Сторінка
2

Педагогічний досвід роботи по проведенню і підготовці свят в спеціальних установах для дітей з порушеним слухом

В процесі постановки танцю проводиться велика робота по розвитку слухового сприйняття. Дітей необхідно навчити розрізняти музичні такти і ритм музики, необхідно так само розучити рухи танцю, що у свою чергу впливає на розвиток крупної моторики, координації і м'язової пам'яті. Також танець дозволяє дітям з порушеннями слуху через набір певних рухів відчути характер і ритм музики.

Не останню роль в святі, як в масовій, так і в школі для дітей з порушеннями слуху грає мовна діяльність, яка, в основному, зводиться до розучування віршів. Основна відмінність даного виду діяльності в школах для дітей з порушеннями слуху від масових полягає в ретельнішому відборі мовного матеріалу відповідно до стану мови і можливостей кожної конкретної дитини, а також в підготовчій роботі, що передбачає повне і всестороннє вивчення тексту, що дозволяє не тільки завчити і відтворити слова в певній послідовності, але і зрозуміти внутрішній зміст вірша, його сенс, а також оволодіти всіма словами твору і максимально використовувати їх в активному словнику.

Оскільки для дітей з пониженим слухом, у зв'язку з обмеженим об'ємом словника, порушеннями голосу і вимови, читання віршів представляє особливі труднощі, то даний вид діяльності недостатньо широко використовується на святах. На нашу думку, читання віршів та інша мовна діяльність на святі не тільки бажана і можлива, але й необхідна, оскільки це створює можливості для розвитку мови, створює таке необхідне для дітей з пониженим слухом мовне середовище; дитина, поставлена в умови публічного виступу, відчуває свою відповідальність: вона повинна говорити, говорити так, щоб його зрозуміли. Дітям подобається виступати, показувати те, що вони вміють. Свято є хорошою ситуацією для активізації мови.

Велику роль в процесі підготовки свята грає образотворча діяльність, в процесі якої розвивається зорова пам'ять, дрібна моторика, увага і акуратність.

Образотворча діяльність володіє величезною пізнавальною силою, дозволяючи дітям з недоліками слуху використовувати зоровий аналізатор. На допомогу зоровому аналізатору на заняттях образотворчою діяльністю є можливість привернути і інші підлягаючі зберіганню аналізатори – дотик, рухову чутливість. Зоровий ряд, що сприймається дитиною в процесі образотворчої діяльності, поєднується зі словом. На основі поєднання зорового образу зі словом у дітей з недоліками слуху формуються уявлення про навколишній світ.

Навички і уміння, що складають техніку малювання, аплікації, орігамі, мають руховий характер. А рухи складають основу формування уявлень про форму, величину, простір і т.д.

Для розвитку моторики людини велике значення має дозрівання нервово-м'язового апарату і засвоєння досвіду попередніх поколінь. Освоєння рухів дитиною здійснюється під впливом вихователя. Особливо важливим для розвитку дитини є оволодіння рухами рук. Розвиток рухів руки багато в чому залежить від оволодіння знаряддями й інструментами. Людська рука як робочий орган починає розвиватися рано і поступово удосконалюється в процесі різноманітної діяльності і зокрема образотворчої.

М.М. Кольцова прийшла до висновку, що формування мовних областей кори головного мозку здійснюється під впливом кінестетичних імпульсів від рук, а точніше від пальців. І цей факт повинен використовуватися в роботі з дітьми з порушеннями слуху.

Особливості образотворчої діяльності полягають в тому, що для її здійснення важливий не тільки розвиток руки, а сумісний розвиток руки і ока. Зоровий контроль за рухом необхідний на всіх етапах створення зображення. І на заняттях з образотворчої діяльності у дітей з порушеннями слуху необхідно розвивати координацію ока і руки, оскільки і те, й інше бере участь у дітей з порушеннями слуху в процесі мовної діяльності.

Діти, готуючись до свята, роблять подарунки батькам (листівки мамі до 8 березня), беруть участь в процесі оформлення залу (сніжинки, прикраси для ялинки до Нового Року, листя до свята осені і т.п.), використовуючи для цього аплікацію, орігамі і малювання. Дуже важливо, щоб дитина розуміла, що своєю працею вона бере участь у загальній справі. Дітям цікаво спостерігати, як їх стараннями звичний зал перетворюється то на казковий засніжений ліс, то на весняну зелену поляну, то на осінній парк.

Основну частину костюмів, необхідних для виступу на святі, готують батьки дітей і педагогічний колектив дитячого садку, а невеликі доповнення до костюмів і необхідні аксесуари діти можуть зробити самі.

Спілкування, як особливий вид діяльності, активно використовується як в процесі підготовки, так і безпосередньо при проведенні свята. Воно відбувається між дітьми і педагогом, батьками, персонажами дії і, звичайно ж, між самими дітьми.

Для нас представляє інтерес точка зору психологів (А.В. Петровського, А.В. Брушлінського, В.П. Зінченка та ін.) на спілкування як на багатоплановий процес розвитку контактів між людьми, який породжується потребами спільної діяльності.

Спілкування включає обмін інформацією між учасниками спільної діяльності, який може бути охарактеризований як комунікативна сторона спілкування. Спілкуючись, люди звертаються до мови як до одного з найважливіших засобів спілкування. І сурдопедагогу необхідно уловити початок цього спілкування, щоб якби ненавмисно, непомітно підвести дітей до використання саме усної мови як засобу міжособового спілкування.

Друга сторона спілкування – взаємодія тих, що спілкуються – обмін в процесі мови не тільки словами, але й діями, вчинками.

Нарешті, третя сторона спілкування припускає сприйняття тими, хто звертається один до одного. Дуже важливо, наприклад, чи сприймає один з партнерів по спілкуванню іншого як такого, що заслуговує довіри, розумної, тямущої, підготовленої людини або ж наперед припускає, що той нічого не зрозуміє і ні в чому, повідомленому йому, не розбереться. І дуже важливе завдання для педагогів і вихователів – створити в колективі теплу, доброзичливу обстановку, навчити дітей терпимості, налагодити їх спілкування "на рівних", так, щоб не було скривджених і обділених, щоб яскрава, весела, добра подія в житті дитини – свято – не обернулося для нього психічною травмою, щоб в його пам'яті на довгі роки залишилися тільки хороші, світлі спогади, а не гірка образа.

Таким чином, в єдиному процесі спілкування можна умовно виділити три сторони: передача інформації, взаємодія і взаємосприйняття. Знання закономірностей спілкування і розвиток навичок і здібностей спілкування особливо важливі для педагога, професійне завдання якого може бути успішно вирішене тільки в тому випадку, якщо йому вдасться продуктивно включити дітей в спільну діяльність, налагодити взаєморозуміння і взаємодію.

Отже, в процесі підготовки і проведення свята використовуються різноманітні види діяльності (музична, мовна, образотворча діяльність і спілкування). Використання різноманітної діяльності не тільки визначає зміст свята, але і вирішує ряд специфічних завдань: розвиває слухове сприйняття, вимову, голос, розширює активний словник дитини, розвиває крупну і дрібну моторику, розширює уявлення дітей про навколишній світ, сприяє формуванню навичок спілкування.