Сторінка
3

Міжнародні економічні організації як суб'єкти міжнародних фінансів. Міжнародні та регіональні економічні структури

• Арабський валютний фонд;

• Арабський фонд економічного і соціального розвитку;

• Арабська програма фінансування торгівлі;

• Арабський банк економічного розвитку Африки;

• Ісламський банк розвитку.

Двосторонні інститути допомоги розвитку ОПЕК:

• Фонд арабського економічного розвитку Абу-Дабі (Фонд Абу-Дабі);

• Організація з інвестицій, економічної і технічної допомоги Ірану (Організація Ірану);

• Іракський фонд розвитку зарубіжних країн (Іракський фонд);

• Кувейтський фонд арабського економічного розвитку (Кувейт-ський фонд);

• Саудівський фонд розвитку (Саудівський фонд);

• Венесуельський інвестиційний фонд. Трастові фонди ОПЕК:

• Арабський нафтовий фонд;

• Трастовий фонд Нігерії;

• Венесуельський трастовий фонд.

До групи регіональних багатосторонніх економічних організацій належить НАФТА — Північноамериканська зона вільної торгівлі.

Її створено на основі угоди, яка набрала чинності 1 січня 1994 p. між Канадою, США і Мексикою (підписана в 1992 p.). Цьому передувала підписана в 1988 році канадсько-американська угода про вільну торгів­лю (набрала чинності 31 січня 1989 p.) та чинна з 1965 p. угода між США і Канадою про торгівлю продукцією автомобільної промисловості.

Слід зазначити, що жодна багатостороння або двостороння угода не сягнула так далеко, як НАФТА за обсягом охоплених її положен­нями проблем інвестування та пов'язаних з цим питань, глибиною їх опрацювання та процедур. На регіональному рівні ця організація має унікальні, найдетальніше розроблені й реально діючі інструмен­ти в галузі інвестиційної політики поряд із ліквідацією бар'єрів на шляху торговельного обміну товарами та послугами.

Угода про створення НАФТА включає такі положення щодо ре­жиму і гарантій іноземних інвестицій:

• кожна країна — член Організації надає інвесторам й інвести­ціям іншої країни-члена не менш сприятливий режим, ніж той, який вона надає у подібних випадках власним інвесторам (тобто націо­нальний режим);

• у взаємовідносинах між країнами — членами Організації передбачається режим найбільшого сприяння;

• забороняється нав'язування будь-яких обмежень щодо умов функціонування капіталу, зокрема забороняється встановлювати мінімальну експортну квоту, розміри місцевого компонента в кінцевій продукції, імпортні обмеження, обмеження на ліцензування техно­логії, виключні торговельні вимоги, вимоги валютного контролю;

• передбачається режим вільного переказу всіх видів платежів (прибутки, дивіденди, проценти, роялті, управлінські платежі, технічна допомога, виручка від продажу, включаючи повну або часткову ліквіда­цію) у вільно конвертованій валюті, за ринковим курсом на день переказу;

• передбачається поетапне регулювання інвестиційних супере­чок між приватними інвесторами: на першому етапі — використан­ня консультацій і переговорів; у випадку їх невдачі — створення умов для арбітражу при дотриманні принципу рівності щодо всіх інвесторів і відповідно до принципу міжнародної взаємності;

• допускається можливість націоналізації на недискримінацій-ній основі у випадку наявності відповідних суспільних інтересів згідно з чинними нормами і за умови виплати належної компенсації.

Відповідно до Угоди протягом 15 років майже всі торговельні та інвестиційні бар'єри між країнами — учасницями НАФТА мають бути ліквідовані, а митні збори відмінені. У канадсько-американській торгівлі ці митні перешкоди усунуті, тому мова йде лише про лібералі­зацію товарообміну цих країн з Мексикою, де продовжують залишати­ся обмеження щодо надання певних послуг. Однак ці послуги не мають технологічного характеру з передачі за кордон, і майбутні інновації допоможуть розв'язати цю проблему. Так, протягом 10 років Мексика повинна відмінити більшість обмежень на імпорт автомобілів. У сфері енергетики передбачена заборона на участь іно­земних компаній у розробці, видобутку і виробництві нафти і нафто­продуктів у Мексиці. Ця заборона стосується також іноземних інвестицій для розвідки і видобутку радіоактивних руд, транспорту і комунікаційної інфраструктури. Щодо інших галузей Мексика зо­бов'язалася пом'якшити обмеження на участь американських і ка­надських інвесторів в акціонерному капіталі своїх компаній, а та­кож відмінити обмеження на іноземну участь у банках і страхових компаніях. Загалом уже сьогодні близько 80 % валового внутріш­нього продукту Мексики повністю відкрито для прямих іноземних інвестицій.

Завдяки активному співробітництву в рамках НАФТА Мексика за короткий час змогла збільшити свій економічний потенціал, обся­ги зовнішньої торгівлі й масу залученого з-за кордону іноземного капіталу. В результаті з колишнього поборника протекціонізму Мексика перетворилася на країну з відкритою економікою. Сьогодні вона за загальним рівнем економічного розвитку помітно випере­джає інші країни Латинської Америки і входить до "великої трійки" латиноамериканських індустріальних лідерів.

Мексика стала цікавим і перспективним ринком, у тому числі й для України.

Серед регіональних економічних організацій, у яких бере участь Україна, слід виділити Чорноморське економічне співтовариство (ЧЕС), яке офіційно засноване на початку 1988 p., а фактично почало функціонувати з 1992 p. У складі цієї організації 11 країн-членів:

Азербайджан, Албанія, Болгарія, Вірменія, Греція, Грузія, Молдова, Російська Федерація, Румунія, Туреччина, Україна. Секретаріат ЧЕС знаходиться у Стамбулі.

Основні напрями діяльності ЧЕС в економічній та фінансовій сферах:

• розвиток багатостороннього і двостороннього співробітництва у погоджених галузях; розширення диверсифікації співробітництва;

• поліпшення умов для підприємницької діяльності й стимулю­вання індивідуальних та колективних ініціатив підприємств і фірм;

• сприяння розвитку підприємництва шляхом стимулювання співробітництва між малими і середніми підприємствами, інвестора­ми, підприємцями і промисловцями.

Крім того, в рамках робочих груп проводиться робота з розширен­ня і поглиблення співробітництва у сфері банків і фінансів, з питань уникнення подвійного оподаткування, захисту інвестицій, передачі статистичних даних і економічної інформації. Утворено Раду Чорно­морського економічного співробітництва, яка складається з представ­ників підприємницьких об'єднань і торговельних палат країн — членів організації. Україна бере активну участь у діяльності ЧЕС.