Сторінка
7
- отримувати акредитацію повинні не тільки учбові заклади і спеціальності, але і окремі освітні програми;
- окрім внутрішньої оцінки якості неминуча зовнішня оцінка, яку підтримує ENQA і яка надає можливість оцінювати учбові програми за межами своєї країни по загальних критеріях.
На думку представників багатьох університетів України, досить масштабним буде передбачене Болонською декларацією завдання ввести систему академічних кредитів, аналогічних ЕСТS (Європейській кредитово-трансферній системі). Саме її розглядають як засіб підвищення мобільності студентів при переході з однієї учбової програми на іншу, включаючи і програми післядипломної освіти. ЕСТS стане багатоцільовим інструментом визнання і мобільності, засобом реформування учбових програм, а також засобом передачі кредитів вищим учбовим закладам інших країн. Цьому не заважає наявність в даних країнах власних або вузівських кредитних систем. Важливий момент введення акумулюючої кредитної системи – можливість враховувати всі досягнення студента, а не тільки учбове навантаження, наприклад, участь в наукових дослідженнях, конференціях, наочних олімпіадах.
Щодо узгодження дворівневої системи, то ця проблема не була б дуже складною, якби перед нашою системою освіти не з'явилася в повному об'ємі проблема вирішення долі технікумів і коледжів.
Вердикт громадськості і держави з цього питання може визначитися на перетині декількох рішень, наприклад, повністю інтегрувати кращі технікуми і коледжі в учбові заклади III, IV рівнів акредитації, створивши їм умови для надання освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”, останні ж трансформувати в учбові заклади середньої професійної освіти для надання випускникам рівня висококваліфікованих робочих.
Відповідальне рішення необхідно ухвалити щодо освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст”. Очевидно, поки фахівці зажадалися наший економікою, цей рівень слід зберігати. Реальна ж доля рівнів “спеціаліст” і “магістр” в наший країні зважиться з часом відповідно до їх затребуваності на ринку праці, яка також поступово інтегруватиметься в загальноєвропейський.
Аналогічний підхід можна було б застосувати і до системи наукових ступенів в Україні. Згідно Берлінському комюніке 2003 року нам було б зручно додатково до наявної системи “кандидата і доктора наук” ввести науковий ступінь “доктора філософії” відповідно до міжнародних стандартів. Для багатьох науковців це було б зняттям перешкоди в мобільності на європейському науковому і освітньому просторі. Традиційна ж система наукових ступенів (кандидата і доктора наук) була б, як і раніше, що зажадалася на внутрішньому ринку праці до того часу, поки доля як першої, так і другої систем остаточно не зважиться в майбутньому.
Вже багато було написане і сказане про впровадження європейської системи взаємовизнання кредитних одиниць. Міністерство освіти і науки України почало експеримент за визначенням особливостей кредитово-модульної системи, подібною ECTS. У листопаді 2003 року вЛьвові відбулася науково-практична конференція, присвячена цьому питанню. Альтернативи її впровадженню в Україні немає. Зробивши це, ми знімемо істотну перешкоду в розпізнаванні наший системи вищої освіти зовнішнім світом.
При здійсненні вказаних структурних перетворень важливо надати широкі права Вузам в ухваленні європейських стандартів - повністю або частково і в певні терміни. Це тим більше важливо, що самі Вузи добре знають, що їх привабливість у абітурієнтів і студентів прямо залежить від того, який вибір зробили ці Вузи і як швидко вони цей вибір утілюють в життя.
Всі документи Болонського процесу і пов'язані з ним завдання, в першу чергу, стосуються студентів. Вони є центром, навколо якого шикується вся система.
Лісабонська конвенція, Сорбонська і Болонська декларації визнали, що основною метою підписаних документів є полегшення доступу жителям кожної держави Європи і студентам учбових закладів до освітніх ресурсів і ринків праці інших країн.
Як же практично дати можливість молоді скористатися цими правами? Учасники Болонського процесу формулюють три необхідні і достатні принципи, які, на жаль, є найтяжчими для виконання в нашій державі. Це - мобільність членів освітнього простору, в першу чергу студентів; привабливість просвітницьких послуг і можливість працевлаштування.
Об'єднує ці три принципи те, що вони, по суті, виходять за рамки сугубої системи освіти, вони - прерогатива держави, і в наших вітчизняних умовах вони можуть бути виконані в процесі соціально-економічної інтеграції наший країни в європейський простір.
Мобільність - важлива якісна особливість європейського простору, вона передбачає мобільність людей між вищими учбовими закладами і між державами. В Україні їй заважають системні невідповідності, візовий режим, економічні характеристики наший країни, врешті-решт, відмінність між рівнем життя в Україні і країнах ЄС. Але, коли мова йде про інтернаціоналізації освіти, що є просвітницьким крилом глобалізації, зусилля держави повинні бути ексклюзивними.
Привабливість Вузів для студентів - це комплексна компонента достатня великої ваги, така, що включає перспективу для кар'єри, якість і вартість навчання, вартість мешкання, доступність побутових послуг, наявність стипендіальних програм, пошана до європейських і світових цінностей, відсутність міжнаціональних і релігійних конфліктів, відповідність європейським освітнім стандартам і тому подібне
Працевлаштування - це третій принцип, який лежить в основі забезпечення прав молодої людини на транснаціональну освіту. Болонська декларація підтвердила, що можливість працевлаштування - це основне питання для вищих учбових закладів у всій Європі; це стратегічна мета, яка не має альтернативи. Працевлаштування - це індикатор успіхів всього Болонського процесу в цілому. Він настільки важливий, що в дискусіях про доцільний термін навчання на будь-якому рівні учасники приходили до висновку, що вчитися, використовуючи принцип “навчання протягом всього життя”, треба до тих пір, поки не знайдеш роботу.
Таким чином, вищий освітній поверх європейського простору можуть займати держави, що повністю сприяють студентському самовиявленню, яке головним чином забезпечується золотою тріадою - мобільністю, привабливістю, працевлаштуванням. Це прерогатива, компетенція і обов'язок держави перед молоддю України, системою української освіти і перед європейською співдружністю.
Україна починає рух по шляху Болонського процесу. На цьому шляху важливо, щоб нас не підстерегла небезпека. Полягає вона в тому, щоб наші перетворення не були поверхневими, косметичними і не звелися лише до конференцій і обговорень. Вони повинні бути такими, щоб досягти бажаної мети – дати молодому поколінню можливість, співробітничавши з Європою, облаштувати Україну і зробити всіх нас громадянами розвиненого в усіх відношеннях європейського континенту.
Організаційно-правове забезпечення вищої освіти вУкраїні
Законодавство України про вищу освіту базується на Конституції України, складається із законів України «Про освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», Закону «Про вищу освіту» та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до нього. В процесі інтеграції вищої освіти України в Болонський процес, нормативно-правове забезбечення вищої освіти в Україні постійно змінюється.