Сторінка
3

Педагогічний досвід роботи по проведенню і підготовці свят в спеціальних установах для дітей з порушеним слухом

Класифікація свят

У школах для дітей з порушеннями слуху традиційно проводяться наступні свята:

Свято осені. Проводиться зазвичай в жовтні місяці. Це свято прощання з літом. Зал прикрашений жовтим листям, зображеннями овочів і фруктів. Оскільки це свято є першим в навчальному році і діти на заняттях в основному займалися повторенням матеріалу, пройденого минулого року, основу свята складають видовища і ігри.

Новий Рік. Дітей традиційно вітає Дід Мороз з Снігуронькою. Діти водять хоровод навколо ялинки. Зал прикрашений різнокольоровими гірляндами, виблискуючими ліхтариками, іграшками й сніжинками. Діти показують Дідові Морозу свої танці, пісні, читають вірші. Новий Рік – найвеселіше свято для всіх. Тому воно зазвичай буває найяскравішим, таким, що саме запам'ятовується. Педагоги придумують безліч ігор, сюрпризних моментів. Дітей приходять привітати з Новим Роком найрізноманітніші казкові герої. У завершенні свята Дід Мороз дарує дітям подарунки.

Восьме Березня. Діти вітають своїх мам, бабусь, вчителів і вихователів зі святом. На заняттях з образотворчого мистецтва діти готують подарунки для мам. Хлопчикам пояснюється, що це свято всіх жінок, і дівчаток теж треба поздоровляти цього дня. Потрібно бути ввічливими і уважними до них.

Ці свята можна умовно розділити на два типи:

Табл. 1

Табл. 2 Основні цілі свят

Слід зазначити, що глибокі зміни, що охопили нашу країну й суспільство в останні десятиліття, корінним чином змінили соціальну спрямованість навчання. На жаль, з дитячого садку пішли такі поняття як патріотизм, любов до Батьківщини. І разом з цим перестали наголошуватися всі радянські свята. Серед них опинився й День Перемоги. Але в той же час в школах з'являються й нові свята.

Вплив свят на формування і розвиток психічних процесів дітей з порушеннями слуху

Молодший шкільний вік – час формування і активного розвитку всіх без виключення психічних процесів. Свята, як частина навчально-виховної роботи, як частина дитинства, грають важливу роль у розвитку цих процесів. Найбільший вплив вони мають на розвиток уваги і пам'яті.

Увага розглядається психологією як спрямованість і зосередженість свідомості, що припускають підвищення рівня сенсорної, інтелектуальної або рухової активності індивіда.

За характером походження і за способами здійснення виділяють два основні види уваги: довільну й мимовільну. Мимовільна увага виникає і підтримується незалежно від свідомих намірів людини. Увагу викликає все незвичайне. Найрізноманітніші подразники, що володіють фактично однією тільки загальною властивістю – новизною, привертають увагу тому, що реакція на них не ослаблена в результаті звички. А свято для дитини – це завжди маса нових, яскравих вражень. На святі часто використовуються сюрпризні моменти, міняються дійові особистості і види діяльності. Таким чином, можна говорити про постійне використання на нім мимовільної уваги дітей.

Довільна увага – це зосередження, свідомо направлене й регульоване. Воно виникає, якщо в діяльності людина ставить перед собою певне завдання і свідомо виконує програму дій. Необхідність вольових зусиль для організації уваги яскраво виявляється при входженні в роботу, при виникненні в ній ускладнень, ослабленні пізнавального інтересу, а також за наявності перешкод (нових, сильних або емоційно значущих подразників).

В процесі підготовки свята сурдопедагог пояснює дітям важливість майбутнього заходу, тематику свята, розповідає, що на нім буде і що треба буде зробити дітям. Таким чином, перед дітьми ставиться завдання, яке вони за допомогою педагогів і виконують. Так запускається механізм і відбувається тренування довільної уваги.

Крім довільної і мимовільної уваги, може бути виділений ще один особливий її вид – післядовільна увага. Якщо в цілеспрямованій діяльності для особистості цікавими і значущими стають зміст і сам процес діяльності, а не тільки його результат, як при довільному зосередженні, то є підстава говорити про післядовільну увагу. Діяльність так захоплює в цьому випадку дитину, що від неї не вимагається помітних вольових зусиль для підтримки уваги.

Оскільки у дітей молодшого шкільного віку з порушеннями слуху довільна увага дуже нестійка, в основному в процесі підготовки і проведення свят використовується мимовільна і післядовільна увага. Але слід пам'ятати, що довільна увага розвивається на основі мимовільної.

Таким чином, підготовка і проведення свят в школі для дітей з порушеннями слуху є одним із засобів розвитку всіх видів уваги у дітей.

Процес підготовки і проведення свят грає велику роль в розвитку пам'яті. Запам'ятовування, збереження і подальше відтворення індивідом його досвіду і називається пам'яттю. В пам'яті розрізняють основні процеси: запам'ятовування, збереження, відтворення і забування. За характером психологічної активності, що переважає в діяльності, пам'ять ділять на рухову, емоційну, образну і словесно-логічну. В процесі підготовки і проведення свята у дітей використовуються і розвиваються всі вищеназвані види пам'яті.

Рухова пам'ять – запам'ятовування, збереження і відтворення різних рухів і їх систем. Вона активно використовується в постановці танців, жестовому співі, а також у дітей з порушеннями слуху, у зв'язку з використанням дітьми дактилогії і жестової мови, вона тісно пов'язана зі словесно-логічною пам'яттю.

Емоційна пам'ять – це пам'ять на відчуття. Емоції завжди сигналізують про те, як задовольняються потреби й інтереси, як здійснюються відносини з навколишнім світом. Свята завжди багаті різними емоціями, а емоційна пам'ять завжди виявляється сильнішою за інші види пам'яті. Тому емоційна пам'ять має дуже важливе значення в житті і діяльності кожної людини.

Також психологія виділяє і образну пам'ять – пам'ять на уявлення, на картини природи і життя, а також на звуки, запахи і смаки. Вона буває зоровою, слуховою, дотиковою, нюховою і смаковою.

У зв'язку із зниженням значення слухової пам'яті, у дітей з порушеннями слуху необхідно розвивати і наповнювати зорову пам'ять, використовуючи підлягаючий зберіганню зоровий аналізатор, оскільки зорова пам'ять є основною опорою в процесі навчання дитини з пониженим слухом. Тому свято в школі для дітей з порушеннями слуху повинне бути наповнене яскравими зоровими образами. Оформлення залу, костюми також повинні бути яскравими і такими, що запам'ятовуються.