Сторінка
6

Аспекти дослідження особливостей дидактичних ігор у розвитку особистості учнів

Міркування відносно сутності гри на різних етапах розвитку суспільства відображено у теоріях ігрової діяльності. Так, за теорією Штейнталя і Лацаруса, гра – це найбільш активний відпочинок, який має місце в тих випадках, коли людина хоче відпочити від роботи, але ще не потребує повного спокою. Відповідно до змісту цієї теорії гра розглядалась як розвага, антитеза продуктивній діяльності і діяльність, яка не містить пізнавальної інтенції.

Широко досліджували гру відомі зарубіжні психологи. Так, Г. Спенсер, К. Бюллер, Ф. Бонтендайк, Ф. Шиллер та інші намагалися вивести першопричину гри з фізіологічних і фізіопсихологічних чинників.

Значний внесок у розроблення теорії гри зробили вітчизняні та зарубіжні психологи Н.П. Анікеєва, Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, Н.В. Кудикіна, О.М. Леонтьєв, А.С. Макаренко, О.В. Малихіна, С.Л. Рубінштейн, Д.Б. Ельконін та ін.

Визначення показників первісного рівня якості знань на уроках англійської мови в молодшій школі

З метою перевірки ефективності використання дидактичних ігор для формування самостійності учнів було проведено педагогічний експеримент на базі початкової школи. Експериментальне дослідження проводилось нами 2010– 2011 навчального року на базі ЗОШ №11 м. Харкова, в 3 класах.

До початку педагогічного експерименту ми уважно вивчили всіх учнів даних класів. Класи були підібрані з відносно однаковими умовами навчання. Їхня рівноцінність досягалася за таких умов:

· учні як експериментальноі, так і контрольної групи навчалися за однаковими програмами і підручниками;

· в обох групах працювали як досвідчені, так і молоді педагоги з невеликим, але достатнім стажем педагогічної роботи;

· контингент груп складали школярі з відносно однаковим рівнем успішності

Відомо, що у молодших школярів відбувається багато анатомо-фізіологічних змін: зростає рухливість нервових процесів, хоча процеси збудження ще домінують, але вже помічається їхня рівновага відносно до процесів гальмування, зростає фізична витривалість.

Домінуючою стає навчальна діяльність. На цьому етапі у дітей завершується перехід від наглядно-образного до словесно-логічного мислення, яскраво вираженим є конкретно-образне мислення. В процесі навчання відбувається формування наукових понять, що веде до розвитку понятійного, або теоретичного мислення. На цьому етапі, не кажучи проте, що діти можуть механічно завчати матеріал після кількох разів повторення, вже можуть запам’ятовувати нецікавий для них матеріал. Це свідчить про розвиток довільної пам’яті поряд із довільною увагою, що проявляється в самостійному ставленні перед собою мети та контролюванні своїх дії.

Завдяки перевагам довготривалої пам’яті, молодші школярі через стимулювання ігрової або пізнавальної мотивації з легкістю засвоюють різноманітні слова, словосполучення, мовні кліше, фрази та навіть мікродіалоги, віршики, пісеньки. Раннє шкільне навчання іноземної мови співпадає з періодом інформаційного вибуху, що створює сприятливі умови для творчої уяви дітей, яка компенсує брак тих чи інших знань, життєвого досвіду дітей молодшого шкільного віку.

Під час прогулянок та екскурсій у молодших школярів яскраво виражені прагнення і здатність схоплювати незвичайне, нове і запам'ятовувати. Іноді вони починають висловлювати один одному вголос фантастичні судження. Але вони й самі не надають значення своїм зауваженням. Їх увагу скаче: вони не можуть не вдивлятися, не вслухатися, а їх вигуки і припущення, мабуть, допомагають їм у цьому.

Учні початкових класів нерідко виявляють схильність поговорити: розповісти про все, що читали, що бачили і чули в школі, на прогулянці, по телевізору. При цьому у них зазвичай виходить довге оповідання з багатьма згадками, малозрозумілими для стороннього. Самим їм таку розповідь явно приносить задоволення, для них безсумнівна значущість всього, що відбувалося з ними.

Дуже важливо, на наш погляд, щоб діти не відчували велику навантаження шкільної програми, а гра – здатна допомогти цьому. У формі ігрової діяльності можна завжди легко і швидко пояснити якийсь новий матеріал, відпрацювати складні моменти, прикрасити нудну рутинну щоденну навчання, і що найголовніше, зацікавити дітей у вивченні англійської мови з дитинства.

В ході експеременту були визначені такі критерії самостійності учнів у процесі ігрової діяльності : успішність у навчанні, творчу ініціативу й активність у процесі ігор; незалежність і свідомість у досягненні мети; критичність суджень і відповідальність; уміння і навички самостійно виконувати ігрові ролі.

З метою порівняння рівнів якості знань учнів в3 «А» і 3 «Б» побудуємо діаграму 2, що віддзеркалює рівні навчальних досягнень учнів, рис.2.1.

3-А 3-Б

Рис. 2.1 Рівні навчальних досягнень учнів на початку констатувального експерименту

У подальшому дослідженні будемо визначати 3 «А» клас, як експериментальний.

Експериментальна перевірка впливу дидактичної гри як засобу формування самостійності учнів молодшої школи загальноосвітнього навчального закладу

У контрольній групі навчання проводилось відповідно до діючих навчальних програм і методичних посібників. Для педагога експериментальної групи були підготовлені методичні рекомендації, які включали ігрові завдання і вправи, дидактичні ігри, що сприяли формуванню самостійності учнів, а також завдання для контрольних зрізів.

Експериментальне навчання здійснювалось у три етапи:

Ознайомлення учнів із новим навчальним матеріалом.

Етап стабілізації навичок й автоматизації умінь.

Етап перевірки рівня сформованості мовних навичок і мовленнєвих умінь.

На етапі пред’явлення нового мовного матеріалу як в експериментальних, так і в контрольних групах використовувалися навчальні тексти та мовленнєві зразки, передбачені змістом підручників.

На другому етапі експериментального навчання проводилося тренування та практика у мовленні з метою засвоєння мовного матеріалу. Учні експериментальних і контрольних груп виконували весь обсяг усних і письмових вправ, запропонований у підручниками. Однак, для учнів експериментальних груп, як нами вже зазначалося, близько 40% з них пропонувались у формі дидактичних ігор.

Рис. 2.2. Педагогічна технологія дидактичноі гри у навчанні іноземної мови молодших школярів.

На початку експериментального навчання було помічено, що учні отримують задоволення від навчально-ігрової діяльності. З кожною наступною грою уроки ставали більш емоційно насиченими, закладалися основи доброзичливих стосунків у дитячому колективі. Завдяки цьому у дітей з’являлися тісні міжособистісні стосунки, які, у свою чергу, впливали на розвиток у школярів відчуття відповідальності за результати власної діяльності. Учні підтримували, довіряли й допомагали одне одному. Вони порівнювали свій внесок у перемогу з іншими гравцями, намагалися бути сильнішими, швидшими, помітнішими та спритнішими. Діти самостійно знаходили правильні відповіді, розмірковували, розвивали уміння контролювати свою комунікативну діяльність