Сторінка
8
Ефективність запропонованої методики, порівняльний аналіз
Отже, протягом місяця, діти із заїканням були розділені на 2 підгрупи за типом заїкання і з ними проводилися логоритмічні заняття за методикою Н.А. Ричкової. Наприкінці місяця ми могли спостерігати наступні результати:
№ п/п |
Категорія Обстеження |
П.І. дитини, кількість отриманих балів | |||||
неврозоподібне заікання |
невротичне заікання | ||||||
Оля Воробйова |
Кіра Паламарчук |
Свєта Миколаєва |
Олег Астахов |
Уляна Миронова |
Ліза Тихонова | ||
1. |
Обстеження довільної мімічної моторики |
3 |
3 |
2 |
1 |
2 |
1 |
2. |
Обстеження мовленнєвої моторики |
3 |
2 |
3 |
1 |
2 |
2 |
3. |
Обстеження загальної Довільної моторики |
2 |
3 |
3 |
2 |
1 |
2 |
4. |
Обстеження тонких рухів пальців рук |
2 |
2 |
2 |
2 |
1 |
2 |
5. |
Загальний балл |
2 |
3 |
3 |
1,5 |
1,5 |
1,8 |
Діти з неврозоподібним типом заїкання:
67% - діти, в яких відбулася позитивна динаміка, але все ж таки присутні грубі моторні порушення.
33% - діти, в яких відбулася позитивна динаміка і вони виконували завдання з менш грубими помилками.
Якщо порівняти з начальним діагностуванням цієї підгрупи дітей, то неспроможність виконати завдання складала в цих дітей 100%.
Начальне діагностування Повторне діагностування
Діти з невротичним типом заїкання:
66% - діти, які за спроможністю виконувати завдання наблизились до дітей контрольної групи.
34% - діти, в яких відбулася незначна позитивна динаміка.
Якщо також порівняти з начальним діагностуванням цієї підгрупи дітей, то неточність та неповність виконання завдань в цих дітей складала теж 100%.
Начальне діагностування Повторне діагностування
Отже, виходячи з вищепредставлених досліджень можна зробити висновок, що запропонована диференціальна методика Н.А. Ричкової виявилася ефективною. У дітей з різним типом заїкання спостерігалася позитивна динаміка розвитку довільності моторної сфери.
Гіпотеза про те, що корекційна робота по подоланню заїкання за допомогою логоритмічних занятть буде ефективна, якщо програма організації цих занять буде будуватися диференційовано з урахуванням типу заїкання, підтвердилася.
Отже, провівши серію експериментів з цієї проблеми, можна зробити наступні висновки:
Експериментальне вивчення довільної рухової діяльності у дітей дошкільного віку, що страждають заїканням виявило відхилення в їх стані.
При невротичному і неврозоподібному заїканні у дітей дошкільного віку виявляються відхилення в стані довільних рухів. Міра рухових порушень певним чином корелює з клінічним типом заїкання.
Дітям дошкільного віку з невротичним і неврозоподібним заїканням потрібне різне подання матеріалу в процесі логоритмічних занять з урахуванням виявлених порушень і можливої динаміки в стані рухів і мови.
Використання прийомів диференціальної методики Н.А. Ричкової в організації логоритмічної роботи позитивно позначилось на стані рухів і мови дітей із заїканням з різним типом даної мовленнєвої патології.
Заїкання - складний мовний розлад, що вимагає подальшого поглибленого вивчення. Серед численних мовних порушень воно одно з небагатьох, механізми якого до кінця не розкриті, не пояснені в такому ступені, щоб можна було, спираючись на них, розробити високоефективну методику усунення цього дефекту. Саме недостатня розробленість проблеми механізмів заїкання обумовлює нині багатоаспектність дії на того, хто заїкається.
Сучасний підхід до подолання заїкання настійно вимагає розробки і застосування диференційованих методів корекції цієї мовної патології. Саме з позицій диференційованого підходу слід не лише усувати, але і настійно вивчати заїкання.
Заїкання - порушення темпо-ритмічної організації мови, обумовлене судорожним станом м'язів мовного апарату.
Темп, ритм і плавність мови при заїканні порушуються вимушеними і раптовими перервами її течії. Причиною цих зупинок є судоми в тій або іншій частині периферичного мовного апарату : в дихальній, голосовій або артикуляційній. Найчастіше судоми з'являються на початку слова або навіть фрази. Судоми бувають двох видів: клонічні і тонічні.