Сторінка
3

Формування умов інклюзії для розвитку дитини в закладах освіти

На питання

« Що, на Ваш погляд, стримує впровадження інклюзивної освіти у Вашому населеному пункті» основна маса респондентів серед основних причин, стримують розвиток інклюзивної освіти в Україні назвали брак педагогів і кваліфікованих фахівців (24,4%) та не досконале законодавство(5%). Ці тенденції цілком зрозумілі, але заклопотаність викликають прояви байдужості, незацікавленість чиновників відповідних структур до проблеми інклюзивної освіти, так вважають 8% респондентів і негативного ставлення здорових дітей та їх батьків до дітей з обмеженими освітніми потребами. Решта респондентів 62 % вказали на об'єктивні причини саме: не вистачає інформації про даному явищі в їх місті;. незацікавленість і деяку апатичність до проблеми, не змогли відповісти на дані питання, зазначаючи при цьому, що не знають, що таке інклюзивна освіта і не цікавляться цією проблемою.

Розподіл відповідей респондентів на питання « Чи вважаєте Ви можливим навчання в одному класі Вашого здорової дитини з дітьми, які потребують особливої освітньої потреби?» (рисунок 8 ілюстративного матеріалу)свідчить про неоднозначне відношення до даної проблеми.44,3% респондентів вважають таке навчання можливим. 40,3% навчання можливе при наявності умов, з них 6%- наявність умов для дітей - інвалідів(пандуси, кнопки-виклику);3%- наявність спеціальних викладачів для дітей з особливими потребами;1%- за наявності умов відсутності загрози життю дитини.

Керівникам загальноосвітніх навчальних закладів та вчителям, які брали участь у дослідженні, було запропоновано визначати ступінь перешкод зазначених факторів для запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання. Найбільшу ступінь перешкод, на думку респондентів, щодо запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання мають наступні фактори:

- відсутність стимулювання педагогів, які працюють з дітьми з особливими потребами (зазначає 68% респондентів);

- недостатня підготовка спеціалістів для роботи з дітьми з особливими потребами в умовах загальноосвітнього начального закладу та в цілому недостатня кількість фахівців для роботи з такими учнями (67%);

- неврахування навчальними програмами потреб дітей з обмеженими можливостями (58%);

- велика наповнюваність класів (50%).

- непристосованість навчальних приміщень до потреб учнів з обмеженими можливостями (36%).

Факторами, що на думку респондентів, не є перешкодою щодо запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання виступають:

- опір батьків здорових учнів тому, що поряд з їх дітьми навчатимуться учні з особливими потребами;

- неприйняття здоровими дітьми дітей з особливими потребами.

Для розвитку особистості дитини, яка має фізичні чи психічні вади учителі-респонденти вважають найбільш важливими:

- спільну колективну працю та навчання зі здоровими однолітками (32% респондентів);

- розвиток комунікативних здібностей (28%)

- можливість соціальної адаптації (28%);

- можливість творчого самовираження (12%)

Аналізуючи результати опитування батьків, які виховують дітей з особливими потребами, слід зазначити, що вони глибоко переконані, що їх діти мають навчатися зі своїми здоровими ровесниками (всі батьки «цілком погоджуються» з ідеєю інклюзії). Перебування дитини в такому середовищі сприяє покращенню знань і навичок, збагаченню досвіду спілкування та знаходженню нових друзів (91%). Самі ж батьки, як учасники процесу інтеграції, мають змогу постійно отримувати інформацію про сильні та слабкі сторони своєї дитини, а також її навчання вдома (82%). Переважна більшість батьків (91%) відчувають себе активними учасниками процесу інтеграції дитини в загальноосвітню школу та вважають освітнє середовище навчального закладу безпечним для своєї дитини. Батьки дітей з обмеженими фізичними та розумовими можливостями переконані, що найсприятливішими умовами для виховання і навчання їхніх дітей є звичайні школи, де діти зможуть успішно покращувати свої уміння та навички, товаришувати з ровесниками і почуватися в безпеці.

На підставі анкетування разом з науковим керівником дійшли до висновку, що, з метою створення доступних умов для отримання інклюзивної освіти дітьми з особливими потребами, необхідно виконати певні вимоги.

1. Налагодити співпрацю з батьками.

2.Створення позитивної атмосфери в дитячому середовищі.

3.Пристосування шкільних приміщень до потреб дітей із особливостями психофізичного розвитку.

На сьогодні однією з найпоширеніших форм інклюзивного навчання є спеціальні класи в загальноосвітніх школах, в яких учні здобувають освіту, маючи можливість проживати в сім'ї. З цією метою розроблена модель інклюзивного навчання для дітей з особливими освітніми потребами.

Інклюзивна модель освіти, яку ми пронуємо, охоплює систему послуг, зокрема:

адаптацію навчальної програми та плану, фізичного середовища, методів і форм навчання, використання існуючих в громаді ресурсів, залучення батьків;

співпрацю з фахівцями для надання спеціальних послуг відповідно до потреб дітей;

створення позитивного клімату у шкільному середовищі.

Зверніть увагу на рисунок 9, який ілюструє складові моделі інклюзивної освіти.

Модель інклюзивного навчання для дітей з особливими освітніми потребами це командний підхід, який спрямований на задоволення індивідуальних потреб дітей; співпрацю з батьками; створення сприятливої атмосфери в дитячому колективі. Використання такої моделі передбачає надання якісних освітніх послуг дітям з особливими потребами у звичайних класах (групах) загальноосвітніх (дошкільних) навчальних закладів за умови відповідної підготовки педагогів та надання підтримки сім′ям.

Рисунок 9- Складові інклюзивної моделі

З метою впровадження моделі інклюзивного навчання для дітей з особливими освітніми потребами у Волноваському районі була проведена відповідна робота. З метою наближення до цих проблем сприяння їх вирішенню у відділі освіти Волноваської райдержадміністрації створено і функціонує творча група педагогів, які займаються проблемою інклюзивної освіти. Колектив відділу освіти вважає, що результативність впровадження інклюзивної форми навчання в експериментальних закладах освіти дасть можливість зазначити такі позитивні зрушення: краща підготовленість молоді з особливими потребами до життя в суспільстві, а також готовність самого суспільства враховувати потреби своїх громадян; підвищення мотивації дітей з особливими потребами до навчання. З метою визначення проблем упровадження інклюзивної освіти через слабку підготовку педагогічних кадрів, які ще не готові працювати з дітьми з особливими освітніми потребами, відділом освіти проведено анкетування, з результатами якого я ознайомила раніше.

Важливою умовою ефективності освітнього інтегрування є підготовка педагогів, тому для постійно-діючого семінару педагогів району визначено тему: “ Формування готовності педагогічних кадрів до роботи з дітьми з особливими потребами в умовах інклюзивного навчання ”