Сторінка
2
Операція "своп" — це валютна операція, за якої поєднуються форвардні умови та умови "спот": продаж готівкової валюти (спот) здійснюється з одночасною її купівлею на строк (форвард) або навпаки. Ці операції дають можливість одержувати додаткові економічні вигоди або ж пов'язані з валютними втратами.
Операції "своп", як правило, здійснюються на строк від 1 до 6 місяців, значно рідше зустрічаються своп-операції з терміном виконання до 5 років.
Операції "своп" здійснюються як між комерційними банками, так і між комерційними банками і центральним банком країни, а також безпосередньо між центральними банками країн. В останньому випадку вони являють собою угоди із взаємного кредитування в національних валютах відповідних країн. З 1969 p. діє багатостороння система взаємного обміну валют через Банк міжнародних розрахунків у Базелі на базі використання операцій "своп". Ці двосторонні операції використовуються центральними банками країн головним чином для здійснення ефективних валютних інтервенцій. Вони використовуються також як центральними, так і комерційними банками для диверсифікації своєї валюти з метою здійснення міжнародних розрахунків, задоволення потреб клієнтів у певній валюті, для тимчасового збільшення валютних резервів тощо.
Так, якщо банк має запаси доларів, а йому тимчасово на 6 місяців потрібні франки, то він може продати долари за франки з негайною оплатою і одночасно укласти договір про купівлю такої ж суми доларів через 6 місяців у свого партнера.
Приблизний розподіл угод з іноземною валютою на світових валютних ринках такий: "спот" — 67 %, "форвард" — 5, "своп" — 28 %.
Ареною валютних операцій виступають також біржі, які здійснюють валютні обміни; там визначаються, залежно від попиту та пропозиції, ринкові ціни валют. За деяких обставин валютні біржі стають головною ланкою міжбанківських операцій. Як учасники біржових ігор можуть виступати і центральні банки, що провадять операції з підтримки національних валют.
Валютна біржа — це природний та стихійний ринок, дещо схожий з ринком цінних паперів (фондів — фондова біржа) чи товарів (товарна біржа).
Досить цікава історія виникнення бірж. Вони з'явилися в XV ст. в італійських містах — Венеції, Генуї, Флоренції. Саме слово біржа має грецьке походження: byrsa — гаманець.
У Росії біржі почали виникати у вигляді товарних ринків. У 70-ті роки XIX ст. уже функціонувала валютно-фондова біржа, яка торгувала як іноземними грішми, так і цінними паперами. Ось як виглядав валютний ринок Росії 100 років тому: безготівковий обіг — 78 % (у тому числі позабіржові операції — 39,3 і біржові — 38,7 %), готівковий обіг — 22 %.
Учасниками валютних операцій стають і приватні {фізичні) особи, які їздять за кордон, здійснюють перекази валюти, купують іноземну валюту з метою нагромадження та здійснюють інші неторговельні операції.
Безпосереднім зведенням покупців і продавців валюти, її "зберігачів" і позикодавців можуть займатися брокерські контори. Вони володіють інформацією, пропонують консультативні послуги і прогнозні оцінки.
Послугами брокерських контор користуються комерційні банки;
компанії, що зорієнтовані на зовнішній ринок; фірми та приватні особи.
Діапазон валютних операцій достатньо широкий і різнорідний. Їх проводять "міняйли" на чорному ринку, банки, як комерційні, так і державні, міжнародні фінансові організації.
До строкових валютних операцій, які здійснюються на валютних біржах та валютних відділах товарних і фондових бірж належать ф'ючерсні валютні операції і опціони.
Ф'ючерсні валютні операції — це строкові угоди на біржах, що являють собою купівлю-продаж золота, валюти, фінансових та кредитних інструментів за фіксованою на момент укладання контракту ціною, з виконанням операції через певний проміжок часу (більше З днів і до 2—3 років). Розрахунки здійснюються через клірингову палату, яка виступає посередником між продавцем та покупцем і гарантує виконання сторонами своїх зобов'язань.
Як видно, сутність ф'ючерсних валютних операцій дещо подібна до форвардних. Так, ф'ючерсні операції, як і форвардні, здійснюються з поставкою валюти на термін понад 3 дні з дня укладання контракту, при цьому ціна виконання контракту в майбутньому визначається в день його підписання.
Однак при видимій зовнішній подібності існують суттєві відмінності ф'ючерсних валютних операцій від форвардних:
• якщо форвардні операції здійснюються на міжбанківському валютному ринку, то ф'ючерсні — переважно на біржовому, що приводить до визначення строків і обсягів операцій за форвардними контрактами на основі взаємної домовленості сторін, тоді як умови виконання ф'ючерсних контрактів прив'язані до певних дат роботи бірж (наприклад, перший понеділок кожного третього місяця), тобто стандартизовані за термінами, обсягами та умовами поставок;
• індивідуальні контракти, що укладаються між клієнтом і банком при форвардних валютних операціях, як правило, дорожчі порівняно зі стандартизованими ф'ючерсними контрактами. Завдяки цьому форвардні операції супроводжуються більшою маржею (спре-дом) і призводять до більших затрат для клієнта порівняно з ф'ючерсними;
Інші реферати на тему «Фінанси»:
Валютний курс у системі міжнародних кредитно-розрахункових та валютних операцій
Європейська валютна система
Методи, принципи і джерела формування бюджету
Маркетингова оцінка цінової політики споживачів
Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності: практика, проблеми та шляхи удосконалення