Сторінка
2

Педагогічні умови ефективного розвитку прудкості у школярів середніх класів засобами рухливих ігор

Для хлопчиків середнього віку, крім великого обсягу засобів, спрямованих на розвиток швидкісно-силових здібностей, планується також і великий обсяг засобів виховання швидкості рухів, темп їх приросту становить 9% .

Статеві відмінності дають про себе знати в розвитку мускулатури в старшому шкільному віці. Вага м'язів по відношенню до ваги тіла у дівчат приблизно на 13% менша, ніж у юнаків, а вага жирової тканини по відношенню до всього тіла у дівчат більше приблизно на 10%.

Спостерігається значне поліпшення в розвитку спритності.

У підлітків в більшому ступені підвищуються аеробні можливості, а значного підвищення анаеробної продуктивності не відбувається.

У старших школярів суттєво підвищується працездатність, більш економними стають кисневі режими організму при фізичних навантаженнях. Найбільш суттєво підвищується витривалість до праці великої та помірної інтенсивності ( крім дівчат ).

Загальна витривалість хлопців має високі темпи приросту від 8 до 10, від 11 до 12 та від 14 до 15 років.

Визначення понять

Прудкість – це здібність до високої швидкості рухів, що виконується за відсутністю значного зовнішнього опору і не вимагають великих енергозатрат.

Вона пов’язана з оперативністю регуляції психомоторної функції, що визначає часові параметри розгортання нервових процесів і забезпечує ефект рухових дій людини в умовах ліміту часу . Тривалість здійснення швидких рухів менша, ніж тривалість проведення імпульсу по шляху зворотного зв’язку.

До специфічних форм вияву прудкості, на думку О.М. Худолія відносять :

1) латентний період рухової реакції (простої та складної) ;

2) бистроту реалізації локального одиночного ненавантажного руху (рукою, ногою, тулубом чи головою) ;

3) бистроту реалізації багато суглобного руху, зв’язаного із зміною положення тіла у просторі, а також переключення з однієї дії на іншу за відсутності значного зовнішнього опору ;

4) частоту ненавантажених рухів.

Бистрота реалізації локального одиночного ненавантаженого руху визначається активним включенням відповідної групи м’язів . Бистрота реалізації багатосуглобного руху пов’язана з виробленням та зміцненням раціональної міжм’язової координації . Д ля таких дій характерна швидкість включення м’язів у активний стан відповідно до їх ролі у загальній координації структурі рухової дії.

Частота ненавантажного руху – це властивість ЦНС засвоювати ритм руху .У вигляді важливих умов, що сприяє високій частоті рухів, виступає здібність до довільного розслаблення .

Час рухової реакції в русі кисті вже у 9-11 річному віці стає близьким до показників дорослих, а у 13-14 років школярів досягають того ж у рухах плечей, стегна, гомілки і стопи . Темп руху з роками збільшується нерівномірно.

Для гімнастики важливим є розвиток бистроти пробігання коротких дистанцій . За даними В.П. Філіна вікова зміна бистроти пробігання коротких дистанцій така : максимальна швидкість 16-18 років, темп – 16-17 років .

Узагальнюючи результати дослідження можна констатувати, що для дітей шкільного віку, що займаються різними видами спорту, закономірно підвищення бистроти рухів в онтогенезі . Бурний темп розвитку бистроти у підлітковому віці пояснюється високою пластичністю їхнього організму, рухливістю нервових процесів, відносно легкістю утворення умовнорефлекторних зв’язків .

Організм дітей і підлітків за данними В.П. Філіна, В.С. Фарфеля, Р.Є. Мотилянскої добре пристосований до швидкісних навантажень і тому є сприятливим для розвитку бистроти і швидкості руху.

Засоби і методи вдосконалення прудкості

На думку Матвеєва Л.П. та Новікова А.Д. для розвитку прудкості провідним є повторний метод, що укладається в повторному виконанні визначених вправ з максимальною швидкістю з інтервалами на відпочинок . Наприклад: біг на 20 метрів з максимальною швидкістю, відпочинок для відновлення дихання і знову біг на 20 метрів.

Шиян Б.М. вказує на три умови, які необхідно враховувати в процесі розвитку прудкості:

1) вправи повинні виконуватися так, щоб зусилля були спрямовані не на удосконалення способу виконання, а на збільшення швидкості ;

2) вправи повинні виконуватися з максимальною швидкістю ;

3) тривалість вправ повинна бути такою, щоб до кінця швидкість не знижувалася .

Розвиток прудкості пов’язаний, по-перше, з утворенням умов, сприятливих активізації процесів формування необхідної нейромоторної програми спортивної дії і, по-друге, з організацією спеціальної підготовки локомоторного апарату до швидкої реалізації необхідної нейромоторної програми. Швидкісна сила – одна з головних факторів, що обумовлюють якість швидкості. Для розвитку прудкості використовують такі методичні прийоми – рухи з тягарем, комплексний метод і рух з власною вагою.

Для розвитку максимальної швидкості ненавантаженного руху рекомендується додаткове навантаження, що не перевищює 15-20 % .

На думку О.М. Худолія для розвитку максимальної сили були випробувані такі варіанти методики вправ з навантаженнями :

1) Для підвищення швидкості руху використовується вага навантаження 15-20 % від максимального, рух виконується максимально швидко, темп – помірний, з розслабленням м’язів між рухами ;

2) Для підвищення частоти руху використовується вага навантаження 15-20 % від максимального, рух виконується з максимальним темпом ;

Для підвищення бистроти також застосовується вправи з власною вагою. Звичайно це стрибкові та бігові вправі .

Наприклад : 1) біг з прискоренням на 10-25(м) ; 2) біг на 20-30(м) по розміткам, зберігаючи задану довжину кроку ; 3) біг на 20-30(м) на час ; 4) гра з бігом типу естафет .

Для розвитку частоти руху використовують : 1) стрибки із скакалкою з максимальною частотою ; 2) біг на місці протягом 5(с) з максимальною частотою ; 3) біг із заданою частотою кроків протягом 10-15(с). Рухова реакція ефективно удосканалюється при використанні рухливих ігор типа “Виклик номерів”, “Третій зайвий”. Наприклад: ”Виклик номерів”

Гравці стають в 3-4 колони по одному. Перед носками гравців креслиться спільна лінія. Спереду на відстані 10-15 кроків від лінії позначаються 3-4 кола.

В кожне коло кладеться кубик. В кожній команді гравці розраховуються по порядку . По команді “Марш” учитель викликає будь який номер, гравці в колонах біжать до своїх кіл, ударяють кубиком об землю і повертаються назад. Перемагає команда, гравці якої наберуть більше очок . [венедиктов волков]

Ефективними засобами розвитку прудкості в молодшому шкільному віці є рухливі і спортивні ігри за спрощеними правилами, біг на короткі дистанції, естафети, стрибки, гімнастичні та акрабатичні вправи .

Прудкість як якість з успіхом розвивається у багатьох рухливих іграх, де добре сочетаються такі основні види прудкості, як відповідна реакція на сигнал, кількість рухів, зроблених за одиницю, та швидкість рухів тіла, або його частин.

Рухливі ігри та їх основні завдання для розвитку витривалості

Рухливих ігор дуже багато, вони дуже різноманітні і мають таку перевагу: дитина може самостійно регулювати навантаження в залежності від своїх можливостей.