Сторінка
5

Активізація процесу розумового виховання шляхом нестандартних уроків у сучасній школі

2) Ігрова технологія.

3) Дослідницька технологія.

4) Інтерактивна технологія.

5) Психотренінг.

Безумовно, не можна абсолютно розділити численні типи нестандартних уроків по ізольованим групам, бо, як правило, на таких уроках використовуються декілька педагогічних технологій навчання. Недарма деякі уроки називають інтегрованими (інтеграційними) не тільки за змістом матеріалу і за формами організації навчання, а я за поєднанням різних педагогічних технологій навчання.

Таблиця 1. Класифікація нестандартних уроків за педагогічними технологіями

Для нестандартних уроків характерною є інформаційно-пізнавальна система навчання – оволодіння готовими знаннями, пошук нових даних, розкриття внутрішньої сутності явищ через диспут, змагання. На цьому уроці вчитель може організувати діяльність класу так, щоб учні в міру можливості працювали самостійно, а він керував цією діяльністю, забезпечуючи її необхідними матеріалами. Навчання на ньому спрямоване на підвищення якості їхніх знань, формування працьовитості, цілеспрямованості, потрібних у житті навичок і вмінь. Крім цього такі уроки більше подобаються учням, ніж буденні навчальні заняття. Насамперед тому, що навчальний процес тут має багато спільного з ігровою діяльністю дітей. Майже всі прийоми, способи дії нестандартних уроків відзначаються ігровим спрямуванням. Недивно, що в методичній літературі їх часто визначають як «урок-гра», «урок-змагання» тощо.

Порівняно із звичайним, нормативним заняттям нестандартний урок максимально стимулює пізнавальну активність та ініціативу, а також сприяють розумовому розвитку школярів.

Розумове виховання при вивченні математики у сучасній школі

Фундаментальність початкової освіти – не лише у міцності засвоєних учнями уміннях, навичках, а й ключових компетентностях, які мають стати найважливішим надбанням розвивальної шкільної освіти. Це такі компетентності: уміння вчитися, громадянська, підприємницька, соціальна, інформаційно-комунікативна.

Формування кожної з них вимагає систематичного впливу. Так, щоб сформувати уміння вчитися необхідно забезпечити комплекс умов: стимулююче навчальне середовище, висококваліфікований учитель, обов’язково сприятливе родинне виховання.

Навчання стає тільки тоді розвивальним, якщо учні у власній діяльності самостійно, або за допомогою вчителя осмислюють матеріал, творчо застосовують його в нестандартних умовах та свідомо запам’ятовують. Таким чином поступово відбувається процес самовдосконалення та самовираження дитини.

Головним у роботі вчителів на уроках математики є розвиток логічного мислення, математичного мовлення, творчого підходу до розв’язання завдань.

Саме нестандартні уроки математики сприяють розумовому розвитку та розумовому вихованню учнів, тому що навчання на цих уроках спрямоване на підвищення якості знань, формування працьовитості, цілеспрямованості, потрібних у житті навичок і вмінь. Ці уроки більше подобаються учням тому, що навчальний процес тут має багато спільного з ігровою діяльністю дітей. Через гру дитина вчиться самостійно мислити у нестандартних ситуаціях, розвиваються творчі здібності.

Загальний зміст вимоги активної навчально-пізнавальної діяльності учнів полягає в тому, що ця вимога має два аспекти: внутрішній ( психолого-педагогічний) і зовнішній (організаційний).

Внутрішній аспект активної навчальної діяльності школярів полягає в тому, що вона визначається такими компонентами, як інтерес до навчання, ініціативність у навчальній рноботі, пізнавальна самостійність, напруження фізичних і розумових сил для розв'язання поставленої пізнавальної задачі. Розвиток цих компонентів і складає необхідну умову організації активної навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Зовнішній аспект активної навчальної діяльності школярів полягає в тому, що до цієї діяльності необхідно залучити всіх учнів даного класу і кожного з них.

Ця вимога може бути здійснена тільки з допомогою умілого поєднання фронтальної, групової, індивідуальної роботи учнів, а також за допомогою сучасних засобів індивідуального навчання, такими засобами є дидактичні матеріали з друкованою основою, карточки-інструкції, карточки-зразки, засоби програмованого контролю і т.д.

Для активізації навчальної діяльності учнів при розв'язуванні задач корисний також розгляд кількох задач з недостатніми даними або переозначених. Наприклад, щоби викликати в учнів інтерес до вивчення формул скороченого множення та до їх застосування, організовуються змагання “Учитель-клас” на обчислення значень числових виразів виду 199*201, 252+2*25*5+52, (17+3)(172-17*3+32). Вчитель виконує обчислення швидко і усно, діти - довго і письмово. Їх зацікавлює ця різниця. У них виникає бажання і самим навчитися так обчислювати, як вчитель.