Сторінка
5

Організація особистісно-орієнтованого виховання у початковій школі

Для поліпшення організації та згуртування класного колективу доцільно було б стимулювати активну діяльності деяких учнів, звертати більшу увагу на виховну роботу щодо розвитку цінностей особистості дитини.

Використання казкотерапії у виховній роботі з учнями 3-Б класу Молозької загальноосвітньої школи

Дослідження проводилося в 3-А та в 3-Б класах Молозької загальноосвітньої школи Білгород-Дністровського району Одеської області.

Першим етапом дослідження було проведення констатуючого експерименту, метою якого було психодіагностика дітей та встановлення з ними контакту, визначення рівня їхньої тривожності та агресії за методикою Т.Д.Зінкевич-Євстигнєєвої. В експерименті брали участь основна група (3-Б клас) і контрольна група (3-А клас).

З метою психодіагностики використовувалися індивідуальні картки, які у процесі розповіді необхідно було замалювати кольорами (червоним, синім, зеленим, жовтим, фіолетовим, коричневим, сірим та чорним) будиночки та країну, де проживають почуття. Обробка результатів відбувалася за такими критеріями:

1) чи всі кольори були задіяні при розмалюванні карток;

2) на адекватність вибору кольору;

3) на розподіл кольорів.

Силует людини розподіляється на 5 зон:

- голова та шия (символізують розумову діяльність, думки дитини);

- тулуб до лінії талії, виключаючи руки (символізує емоційну діяльність);

- руки до плечей (символізують комунікативні функції);

- тазобедренна частина (символізує сексуальні та творчі переживання);

- ноги (символізують почуття «опори», впевненість, а також можливість «заземлення» негативних переживань).

Вивчаючи карту, дізнаємось, які почуття «живуть» в різних частинах тіла. Наприклад, в голові «живе» страх, то здійснювати розумову діяльність для дитини не просто.

Для обробки результатів всі почуття були поділені на ті, які викликають позитивні емоції у дітей (радість, задоволення, інтерес) та негативні (страх, провина, образа, злість). Результати проведеного тестування представлені у вигляді таблиці. Результати тестування показали, що в 3-Б класі та в 3-А класі майже однакова кількість дітей замалювала руки силуету кольорами, які позначають негативні емоції. Також було визначено, що діти основної групи мають більший рівень невпевненості та негативних переживань (56,25%), ніж у контрольній групі (47,06%). В емоційній діяльності учнів 3-Б класу переважають такі емоції, як страх та образа (37,5%).

На основі констатуючого експерименту було проведено формуючий експеримент. Наступний етап дослідно-експериментальної роботи мав на меті розробку та впровадження казкотерапії в виховну роботу вчителя з учнями 3-Б класу Молозької загальноосвітньої школи Білгород-Дністровського району.

Разом з вчителем була спланована система роботи з учнями, згідно плану виховної роботи вчителя. До цієї роботи було включено проведення занять казкотерапії, спрямованих встановлення емоційної рівноваги, усунення конфліктних проблем під час спілкування учнів.

Першим етапом формуючого експерименту було проведення заняття, під час якого діти знайомились з казковою країною почуттів та її королем. Під час проведення заняття основна роль належала одному із учнів, які мають певні проблеми у спілкуванні, а інші діти супроводжували учня привітними доброзичливими словами.

Спостерігаючи за взаємодією дітей, було помічено, що деякі діти відмовлялися бажати щось приємне та хороше в адрес учня, але більшість все таки виконали це прохання. В процесі взаємодії учнів розвивалися такі якості, як доброзичливість, підтримка, колективізм. При підведенні підсумків зверталася увага на позитивні зрушення в роботі, спілкуванні, взаємодії дітей з колективом. В той же час акцентувалась увага на порушення дисципліни та на правила спілкування під час проведення заняття.

Далі формуючий експеримент мав на меті проведення занять, під час якого учні знайомилися з почуттями, аналізували та розпізнавали їх. Кожен етап заняття мав чітко визначену мету. Майже під час кожного заняття учні складали вірші (синквейни), в яких характеризували кожне почуття та визначали, яке значення має те чи інше почуття в житті кожної дитини. Під час роботи учнів спостерігалась висока активність учнів, взаємодія один з одним. До роботи завжди були залучені діти, які мають проблеми у спілкуванні. Колектив уважно вислуховував думки таких дітей, при деяких видах роботи допомагали один одному, активно спілкувалися.

Щоб остаточно зазначити і проаналізувати зміни в спілкуванні колективу, було проведено контрольний експеримент.

Мета цього експерименту: встановлення змін у психоемоційному стані дітей, зменшення рівня конфліктних ситуацій, більша згуртованість колективу.

До експерименту було залучено контрольну і основну групи. Спостереження велося протягом проведення формуючого експерименту, а для остаточного аналізу було проведено психодіагностику, яка використовувалась на початку роботи.

Проаналізувавши результати психодіагностики та спостерігаючи за колективом, слід відмітити, що діти основної групи стали менш конфліктними, спокійними, організованими, менше проявляли агресію один до одного, почали краще та ефективніше спілкуватися. Рівень позитивних комунікативних функцій в учнів 3-Б класу стали дещо кращими (18,75%), в порівнянні з попередніми. В емоційній діяльності переважають позитивні емоції (75%), ніж негативні (25%).

На основі проведеної психодіагностики та результатів спостереження можна зробити висновки, що особистісно-орієнтований підхід до виховання учнів позитивно впливає на згуртованість колективу, спілкування та взаємодію учнів один з одним, зменшення проявів агресії та тривожності серед дітей, усунення конфліктних ситуацій.

Результати та особливості впровадження особистісно-орієнтованого виховання в 3-Б класі Молозької загальноосвітньої школи

Проведення заключного експерименту допомогло визначити точну результативність впровадження казкотерапії у виховну роботу вчителя. Його мета: встановити як змінився рівень емоційного стану та комунікативних функцій учнів в процесі проведення казкотерапії. Для аналізу ефективності особистісно-орієнтованого виховання, а саме казкотерапії, було проведено психодіагностику за методикою Т.Д.Зінкевич-Євстигнєєвої в обох групах. Отримані результати психодіагностики, як було проведено в основній та контрольній групі відображені в таблиці.

За результатами психодіагностики, слід зазначити, що рівень позитивної емоційної діяльності учнів основної групи підвищився на декілька відсотків, що доводить ефективність застосування казкотерапії у виховній роботі педагога, яка спрямована на розвиток цінностей особистості дитини, запобігання конфліктних ситуацій у колективі та зменшення рівня тривожності та агресії серед дітей молодшого шкільного віку.

Проаналізувавши результати психодіагностики та спостерігаючи за колективом, слід відмітити, що діти основної групи стали менш конфліктними, спокійними, організованими, менше проявляли агресію один до одного, почали краще та ефективніше спілкуватися. Рівень комунікативні функції в учнів 3-Б класу стали дещо кращими (12,5%), в порівнянні з попередніми даними. Ці результати представлені у вигляді графіка. На відміну від попередньої психодіагностики, в емоційній діяльності учнів основної групи більше переважають позитивні емоції (87,5%), ніж негативні (12,5%). Ці результати представлені у вигляді графіку. Слід зазначити, що за даними психодіагностики рівень комунікативних функцій в учнів 3-Б класу не, змінився (18,75%) в порівнянні з контрольним експериментом.