Сторінка
8

Проблемні аспекти формування навичок читання у молодших школярів

У роботі з твором не слід захоплюватись словотлумаченням. Учителю часто хочеться дати дітям якомога більше знань з приводу прочитаного, а це захоплення, як виявляється, тільки шкодить учням, так як урок перетворюється в поширену бесіду і пояснення, а на читання і формування читацьких навичок не залишається часу.

Виразне читання - інтонаційно правильне читання, яке передає ідеї і почуття, закладені у творі. Виразне читання емоційно впливає на слухачів, передає правильне відношення до зображуваних у творі фактів, подій і явищ, а також думок і почуттів людей. Відомі методисти Н.П.Каноникін і Н.А.Щербакова справедливо стверджують: "Вчити виразно читати - це значить вчити вдумливо і глибоко розуміти прочитане. Свідомість і виразність - якості читання, які пов'язані між собою. Якщо виразність читання допомагає усвідомленню прочитаного, то повна виразність визначається глибиною розуміння тексту". Саме таке читання є показником стійких, добре сформованих читацьких навичок школярів. Звідси, основним у роботі над виразністю читання є наступне:

свідоме розуміння учнями ідейного змісту твору;

наявність визначеного ставлення учня до того, що він читає;

читання твору з наміром вплинути на слухачів;

забезпечення формування навичок виразного читання тільки на основі роботи з текстом.

Виразне читання тісно взаємозв'язане з вибірковим читанням.

Вибіркове читання - такий вид самостійної роботи, який вимагає від учнів швидкої орієнтації в прочитаному. Завдяки вибірковому читанню, учні, для підтвердження окремих висновків чи доводів, відшукують у прочитаному творі відповідні уривки, фрази, слова і зачитують їх вголос.

Вибіркове читання благотворно діє на зміцнення навичок читання і відіграє велику роль при роботі над текстом, будучи важливим засобом навчання дітей аналізу прочитаного твору. Крім того, вибіркове читання необхідне для кращого засвоєння змісту і розуміння основної ідеї твору, його художніх особливостей і зображувальних засобів.

На основі вибіркового читання базується і така, важлива для виховання уваги до слова, робота над описом природи у творі, на який, почасти, учні не звертають уваги. Пропонується вибрати уривок, де, на їх думку, найбільш вдало описано красу природи, підготуватися до читання і пояснення, чому саме цей опис найбільш сподобався.

Вибіркове читання застосовують і при співставленні творів живопису з художніми літературними творами. У цьому випадку учні за завданням вчителя знаходять до картин і репродукцій відповідні уривки із віршів і прози. З вибірковим читанням зв'язана підготовка дітей до інсценування, читання по ролях.

Таким чином, вибіркове читання є вельми ефективним прийомом у формуванні навичок читання молодших школярів, так як спонукає їх самостійно удосконалювати навички і проникатись тонкощами техніки читання.

Постановка питань до прочитаного - один із необхідних видів самостійної роботи на уроках читання і засіб формування читацьких навичок. Цей вид занять вчить учнів логічно, обґрунтовано будувати і формулювати запитання, неодноразово звертатись при цьому до побіжного читання чи переглядання тексту твору. А вмінням переглядати текст володіють лише найздібніші діти. Причина такої ситуації не у винятковій складності завдання, а в недоліках навчання читання.

Часом учителі заперечують необхідність роботи - переглядання тексту, - вважаючи її занадто складною для молодших школярів. Але ж кожен з них пропонує дітям завдання, які передбачають наявність вказаного вміння. Наприклад, завдання типу "знайди і прочитай слова діда, баби ." Таке звичне і, здається, просте завдання. Та для його виконання вже треба вміти переглядати текст, бо на суцільне перечитування вчитель часу не дає. А читання в особах? Кожен учитель знає, що читання тексту в особах нечасто проходить без його втручання: доводиться підказувати, де чиї слова, виправляти та ін. Хоч такий текст читають не за першого ознайомлення, та всеодно дітям складно членувати його за вказаною ознакою. Одна з причин - несформованість уміння переглядати текст: пробігти його очима і вихопити лише "свої" слова. Більшість учнів просто фізично не вміє "стрибати" очима по сторінці у пошуку певної інформації, бо вміє читати лише все підряд.

Отже, вчити переглядати текст треба обов'язково, але починати слід із вправ (знайти дату, цифру, слово-курсив, слово в лапках, слово з великої літери, розділовий знак, умовний значок, найдовше слово в тексті, абзац, друге . п'яте слово у вказаному рядку), що не передбачають складного змістового аналізу, а формують навичку вихоплювати поглядом певні елементи тексту за їх зовнішніми ознаками.

Завдання на переглядання тексту добре підходять для роботи в парах: один учень придумує завдання, а другий виконує його. Обов'язковою умовою такої гри є обмеження часу. Складнішими є завдання на швидкість зорового сприймання: не лише знайти слова дійової особи, а й слова автора. Тобто протягом 1-3 секунд дітям треба зорієнтуватись на сторінці в цілому.

Не менш вагоме місце у формуванні читацьких навичок відводиться позакласному читанню, яке є складовою частиною читання і розвитку мовлення, як предмета початкової ланки. Це різновид читання, в якому поряд з класним читанням відведено окреме місце в системі початкової освіти. Ведучою закономірністю позакласного читання є пряма залежність якості дитячого читання і відношення до нього дитини-читача.

Зрозуміло, що в умовах всеобучу основною формою такого навчання є урок, причому такий урок, де в якості навчального матеріалу виступають дитячі книги у всій різноманітності, доступній школі. Якщо уроки класного читання пов'язані з оволодінням навичками читання, то мета уроків позакласного читання дещо інша: діти використовують на цих уроках набуті навички читання. У процесі роботи з дитячими книгами в учнів, звичайно, удосконалюється і техніка читання, і здатність повноцінно сприймати текст у відповідності з їх жанрово-видовими особливостями. До самостійної діяльності з книгами молодші школярі приступають з першого навчального тижня. Але вчитель привчає дітей орієнтуватись при виборі книг на ті, які доступні віковому бар'єру кожного з них; опрацьовується послідовність дій з книгами і серед них.

Організовуючи навчальний процес слід пам'ятати, що звужувати рамки доступного дітям світу книг (орієнтувати на власні смаки, чи запропоновані для читання у посібниках), - груба педагогічна помилка.

У відповідності з своєю специфікою, уроки позакласного читання включають у себе наступний зміст:

знайомство учня з новими для них книгами;

читання літературних творів з книг;

засвоєння прийомів якісного удосконалення навичок читання;

самостійне орієнтування в колі доступного читання;

залежність об'єму читацьких знань, умінь і навичок від рівня читацької готовності школяра.

Так, у першому класі, під час уроків навчання грамоти, щотижня проводяться уроки, які називаються заняттями для роботи з дитячою книжкою (тривалість 20-25 хв). Для успішного проведення таких занять необхідна навчально-матеріальна база, яка б забезпечувала роботу вчителя і учнів. Можна використовувати книги з фонду шкільної бібліотеки, тим паче, що зараз вона значно поповнилась у зв'язку з переходом шкіл на 12-річний термін навчання. Як мінімум необхідно мати кілька десятків великоформатних книг для читання на підготовчому етапі; добірки комплектів книжок провідних дитячих письменників; набори книжок довідкового характеру.