Сторінка
1
Цілеспрямоване і систематичне музичне виховання здійснюється в школі на уроках музики. Сама назва навчального предмета говорить про те, що він відрізняється від таких, як математика, фізика, хімія, біологія, що мають назву відповідних наук. Музика ж є одним з видів мистецтва, що і складає основний зміст предмета. Разом з літературою й образотворчим мистецтвом вони складають естетичний цикл.
Тісний зв'язок, що існує між даними видами мистецтва, визначається тим, що кожне з них своїми специфічними засобами розкриває внутрішній світ людини. Тому твори образотворчого мистецтва, художнє слово допомагають передати глибину почуттів, ідей, втілених у музиці. У свою чергу музика здатна викликати настрій, переживання, співзвучні багатьом добуткам живопису і літератури.
Необхідність навчального предмета "Музика" порозумівається тим соціальним значенням, що придається музичному мистецтву в естетичному вихованні підростаючого покоління.
Ціль уроків музики в загальноосвітній школі - виховання музичної культури учнів як необхідної частини їхньої духовної культури. Поняття "музична культура" досить ємне, тобто включає:
естетичні почуття і переконання, музичні смаки і потреби;
знання, навички й уміння, без яких неможливе освоєння музичного мистецтва (сприйняття, виконання);
музичні, творчі здібності, що визначають успіх музичної діяльності.
Нині діюча програма по музиці має тематичну побудову: усі теми - це як би сходинки, що ведуть учнів до оволодіння музичною культурою. У темах чвертей послідовно розкриваються особливості мови музики, багатство і своєрідність її змісту, зв'язок з іншими видами мистецтва - живописом, літературою, особливості емоційного впливу музики.
Найважливіша задача музичного виховання в школі - формування слухацької музичної культури учнів, тому що сьогоднішній учень у майбутньому неодмінно слухач, що виявляє свої інтереси і смаки. Саме від сформованості слухацької музичної культури залежить, чи буде людина сама удосконалювати свій внутрішній світ при спілкуванні з мистецтвом або ні, сприймаючи тільки чисто розважальну музику.
Саме вчитель повинний формувати в учнів потреба в сприйнятті музики, що облагороджує їхній внутрішній світ, а почуття задоволення в слухачів виникає в тому випадку, якщо музичне мистецтво стає зрозумілим, доступної для їхнього сприйняття. Розвиваючи здатність розуміти мова музики, відчувати її виразність, учитель дає учнем необхідні знання, навички, уміння, виховує інтерес до музики, смак.
Музичне сприйняття розвивається не тільки в процесі слухання музики, але й в інших видах музичної діяльності. Тому дуже важливо, щоб учні здобували навички й уміння в області співу, ритміки, гри на дитячих музичних інструментах, одержували основи музичної грамоти, що сприяє усвідомленому, виразному виконанню пісень, танців, ігор. У виконавській діяльності інтенсивно розвиваються музичні творчі здібності, що розширюють можливості активного сприйняття музики. Таким чином, формування музичної культури учнів залежить від рішення освітніх і розвиваючих задач.
Будь-яка професія має свої особливості. Є свої "секрети" і у вчителя музики. Любов до музики, прагнення віддати себе дітям, віра в те, що без дійсної музики не можна стати гармонійно розвитою людиною, захопленість своєю справою - цими почуттями постійно живе педагог-музикант. Складність цієї професії, визначається необхідністю тісного взаємозв'язку елементів, що входять і в поняття "учитель", і в поняття "музикант", причому кожне з них у свою чергу багатогранно. Учитель музики веде навчально-виховну роботу, формує погляди, переконання, потреби, смаки, ідеали дітей. Він повинний бути не просто широко утвореною людиною, що добре знає свій предмет, але особистістю у високому суспільному значенні цього слова. Виховуючи дітей засобами музичного мистецтва, він є працівником ідеологічного фронту, і його світогляд, його погляди, поняття, представлення мають першорядну значимість.
Професія вчителя музики жадає постійного удосконалювання, що обрало, своєї особистості, розвитку музичних інтересів, творчих здібностей. Ідеали професії міняються з розвитком суспільства, залежать від його ідеології і культури, і разом з тим основою професії вчителя музики завжди є гуманістична спрямованість і нерозривний зв'язок з музичним мистецтвом.
В даний час професія вчителя музики стає предметом наукового вивчення. Ведуться педагогічні дослідження, з'являються збірники, статті, що розкривають особливості підготовки вчителя, вимоги до його діяльності. Інтерес представляють роботи, що містять спогади про відомих педагогів-музикантів і результати вивчення їхньої педагогічної праці.
Спираючи на сучасні дослідження психології педагогічної праці, можна назвати наступні найважливіші сторони діяльності вчителя музики:
дослідницька (аналіз музичних добутків і добутків інших видів мистецтва; вивчення досвіду колег, учнів, аналіз власної роботи; вивчення наукової і методичної літератури з метою її застосування у своїй роботі);
проектувальна (планування, розподіл навчально-виховних задач, рішення яких спрямоване на естетичне виховання учнів, засвоєння ними знань, формування навичок і умінь, їх музичний і творчий розвиток);
конструктивна (побудова уроків, позакласних музичних занять);
комунікативна (установлення з учнями взаємин на основі поваги і довіри; завоювання авторитету в учнів);
організаторська (практичне рішення навчально-виховних задач).
Безумовно, усе це взаємозалежно в роботі вчителя і спрямовано на рішення задач музичного виховання школярів. Відсутність необхідних умінь негативно позначається на результатах педагогічної діяльності, що у таких випадках не приносить бажаного задоволення. Зупинимося небагато докладніше на цих уміннях.
Завдяки постійним спостереженням учитель здобуває педагогічне чуття, що дозволяє миттєво оцінювати ситуацію, визначати внутрішній стан учнів, інтуїтивно знаходити правильний спосіб педагогічного впливу.
Учитель повинний володіти мистецтвом спілкування. Його особистість на заняттях розкривається глибоко і повно: учитель не тільки виконує добуток, але і розповідає про нього, передаючи своє відношення до композитора, музиці і підсилюючи її емоційний вплив. Прояв при цьому чуйності, уваги до переживань учнів породжує відповідне почуття довіри і поваги. Авторитет учителя залежить від його уміння бути вимогливим і одночасно турботливим. Учнем завжди потрібні його допомога, підтримка, увага, тепле відношення, без яких неможливе переживання почуття радості від досягнутих успіхів.
Творчість учителя, його педагогічні знахідки починаються з перших самостійних кроків у школі. Оволодіння педагогічною майстерністю жадає від його знання своїх достоїнств і недоліків, уміння "панувати собою", здатності до самооцінки і самовиховання. Щиросердечне багатство, багатогранність особистості вчителя, його розум, чарівність, моральна чистота сильно впливають на формування в бажання, що учиться, і готовності працювати з найбільшою віддачею. Тому з повним правом можна сказати, що особистість учителя визначає долю музики як навчального предмета.