Сторінка
4
На перший погляд ідея особистісно-орієнтованого виховання здається простою в реалізації, але вихователь може розчаруватися в результативності своїх дій. Ш.О.Амонашвілі говорив: «Будь терплячим в очікуванні дива.». Результативність помітна лише згодом, при безперервному комплексному особистісно-орієнтованому підході. За визначенням А.Макаренка, виховання це ні що інше, як вправляння, яке включає в себе багаторазове повторення певних дій, вчинків, але це не механічне повторення, а свідомий творчий процес. Сенс особистісно-орієнтованого виховання полягає у тому, щоб сформувати дружелюбні стосунки та взаємовідносини між дитиною та вихователем. А.Макаренко наголошував, що треба висувати якнайбільше вимог до людини, але водночас і виявляти якнайбільше поваги до неї. Розумна вимогливість є також свідченням поваги до особистості дитини.
Розділ II. Дослідно-експериментальна робота з особистісно-орієнтованого виховання з дітьми молодшого шкільного віку під час проходження педагогічної практики в Молозькій загальноосвітній школі
Характеристика класу. Вивчення міжособистісних стосунків в учнівському колективі
Дослідження проводилося на базі Молозької загальноосвітньої школи в 3-Б класі, під керівництвом вчителя класовода Скалозуб Жанни Вікторівни.
Першим етапом дослідження було вивчення міжособистісних стосунків в колективі. Для вивчення взаємовідношень між дітьми використано такі методи психолого-педагогічних досліджень: спостереження, бесіда з класним керівником, батьками, соціальним педагогом, вивчення шкільної документації (класний журнал, план виховної роботи класного керівника, соціальний паспорт школи), соціометрія. На основі цих методів було зроблено наступні висновки про успішність, взаємодію та спрямованість учнівського колективу.
1. Загальні відомості про клас.
У класі навчається 17 учнів, з них 7 дівчаток та 9 хлопчиків, віком від 8 до 9 років. Колектив був сформований ще в дитячому садку, тому між дітьми склалися гарні товариські взаємовідношення. Багато дітей дружать між собою поза межами школи. В учнівському колективі існують власні свята, традиції та звичаї, яких учні старанно дотримуються (наприклад, відзначення свят, чергування, перевірка стану підручників тощо).
Ознайомившись та проаналізувавши шкільну документацію, можна зробити висновки, що загалом учні мають високий рівень навчальних досягнень (50% - навчаються успішно, 37,5% - мають середній рівень успішності і 12,5% - низький). Спостерігаючи за роботою вчителя та учнів, було помічено, що колектив поділений на три ланки (ланка «Ромашка», ланка «Соняшник» і ланка «Барвінок»), кожна з яких складається з учнів, які навчаються на «відмінно» і «добре»,та учнів, які мають низький рівень успішності. Для підтримання дисципліни та стимулювання учнів до навчальної діяльності часто між ланками відбуваються змагання. При такому поділі учні, які мають високій рівень успішності, допомагають іншим у навчальній діяльності.
Поспілкувавшись з соціальним педагогом школи та класним керівником, було відмічено, що у класі навчаються декілька дітей, сім’ї яких є неблагополучними. Учні з цих сімей мають невисокий рівень успішності. Загалом майже всі батьки беруть активну участь у житті школи та класу.
Відвідування учнями уроків стабільне, причинами пропусків є хвороби, або інші поважні причини. Під час спостережень за діяльністю дітей на уроках, було виявлено, що приблизно 80% учнів класу є гіперактивними, тому виникають труднощі у підтриманні дисципліни на уроках та під час перерви.
2. Спрямованість класного колективу.
Ознайомившись з планом виховної роботи вчителя, можна зробити висновок, що робота класного керівника спрямована на розвиток всебічно розвиненої особистості, прищеплення учням правил загальної культури, правил поведінки в різних життєвих ситуаціях, виховання патріотичних почуттів тощо. Учнівський колектив добре згуртований, учні тісно взаємодіють один з одним, як в школі, так і поза її межами.
В позакласний час учні відвідують такі гуртки: танці – Триколіч М., Сироткін Д., Пономаренко М., малювання - Коврик І., футбол – Олійник П., Шамрай А. В позаурочний час велика увага приділяється розширенню кругозору учнів за допомогою залучення до пошукової діяльності (реферати, проекти, малюнки).
Позитивним у роботі учнів є взаємодопомога та підтримка, чіткість виконання певних доручень, об’єктивність при оцінюванні роботи один одного. За даними соціометрії , негативною стороною у спілкуванні учнів є агресивне відношення колективу до дітей з неблагополучних сімей. Такі відносини між дітьми впливають на об’єктивність оцінювання і аналізу роботи таких учнів.
Діти вимогливо ставляться один до одного. Збереження та дотримання традицій та звичаїв чітко контролюється, як з боку вчителя, так і з боку учнів. Колектив тісно взаємодіє з іншими колективами, є активним учасником шкільних заходів, конкурсних програм і змагань.
3. Характер взаємин у колективі.
Основою взаємин у колективі лежить спільна діяльність дітей як в навчальний час, так і позанавчальний. Широкі інтереси учнів також сприяють поширенню і зміцненню дружніх взаємин у колективі. Негативні прояви відношень між дітьми відразу виправляються вчителем, коригуються і висвітлюються з іншої сторони.
Діти вважають за потрібне виконувати деякі правила,які сформовані в класі ними самими, або вчителем. При порушенні цих правил використовується метод зауваження, натяку, покарання з боку вчителя і пояснення.
Проаналізувавши дані соціометрії, серед учнів можна виділити найавторитетніших, дітей малопопулярних, і тих, кого діти не помічають. Причиною такого розподілу є відношення цих учнів до навчання, сім’я, в якій вони виховуються, відношення вчителя до цих учнів. Колектив не завжди має позитивний вплив на розвиток особистісних якостей деяких учнів у класі.
4. Педагогічне керівництво класним колективом.
Класний керівник має великий вплив на колектив учнів, так як є авторитетом для учнів, чітко і вміло будує як навчальну,так і виховну роботу. Вчитель має високий освітній рівень, професійну підготовку, високу загальну культуру, тому його вплив на кожного з учнів дуже помітний. Має спокійний, але суворий характер, свідомі і сформовані життєві позиції, політичні та релігійні погляди. Спостерігаючи за роботою класного керівника, було виявлено, що педагог використовує гуманістичний стиль керівництва, застосовує новітні технології у навчально-виховному процесі, чітко формує напрями виховання і роботи з батьками. Вчитель має індивідуальний підхід до кожного з учнів.
Можна відмітити, що класний керівник має позитивний вплив на кожного учня класу, намагається створювати сприятливий психологічний та дружелюбний клімат в учнівському колективі.
Висновки.
Класний колектив має достатній рівень розвитку, є активним учасником шкільного життя, взаємодіє з іншими колективами. Основними недоліками в організації життя колективу є конфліктні ситуації, які виникають внаслідок прояву агресії до деяких дітей. В колективі не завжди панує сприятливий психологічний клімат для деяких учнів, внаслідок чого діти стають замкнутими, тривожними.