Сторінка
6
Як вже було сказано, характерною рисою багатьох шкільних справ є міжвікове спілкування, коли старші передають свій досвід і знання молодшим, вводять їх в традиції шкільного колективу. Значить, взаємодія, співробітництво віку стало рисою шкільного побуту, звичкою. Караковський вирішив використати цю звичку в навчальному процесі та спробувати нову форму занять. Так з'явився в досвіді школи міжвіковий (різновіковий) урок. Як відомо, спіральна побудова шкільної програми призводить до повторення одних і тих самих тем на різному віковому рівні (особливо з гуманітарних предметів). Такий урок може проводитися одночасно з двома класами (наприклад 4 і 7). В одному кабінеті працюють дві половини двох різних класів, в іншому з другим учителем - інші дві частини класів. У сумі виходять два різновікових колектива, що працюють по одному предмету. Робота в цих зведених класах йде групами, складеними з дітей двох вікових груп. Старші учні виступають у ролі консультантів і керівників. Такі уроки доцільні при підсумковому повторенні або при поясненні матеріалу по великій темі. Вони значно підвищують загальну активність школярів на уроці, сприяють обміну знаннями, розвивають допитливість і творчість.
Отже, на третьому етапі закінчується формування системи. Виникла в сфері дозвілля, вона охоплює все більше і більше ділянок шкільного життя, поступово включаючи в себе весь навчально-виховний процес. Помітно змінюється педагогічний склад шкільного колективу. Він постійно працює в творчому режимі, багато вчителів природно долучаються до науки, в школі з'являється новий тип педагога - педагог-дослідник.
Початкова освіта
Перший клас - це відповідальний період життя дитини. У цьому класі все перше: і сам клас, і вчитель, і нова якість маленької людини - учень, і перша самостійність - прочитана книга, і перший похід, і перший збір, і багато-багато всього. Від першої зустрічі з однокласниками, від першого спілкування з ними, від відносин, які складаються в класі, багато в чому залежить успішність подальшого життя дитини в школі.
У першому класі вчитель прагне познайомити дітей, подружити їх, викликає у них довірчі почуття, добре ставлення один до одного, зацікавлює спільною діяльністю трудитися в колективі. Цьому допомагає новий для дітей вид діяльності - навчання, а також вся позаурочна робота, і перш за все спільні ігри.
Діти, які приходять у перший клас, дуже різні. Поряд з блискуче підготовленими, ерудованими, начитаними, які вміють цікаво викладати свої думки є ті, що не знають елементарного: назва днів тижня, пір року, імен батьків. Відрізняються першокласники й досвідом життя в колективі однолітків. За цією ознакою в класі можна виділити три групи: «домашніх» дітей, вихованців одного дитячого саду, вихованців різних дитячих садів.
«Домашні» діти практично не мають досвіду життя в дитячому колективі, тому вони часто відчувають труднощі у спілкуванні з однокласниками, більш ранимі й чутливі, для них характерне відчуття тривожності, але, як правило, їх загальний розвиток, а також навички читання, математичного рахунку й уява більш розвинені.
Вихованці різних дитячих садів мають досвід життя в колективі, але, потрапивши до школи, відчувають певні труднощі: немає однолітків, з якими вони дружили, спілкувалися, немає опори на друзів, знайомого колективу. У перші два тижні вони відчувають розгубленість, дискомфорт. Це триває недовго. Діти досить швидко знаходять контакт з однокласниками.
Вихованці одного дитячого садка, що мають досвід життя в колективі однолітків, являють собою досить згуртовану групу, добре знають один одного. Для них характерно почуття взаємної захищеності, організованість, вони активно спілкуються з однолітками та дорослими.
Кращий спосіб познайомити дітей один з одним, подружити, об'єднати в спільність - спільна діяльність. У другу неділю вересня ми зазвичай проводимо з першокласниками похід, так як під час походу зручніше в невимушеній обстановці познайомитися, спробувати різні форми спільної діяльності, подивитися творчі здібності дітей. Підготовка до походу дає можливість залучити батьків до класних справ (діти самі ще мало активні). Вони ретельно готуються до походу, продумують маршрут, спорядження, готують змагання, конкурси, ігри.
Хлопці в такій невимушеній обстановці краще пізнають один одного, швидше знайомляться, зав'язують дружні зв'язки, виділяються лідери.
Батьки можуть побачити свою дитину в спілкуванні з однокласниками, з великим числом дорослих, почути, як розмовляє, поводиться дитина, що говорить, порівняти, відзначити і хороше, і те, що вимагає коректування. Похід дозволяє їм познайомитися з іншими батьками класу.
Вчителю надається можливість одразу виділити найбільш активних дітей і тих, кому буде потрібна особлива допомога в колективі, побачити труднощі даного класу, лідерів, угруповання, батьківський складу, їх взаємодію один з одним, ступінь активності.
Після походу діти вже впевненіше почуваються в класі, з'являються пари, трійки і більші об'єднання (особливо хлопчиків). На уроках вони стають спокійнішими, на перервах більш гучні.
Величезні можливості розвитку особистості в класному колективі таїть в собі навчальна діяльність. Так, на уроках праці можна навчити працювати удвох, допомагати один одному, позичати товаришеві інструменти та матеріали, пояснювати однокласнику незрозуміле, виконувати спільну на двох роботу. Перший час хлопцям важко розділити роботу між собою: кожному хочеться все зробити самостійно, але з часом першокласники починають розуміти, що працювати удвох зручніше, та й робота краще і швидше виходить, порадитися можна, обмінятися враженнями, але ж це теж важливий факт. Наприкінці першого класу можуть працювати бригадами по три людини. Ця робота вимагає розподілу доручень, планування роботи, аналізу зробленого. Систематична колективна робота на уроках протягом року сприяє збагаченню і поглибленню ділових і дружніх взаємин дітей між собою, розвитку навику колективного співробітництва, пробуджує інтерес до товаришів, виховує повагу до чужої думки, розвиває навички спілкування.
Для формування колективу класу важливе, чи є в ньому зірочки. У зірочках можуть повніше розкритися можливості, таланти дітей. Вони бачать себе в різних ролях: і командиром, і підлеглим, - швидше звикають до однокласників, відчувають себе впевненіше, комфортніше, ніж серед 35 дітей, і через зірочку легше адаптуються до школи, до класу.
Участь у шкільних колективних справах, при підготовці до яких відбуваються різновікові спілкування, сприяє розвитку дітей молодшого шкільного віку. Виступаючи перед іншими колективами школи, клас являє собою єдиний організм, діти заражаються духом творчості, дружелюбності, знайомляться з традиціями школи і затверджують їх у наступних класах. Справи, що проводяться в класі і в школі, створюють атмосферу захопленості, радості, гарного настрою, бажання працювати, емоційного комфорту в. колективі.
Нова навчальна діяльність повністю захоплює першокласників, а вчитель, що оцінює цю діяльність, стає основною фігурою процесу навчання, думка якого визначальна. Сам колектив на початку першого класу не представляє єдності, він знаходиться в стадії зародження. Наприкінці першого року навчання у першокласників з'являється інтерес до однокласників, до колективу класу і школи.