Сторінка
5

Робота з тематичною лексикою на уроках англійської мови

3. Відповіді на запитання у такій послідовності:

а) загальні запитання (Чи це . ?, Чи ти . ? тощо), які вимагають короткої відповіді: Так або Ні;

б) альтернативні запитання (Це стіл чи стілець? Він пише чи читає? тощо), які дають можливість вибору;

в) спеціальні запитання, які передбачають власне визначення предмета, якості, місцезнаходження тощо.

Вправи такого типу можна організувати як роботу в парах: учитель демонструє предмети або їх зображення, дії, якості предметів тощо, а учні звертаються один до одного із серією запитань, аналогічних до запропонованого вчителем. Дещо гіршим слід вважати фронтальне виконання таких вправ, коли вчитель демонструє предмети і сам звертається до класу з серією запитань.

Таку форму тренування легко організувати, коли опрацьовуються слова одного класу (назви меблів, кольори, назви професій, назви видів спорту, назви магазинів, визначення часу, місцезнаходження предметів тощо).

4. Повторне застосування зазначених вище форм роботи на наступному уроці.

5. Запис слів і словосполучень у словнички та їх хорове проговорювання. Відповідно до принципу усної основи, ця форма роботи застосовується, починаючи з другого року навчання іноземної мови.

6. Завдання додому — за допомогою словника визначити і записати у свій словничок значення слів і словосполучень, а також вивчити («довчити») їх.

7. Закріплення знань лексичного матеріалу в паpax. Для цього на основі словничка складають списки слів і словосполучень на картках: на одній — рідною мовою, на другій — іноземною. Такі картки учні можуть підготувати вдома. Картки дають можливість організувати як засвоєння мовного матеріалу, так і взаємний контроль його знань.

Засвоєння. Учень А користується карткою із списком словосполучень рідною мовою. Він називає словосполучення вибірково і пропонує учневі В перекласти їх на іноземну мову. Учень Б, користуючись карткою Із списком словосполучень іноземною мовою, повинен вибрати і прочитати відповідні словосполучення.

Контроль. Учень А користується обома картками і опитує учня Б, пропонуючи всі словосполучення із списку в довільному порядку. Учень Б при цьому ніякою опорою не користується. Про результат перевірки доповідають учителю.

Така робота над лексикою має й певні виховні можливості: формує в учнів почуття відповідальності, вимогливість до товариша, чесне ставлення до навчання.

8. Індивідуально-масове тренування у класі та вдома. Тут можна запропонувати такі завдання:

1) Виконайте розпорядження вчителя (включаються нові слова, виконують всі учні).

2) Намалюйте названі предмети (дається список іменників).

3) З поданих слів виберіть ті, що стосуються певної теми (пропонується список слів).

4) Назвіть хором предмети, які показує вчитель.

5) Вставте замість крапок потрібне слово (пропонуються два слова для вибору, виконується письмово);

6) Назвіть предмети, зображені на малюнку (на столі вчителя тощо).

7) Поєднайте правильно слова (пропонуються два стовпчики слів, наприклад, іменників і прикметників).

8) Прокоментуйте зміни у предметній ситуації (учитель переставляє або замінює предмети на столі, Змінює зображення на фланелеграфі тощо).

9) Складіть речення за картинкою, використовуючи назви позначених предметів (пропонується сюжетна картинка, на якій певні предмети позначено стрілочкою або цифрою).

10) Включення лексичних одиниць у вправи на формування навичок говоріння.

На всіх етапах роботи звертається увага учнів на функцію структурно-службових слів, навіть якщо вони не входять до списку, який опрацьовується.

Поряд з умовно-комунікативними у процесі засвоєння ЛО застосовуються також і некомунікативні вправи:

а) на засвоєння форми і значення ЛО:

— повторення слів, словосполучень і мовленнєвих кліше за вчителем/ диктором з виділенням наголосу, важкого звука, звукосполучення;

— згадування і називання слів з певною орфограмою, афіксом тощо;

— групування слів за різними формальними ознаками: словотворчими компонентами, частинами мови тощо;

— розташування слів в алфавітному порядку;

— згадування і називання усіх видових понять при називанні певного родового поняття (наприклад, меблі — стіл, стілець, шафа тощо);

— вибір з ряду слів того слова, що відповідає (не відповідає) даній темі;

— заповнення пропусків у реченнях відповідними словами;

— називання слова за його дефініцією або зображенням;

— вибір синоніма (антоніма), еквівалента рідною мовою до даного слова/ словосполучення з кількох даних;

б) на засвоєння сполучуваності слів:

— складання словосполучень з окремих слів;

— розширення речення за рахунок означень до виділених іменників, додатків до дієслів-присудків тощо;

— називання іменників, які можуть вживатися з даним дієсловом, прикметників - з даним іменником тощо;

— вилучення слова (з ряду слів), яке не поєднується з ключовим словом;

— заходження еквівалентів у рідній мові до даних сталих словосполучень іноземної мови.

Автоматизація дій учнів з лексичними одиницями пасивного і потенціального словників

З цією метою застосовуються переважно некомунікативні (рецептивні та рецептивно-репродуктивні) вправи, тому що учень зустрічається насамперед з формою ЛО, а її значення він має зрозуміти, виконавши певні дії та операції, а саме:

— заповнення пропусків у тексті при читанні, що розвиває здатність до прогнозування;

— співвіднесення багатозначного слова у даному контексті з його еквівалентами в рідній мові;

— вибір значення багатозначного слова, наявного у контексті, з кількох даних значень;

— вибір з тексту слів на основі їх семантичної/тематичної спільності;

— вибір ключових слів у реченні, абзаці, тексті;

— знаходження в тексті незнайомих слів, що передають додаткову інформацію;

— знаходження в тексті слів, що виражають позитивну або негативну оцінку, характеристику тощо;

— знаходження в тексті інтернаціональних слів;

— підбір до даних інтернаціональних слів відповідних еквівалентів рідної мови;

— визначення значень незнайомих складних слів за їх компонентами (наприклад, snowman – сніговик)

— визначення значення похідних слів, утворених від відомих коренів за допомогою відомих афіксів (наприклад, helpless – безпомічний);

— визначення значення незнайомих слів, утворених за конверсією (наприклад, water - вода, to water – поливати)

— здогадка про значення незнайомого слова, словосполучення за контекстом (наприклад, It was hot. We were working in the field. I asked a friend of mine: "Have you brought any water with you? I am thirsty").

Робота над пасивним запасом зосереджується переважно в старших класах і зорієнтована на збільшення питомої ваги читання. Засвоєння лексики тут іде двома Шляхами: а) через її цілеспрямоване опрацювання перед проведенням ґрунтовного читання і б) у процесі мимовільного запам'ятовування під час ознайомлюючого і домашнього читання. У першому випадку лексику опрацьовують у вправах протягом одного-двох уроків з наступним домашнім письмовим або усним завданням та з опорою на словничок. Після цього слова закріплюються у процесі самого читання. У другому випадку словниковий запас розширюється за рахунок так званого потенціального словника.