Сторінка
2

Якість освітніх послуг в загальноосвітньому навчальному закладі

¾ краще розуміння і узгодженість діяльності у сфері якості у всій організації;

¾ гарантії постійного використання системи якості для управління в цілому;

¾ удосконалення системи документації;

¾ підвищення розуміння у персоналу аспектів якості;

¾ підвищення продуктивності праці, а, отже, зниження затрат;

¾ створення фундаменту для постійного удосконалення діяльності.

Зауважимо, що визначення сутності категорії якість стосовно шкільної освіти тривалий час знаходилося поза зоною спеціального інтересу науковців. У 30-ті роки питання про „якість" освітніх послуг загальноосвітніх навчальних закладів також не було актуальним, оскільки вимоги до педагогічних працівників стосовно організації навчально-виховної роботи були чітко й жорстко нормовані й контролювалися спеціальними органами. Авторитарна педагогіка витіснила залишки вільного виховання, старанно мінімізувала її впливи на теорію та практику виховання в школі. На розвиток педагогічної науки й практики в цей час чиниться істотний партійний тиск. Ідеологічні позиції в роботі навчальних закладів одностайні: виховання здійснюється в колективі, через колектив і для колективу, самобутність дитини, її індивідуальність не враховується.

Кінець 80-х - початок 90-х років XX століття відзначився бурхливими політичними та соціально-економічними змінами, що спричинили децентралізацію управління в усіх сферах суспільства, перехід на ринкові відносини, поступове впровадження принципу демократії в суспільне життя, декларування пріоритету загальнолюдських цінностей тощо.

Перед існуючими навчальними закладами постало завдання пошуку ресурсів до існування у відсутності нормативно-правового статусу, відповідного новому часу. То був надзвичайно складний час для діяльності навчальних закладів. З іншого боку, суспільством проголошувалась орієнтація на децентралізацію управління в усіх сферах, з іншого, в навчальних закладах зберігався суто адміністративний характер управління. Переважали командно-адміністративні методи управління, інновації колективи навчальних закладів сприймали з підозрою. На цьому етапі функціонування системи шкільної освіти головним і єдиним замовником освітніх послуг виступала держава, майже не враховувалися замовлення сім'ї на освіту дітей, не використовувалися в повному обсязі можливості соціально-педагогічного оточення (заклади культури, спорту тощо) для розвитку учнів. Характер управління навчальними закладами виявився визначальним чинником для рівня методичної роботи з педагогами. Більшість з них була готова передусім до відтворення заданого кимсь алгоритму проведення занять та інших форм навчально-виховної роботи.

Сучасне трактування категорії „якість" стосовно системи шкільної освіти вимагає дещо поширити межі понятійного поля, додавши до нього, крім категорії „якість шкільної освіти", поняття „якість роботи загальноосвітнього навчального закладу", „якість навчально-виховного процесу", «якість освітніх послуг", які, безумовно, мають багато спільного, проте виявляють і свою специфіку. Поняття „якість шкільної освіти" більшість науковців розглядають як соціальну категорію, що визначає ступінь досягнення науково обґрунтованих цілей та завдань шкільної освіти та ступінь задоволення очікувань педагогів і учнів від наданих навчальними закладами освітніх послуг. Істотним доповненням до наведеного визначення є те, що якість освіти, на думку О. Сафонової, є перемінною величиною, яка змінюється під впливом зовнішніх та внутрішніх чинників, якість освіти повинна гарантувати надані послуги, задовольняючи очікування та попит суспільства, батьків, дітей. У визначенні змісту поняття „якість освітніх послуг" учені підкреслюють передусім відповідність послуг загальноосвітнього навчального закладу державним освітнім стандартам та вимогам споживачів. Оскільки якість роботи навчального закладу включає й оцінку якості навчально-виховного процесу, важливим і достатньо складним є завдання щодо визначення сутності цього суперечливого поняття. Якість навчально-виховного процесу в навчальному закладі науковці визначають як складну, змістовно-процесуальну характеристику, що складається з таких компонентів: відповідність умов потребам дітей шкільного віку; цінність змісту шкільної освіти; гідність педагогічних кадрів; технологічність організації навчально-виховного процесу; результативність освіти, виховання та розвитку учнів. Погоджуючись з названою структурою зауважимо, що ці компоненти, на нашу думку, не можуть виступати критеріями експертної оцінки через причини їхньої розмитості. Л. Іванова пропонує ще більш узагальнені компоненти для оцінки якості навчально-виховного процесу в загальноосвітньому навчальному закладі: умови, організація й зміст, результативність освітнього процесу та ціна досягнення цієї результативності. Останній показник є, на нашу думку, надзвичайно вагомим, оскільки нерідко в ЗНЗ має місце перевантаження школярів, і як наслідок - їхня психофізична перевтома, і тому важливо при оцінці якості роботи навчального закладу аналізувати „післядійні ефекти".

Слушною для нас була також думка М. Поташника, який уважав, що в урахуванні оцінки якості освіти необхідно мати на увазі позиції різних суб'єктів соціального замовлення (батьків дітей, громадськості тощо). Зауважимо, що вивчення теоретичних праць, присвячених різним аспектам оцінки якості шкільної освіти, зустрічі з представниками педагогічної, викладацької громадськості, дітьми переконали в неоднозначному розумінні якісної освіти. Аналіз одержаних даних доводить, що кожен із замовників і суб'єктів навчально-виховного процесу в загальноосвітньому навчальному закладі має свої уявлення про критерії якості роботи загальноосвітнього закладу. На думку педагогів, якісна робота можлива лише при демократичному управлінні навчальним закладом, що дає простір для інноваційної творчої діяльності педагогів. Керівник, на думку колективу, повинен володіти, крім організаційних, такими якостями, як креативність, мобільність тощо. Узагальнюючи відповіді всіх учасників педагогічного процесу, можемо констатувати, що навчальний заклад, який якісно працює, - це економічно самостійна установа, де працює висококваліфікований згуртований колектив однодумців, який здійснює навчально-виховну роботу, упроваджуючи нові досягнення педагогічної науки в практику й забезпечує умови для всебічного розвитку особистості дошкільників.

Отже, узагальнення різних позицій доводить, що оцінка якості роботи шкільного закладу вимагає багатокомпонентного, комплексного підходу Оцінка якості роботи загальноосвітнього навчального закладу (ЗНЗ) складається з поведінки управлінської діяльності керівника, його організаційно-управлінських здібностей, професійної компетентності, рівня та характеру його взаємодії педагогічним колективом, що забезпечує якісну роботу всього колективу. Вибір саме цих показників зумовлений обраною суб'єкт-суб'єктною моделлю міжособистісної взаємодії, що передбачає забезпечення такого рівня діяльності колективу, у якому якість функціонування загальноосвітнього навчального закладу зумовлюватиметься відповідальністю кожного члена колективу, а не лише керівника, і зацікавленим ставленням кожного до своєї справи.