Сторінка
11

Соціально-педагогічна діяльність в дитячих оздоровчих закладах

Ім’я чи назва. Склалась добра традиція давати загону назву, наприклад «Капітошки», «Ювентус». Іноді воно означає профільність діяльності загону – «Турист» або «Пошуковці». Ім’я діти обирають на свій розсуд.

Девіз. Афористичний вираз, який відображає спрямованість діяльності загону або просто подобається дітям. Він не повинен бути багатослівним. Зазвичай девізи проголошують на зборах, лінійках.

Пісня. У кожного колективу повинна бути власна пісня – це його візитна картка.

Емблема. Це символічний малюнок, що відображає сутність назви загону, спрямованість роботи.

Заповіді. Нерідко діти вигадують певні правила свого життя, що походять з власного досвіду, справи та ситуацій.

Під час основного періоду проходить виконання комплексу виховних та оздоровчих заходів, намічених у планах табору, значно зростає фізичне й емоційне навантаження, тому зростає відповідальність за дитяче життя й безпеку.

Одразу після оргперіоду може настати період конфліктів. Такий стан виникає внаслідок стабілізації неформальних лідерів та їх груп, їх намагань самоствердитися, встановлення різноманітних норм, мотивів поведінки, як результат протидії обраному активу. Діти відчувають на собі подвійний вплив цінностей, норм колективу, що формується, і тієї групи, до якої вони належать. Протиріччя переборюються, якщо поставлена захоплююча для всіх груп перспектива, якщо збагачується зміст діяльності. Групи об’єднуються для досягнення перспективи, вони бачать себе часткою цілого колективу – загону. Мета вихователів основного періоду – перетворити колектив загону на інструмент цілеспрямованого формування певних якостей особистості.

Педагогічні завдання:

створення умов для організації виховної, розвиваючої, оздоровчої діяльності та спілкування;

розвиток й єднання колективу загону, здатного впливати на особистість дитини;

створення умов для самореалізації кожного вихованця;

виховання свідомого ставлення до зміцнення свого здоров’я;

забезпечення систематичних занять фізичною культурою та спортом;

на основі аналізу морально-психологічного стану передбачати критичні ситуації, вживання заходів.

В кожній зміні закладена певна ідея, якій підпорядковані всі виховні заходи. Зміни повинні відрізнятися своєрідним творчим рішенням, де присутній свій сценарій, композиція, зміст. Наприклад, зміна може мати назву «Космічна подорож». Це програма роботи табору розрахована на 18 днів та передбачає подорож на кораблі.

Уявний корабель складається з салонів (загонів), їдальні, спортивної площадки тощо. Кордони корабля співпадають з територією табору. Самоврядування – капітани, чергові в салонах, кораблі, прес-центр. В свою чергу кожен день має свою спрямованість.

Особливостями основного періоду є суспільна спрямованість, зв’язок з реальним життям, різносторонність, творчість характеру, емоційність, емпатійність. На протязі цього часу повинні скластися такі три основні виховні ситуації.

Ситуація «друга» - наявність в колективі хоча б однієї людини, з якою вихованця пов’язували близькі міжособистісні стосунки. Розвиток товариськості, здатності до подолання конфліктних ситуацій.

Ситуація «справи» - наповненість кожного дня роботи цікавими творчими справами. Колективна творча діяльність, як виховна система, що дозволяє забезпечити обов’язкове залучення дітей до сумісної творчої діяльності, система роботи творчих гуртків, секцій за інтересами. Обов’язкове урахування інтересів кожного, відчуття емоційного захисту, комфортності.

Ситуація «відповідальності» - відчуття морального обов’язку перед колективом, вихователями, турбота про успіх спільної справи, відповідальність за кожний день життя колективу, відчуття власної значущості.

Підсумковий період – це період трьох-чотирьох днів до закінчення зміни, коли в загонах проводять підсумки діяльності протягом зміни.

Колектив перетворюється на інструмент індивідуального розвитку кожного з його членів, коригування соціального досвіду, розвитку творчої ініціативи. Прагнення до самовиховання, самопізнання, підготовка до майбутньої діяльності в школі стає в дітей домінуючим. Кожний впевнений в своїх силах, в своєму успіху, займає активну позицію. В колективі присутні взаєморозуміння, одностайність в оцінках, доброзичливість, піклування, водночас високий рівень вимогливості один до одного. Стає більш ефективною діяльність органів самоврядування, зростає самостійність активу з його добровільними помічниками.

Для вирішення поставлених завдань організовується наступна колективна діяльність дітей:

діяльність інтелектуально-морального змісту, що завершує виховну роботу як у загоні, так і в таборі;

підбиття підсумків перебування дітей в таборі, підсумкові збори, де визначається внесок кожного в спільну справу, відбувається нагородження та висловлюються побажання, рекомендації щодо виправлення недоліків;

перевірка й закріплення набутих в таборі моральних та творчих якостей, знань, умінь.

Позиція вожатого – старший друг, порадник та педагог, який аналізує результат своєї праці. На цьому етапі виявляються вміння вихователів побачити й оцінити ефективність виховної роботи. Зміна завершується яскравими масовими справами, проводяться підсумкові фестивалі, творчі огляди, концерти. Існує необхідність «емоційного подарунку» для кожної дитини, створюють атмосферу, у якій вихованці відчувають гордість за свої творчі досягнення. Створюють традиції літнього оздоровчого табору – фото чи відеозйомка табірної зміни, літопису в малюнках, сюрпризу-заповіту для наступних змін.

Невід’ємною складовою виховного процесу в таборі є гра. Гра – це самостійна діяльність, в якій діти виступають у спілкування з однолітками. Їх об’єднує спільна мета, спільні зусилля щодо її досягнення, спільні переживання. Ігрові переживання залишають глибокий слід у свідомості дитини та сприяють формуванню добрих почуттів, благородних поривань, навичок колективного життя. Завдання вихователя полягає в тому, щоб зробити кожну дитину активним учасником ігрового колективу, створити між дітьми відносини засновані на дружбі, справедливості, відповідальності.

Діти грають тому, що це приносить їм задоволення. Разом з тим в жодній іншій діяльності немає таких суворих правил, такої зумовленості поведінки, як в грі. Ось чому гра дисциплінує дітей, привчає їх підкоряти свої дії, почуття та думки поставленій меті. З ускладненням гри, ігрового замислу почуття дітей стають більш усвідомленими.

Ігрова творчість проявляється й в пошуках засобів для здійснення задуму, зображення задуманого. Беручи на себе роль, дитина намагається наслідувати вчинки, манери, мову свого героя. Ігрові дії завжди реальні. Тому гра має великий вплив на формування моральних якостей дітей, створення певного типу поведінки.

Керівництво грою засноване на знанні закономірностей її розвитку. Основний шлях розвитку гри під впливом виховання полягає в наступному: життя відображається в грі все повніше та реальніше, зміст розширюється та поглиблюється, думки та почуття стають більш усвідомленими, глибокими, засоби зображення стають різноманітними, гра набуває все більш цілеспрямований характер, з’являється узгодженість дій.