Сторінка
6

Педагогічний конфлікт: причини і методи управління

Раціоналізація може бути усвідомленою. У цьому випадку вона полегшує становище людини в суспільстві, але не веде до самозаспокоєння. Значно частіше вона відноситься до неусвідомлюваних психічних станів, коли, заспокоюючи себе, людина, не замислюючись, погіршує, іноді окарикатурював об'єкт сприйняття. Таким чином, раціоналізація, не змінюючи навколишнього оточення, захищає психіку особистості і, тим самим, полегшує її адаптацію до конфліктної ситуації. Проте слід мати на увазі, що звичка до систематичних самовиправдань може ускладнити життя людини, перешкодити раціонально вирішити проблему, яка стоїть перед ним.

Механізм компенсації грає найважливішу роль в нашому житті. Школяр, що потрапив в положення знедоленого в групі, який не отримує задоволення від спілкування з викладачами та товаришами, шукає поле діяльності, де він зможе домогтися успіху, завоювати повагу. Нерідко він знаходить шукане у дворовій компанії, в гуртку таких же, як він, позбавлених уваги оточуючих молодих людей, рідше в спортивній секції або хоровому колективі. Дуже часто в таких випадках його навчальні справи йдуть все гірше і гірше. Позашкільні заняття відволікають молоду людину від навчання, і старші марно ламають списи, проводячи спасенні бесіди, переконуючи юнака змінити спосіб життя, коло спілкування. До тих пір, поки не буде змінена його соціальна роль в колективі, його суспільне становище в навчальній групі, буде діяти розглянутий закон, він шукатиме компенсації, намагаючись зберегти своє "я", свою самооцінку.

Механізм ідентифікації - це несвідоме, рідше усвідомлене прагнення поставити себе на місце іншої людини, брати приклад для ідеалу. Деякі молоді люди сприймають свої індивідуальні особливості неадекватно. Недисциплінований, грубий юнак вважає, що у нього всі дані, щоб стати офіцером, прикордонником. Дівчина, за відгуками викладачів, яка не володіє елементарним тактом, яка не має бажання допомогти товаришам, коли вони що-небудь не розуміють, не допомагає матері у вихованні молодшого брата і сестри, впевнена, що після закінчення інституту стане педагогом-майстром. Недостатньо координований, повільний у вчинках і діях юнак мріє про лаври на великому рингу, ідентифікує себе з найсильнішим боксером країни. На жаль, проблеми ідентифікації не турбують багатьох викладачів. Вони не цікавляться ідеалами школярів. Не допомагають підопічним обрати гідний зразок, досягнення якого було б посильним для останніх, стало б для них потужним стимулом до самовиховання.

Механізм проекції, при якому людина приписує партнеру по спілкуванню свої позитивні чи негативні думки, вчинки, якості. У навчальному закладі нерідко керівники та колеги " допомагають " молодому викладачеві правильно зорієнтуватися у взаєминах у колективі групи, підказуючи, хто може порушити дисципліну, хто майстер підказки, з ким взагалі треба тримати вухо гостро. І, увійшовши в аудиторію, новачок особливо уважно дивиться на потенційних порушників. Замість того, щоб захопити їх роботою, педантично фіксує найменші порушення встановленого порядку. Згадує, як він сам ставився до вчителів, яких не любив і вважає, що ці "важкі " школярі також відносяться до нього. І нерідко бачить у звичайних витівках стомлених навчальними заняттями і роботою молодих людей грубі порушення порядку, законів моралі, замах на суспільні цінності.

Ми іноді сприймаємо ближнього не таким, яким він є, а таким, яким він нам здається. Це трапляється, коли ми приписуємо йому власні негативні думки або вчинки. Завжди, коли нам здається, що на нас не так дивляться, не так розмовляють, не поважають нас, необхідно спокійно, не дратуючись подумати, а може бути, ми приписуємо співрозмовнику своє власне ставлення, свої думки, мимоволі викривлюємо його позицію, діючи за механізмом проекції.

Викладач, який орієнтується у величезній сфері несвідомого, який здатний розібратися в конфлікті і вирішити його, який відучує вихованців від сварок і чвар і полегшує їм, таким чином, повсякденне життя, як правило користується високим авторитетом. Про такого вчителя з вдячністю пам'ятають довгі роки, а в колективі, яким він керує, завжди добрі стосунки.

І, нарешті, не слід боятися конфліктів у відносинах з окремими учнями, з групами школярів або студентів. На тлі загального благополуччя конфліктні ситуації можуть виявитися навіть корисними. Вони попереджають зайву заспокоєність, піднімають емоційний тонус.

Важливо знати, що в гарному колективі конфлікт - епізод, а не система.

Відносини вчителя та учнів - одна з найважливіших проблем педагогіки, якій присвячено значну кількість досліджень педагогів і психологів. Незважаючи на це, багато що в ній залишається неясним і, зокрема, - питання про те, як залежать ці відносини від вікових психологічних особливостей дітей.

'"Учитель надає більший вплив у порівнянні з батьками на формування деяких важливих сторін особистості дитини, таких, як невротизм і тривожність, розвиток соціально-моральних якостей, відповідальність, освоєння соціальних норм, інтелектуальний розвиток. Він досить сильно впливає на рівень особистісного і соціального пристосування в цілому.

Психологічні конфлікти, які виникають в шкільній практиці в результаті гострого незадоволення потреб дітей у позитивних відносинах з дорослими, відіграють велику роль у формуванні рис характеру дитини і докорінної перебудови його особистості. А. С. Макаренко зазначав, що тяжкість наслідків невирішених конфліктів сильна, бо « . вони сіють розчарування, загибель характерів, пригніченість, приховані та відкриті протести, злодійство, пияцтво, хуліганство».

Провідна роль у побудові цих взаємин належить, звичайно ж, вчителю, і тому особливого значення набуває не тільки педагогічна кваліфікація педагога, але і те, як він вміє будувати свої відносини з учнями під час уроків і за їх межами.

Педагогічне спілкування – не безтурботна, безконфліктна взаємодія, оскільки пов'язане з подоланням міжособистісних суперечностей, неузгодженості потреб, які постійно виникають, почуттів, думок, прагнень, цілей.

Комунікативна компетентність вчителя проявляється у використанні протиріч і конфліктів у вдосконаленні особистісного розвитку дитини, свідомій відмові від насильства над ним у випадках незгоди, неслухняності, непокори. Головне - вміння приймати конструктивні рішення в кризові моменти спілкування, творчо використовувати різноманіття педагогічних технологій.

Размещено на Allbest.ru