Сторінка
17

Викладання основ петриківського розпису в школі

Теми петриківського розпису:

1. Петриківський розпис як мистецтво народу.

2. Квіткові елементи.

3. Орнаментація тканини; створення рушникової композиції.

4. Технологія розпису об'ємних предметів з дерева.

5. Історичні відомості про петриківський розпис.

Теми народознавства:

1. Народна символіка.

2. Символіка квітів.

3. Українська вишивка. Рушники.

4. Деревообробка.

5. Народний розпис.

3. Таблиця 6. Міжпредметні зв'язки петриківського розпису та народознавства

4. Загальний графік міжпредметних зв'язків

- креслення - малювання

- біологія - народознавство

Наукова, освітня, виховна ефективність використання результатів дипломної роботи

Ефективність і якість уроків трудового навчання залежить від вчителя, його наукової методичної підготовки, від ретельного творчого планування кожного уроку, оснащення його відповідним навчальним обладнанням, наочними посібниками; від правильного вибору і використання сукупності методів для проведення уроку, а також від продуманого здійснення виховних, навчальних, розвиваючих завдань.

Під час вивчення курсу "Основи петриківського декоративного розпису" учні знайомляться з своєрідним мистецтвом народного розпису, його історичними коренями та технологічними особливостями. При цьому вони займаються навчальною, трудовою і суспільно-корисною діяльністю. Це має великий виховний вплив. Крім цього, даний курс робить свій внесок в розвиток інтересів школярів щодо народного декоративно-прикладного мистецтва, його історично обумовлених шляхів розвитку та регіональних особливостей. Після теоретичного вивчення учні переходять до практичної роботи. Застосовується дійовий підхід до навчання, отримані знання переходять на рівень практичного застосування.

В ході цих занять в учнів розвиваються такі психологічні якості, як логічне та просторове мислення, кольорове сприймання, окомір. Виховуються старанність, охайність, посидючість, повага до своєї та чужої праці.

Одне із завдань вчителя - навчити учнів виконувати трудові завдання без зайвих непродуктивних витрат часу, що збуджує економічний ефект роботи. Цієї мети можна досягти в результаті правильного розподілення робочого часу. При такій формі організації праці колективна робота учнів поєднується з індивідуальною. Кожен учень має можливість виконувати частину загальної роботи, що дозволяє поряд з вихованням у дітей почуття колективізму виявити індивідуальні здібності, нахили, задатки, застосовувати творчий підхід до праці.

Санітарно-гігієнічні норми та правила безпечної роботи при виконанні петриківського розпису

Робоче місце школяра має забезпечувати зручність виконання графічних робіт і сприятливі умови для його правильного фізичного розвитку. Виконуючи графічні побудови, учень проводить різні за своєю довжиною та напрямом лінії. Якісно провести такі лінії можна лише вільним і плавним рухом усієї руки. Цьому руху не повинна заважати неправильна посадка учня або нераціональне розміщення інструмента.

Графічну роботу вважають більш трудомісткою, ніж письмо. Під час письма кисть і лікоть руки учня лежать на столі, і основні рухи здійснюються в ліктьовому та променево-зап'ястному суглобах. Під час графічних робіт усі основні рухи виконуються в плечовому суглобі, а тому рука, не маючи додаткової опори, звисає над столом. У такому положенні м'язи спини і плечового пояса дуже напружуються. Ця, невидима на перший погляд, статична робота швидко стомлює учня.

Якість роботи, стомлюваність і працездатність учнів істотно залежать від правильної посадки на робочому місці. Найраціональнішою посадкою при виконанні графічних робіт можна вважати трохи нахилене вперед положення тіла з легким вигином назад у поперековій частині хребта. Відстань від очей до робочої поверхні має становити близько 30 см. Якщо учень працюватиме в дуже нахиленому вперед стані, то м'язи спини зазнаватимуть великого статичного навантаження, а дихання і кровообіг внаслідок здавлення черевної порожнини будуть утруднені. Коли учень сидить за столом прямо, то м'язи спини також напружені, і втома настає значно швидше, ніж при трохи зігнутій спині. Тому треба навчити учнів правильно сидіти під час виконання графічних робіт.

Правильна організація графічної роботи багато в чому залежить від висоти і конструкції стільця, нахилу робочого стола, розміщення інструментів на столі, рівня освітленості тощо. Звичайно, ці фактори в школі регулювати важко, особливо тоді, коли заняття з петриківського розпису проводяться у звичайних класах. Учитель повинен знати основні вимоги, які мають бути створені для нормального виконання графічних робіт. Так, висоту парти і стільця визначають з спеціальних таблиць залежно від зросту учня. Висоту парти можна вважати приблизно нормальною, коли в учня, що стоїть біля неї, відстань від ліктьового суглоба, зігнутого під прямим кутом, до парти становить 23-25 см. Користуючись таким простим способом, можна завжди проконтролювати і підібрати учневі парту або стіл потрібної висоти.

Нахил столу або альбому визначає не тільки правильність робочої пози, а й умови видимості малюнка. Напрям зору і площина роботи мають бути взаємно перпендикулярні. Відхилення від цього призводить до зменшення кута зору і, відповідно, до збільшення зорового навантаження, а також спотвореного сприймання малюнка. Якщо малюнок лежить на горизонтальному столі, то учень інстинктивно намагається направити зір по лінії, перпендикулярній до його площини. Голова при цьому нахиляється, наближаючись до малюнка, що створює додаткове напруження м'язів шиї і призводить до швидкої втоми очей. Спеціальними фізіологічними дослідженнями доведено, що найправильнішим є нахил робочої поверхні під кутом 30° до горизонту.