Сторінка
4

Педагогічні спостереження як метод дослідження

Окремі (тематичні) спостереження обмежені вузькими рамками об’єкта дослідження. На тлі спостереження цілісного навчально-виховного процесу вичленовується певне (окреме) педагогічне явище, яке буде піддане детальнішому аналізові й оцінці. Це створює кращі можливості для його глибокого і різнобічного вивчення. Наприклад, об’єктом спостереження може бути поведінка учнів; використання ігрового методу; величина навантаження тощо.

Виокремлення окремого педагогічного явища із контексту навчально-виховного процесу не передбачає його повної ізоляції від інших компонентів заняття. Наприклад, спостерігаючи поведінку учнів, не можна залишити поза увагою поведінку педагога, оскільки вона значною мірою визначає діяльність учнів, а отже, і їхню поведінку.

За програмою спостереження можуть бути розвідувальні й основні.

Розвідувальні спостереження не мають чітко розробленої програми і є, зазвичай, попередніми. Тому в процесі проведення їх програма трансформується. В неї вводять нові положення і вилучають попередньо передбачені.

Такі спостереження проводяться, зазвичай, для уточнення і поглиблення гіпотези дослідження і його методики. В процесі проведення відпрацьовують техніку і процедури основного спостереження, форм фіксації його результатів тощо.

За наслідками спостереження можуть виникнути нові ідеї і думки щодо подальшого дослідження, його окремих аспектів і підходів до вирішення завдань та визначення мети й це чи не найбільша цінність розвідувального спостереження.

Основні спостереження проводяться за чітко розробленою програмою і загальнодоступними засобами фіксації результатів, що дозволяє залучати до спостережень помічників, яким доручають фіксувати беззастережно видимі події і факти за принципом "так", "ні" та реєструвати їх у протоколах, що не вимагають уточнень. Зрозуміло, що помічники повинні бути добре теоретично підготовлені і мати необхідні практичні вміння.

За стилем розрізняють внутрішні (включені) спостереження і зовнішні (збоку).

Внутрішні (включені) спостереження передбачають, що дослідник є безпосереднім учасником навчально-виховного процесу, який є об’єктом спостереження і оцінки. Таке можливе за умови, коли дослідник є членом спортивної команди, учасником туристичного походу чи будь-якого іншого заходу, який є предметом наукового інтересу.

Оскільки дослідник при такому способі спостереження, із зрозумілих причин, позбавлений можливості фіксувати результати спостереження, то бажано у таких випадках звертатися до послуг помічників та вести відео-й аудіо-записи об’єкту дослідження.

Зазвичай, при такому спостереженні дослідник не втручається в педагогічний процес. Цей вид спостереження дозволяє в окремих випадках втручатися у процес, що вивчається. Якщо основна мета спостереження – діагностика ситуації, то втручання спостерігача в хід подій спотворять реальну картину, і будуть отримані не об’єктивні дані. Якщо мета дослідження пізнавально-аналітична або практично-прикладна й полягає, головним чином, у прийнятті управлінських і організаційних рішень, активне втручання не тільки можливе, але й корисне. Для користі справи учасник подій, що вивчаються, провокує нестандартні ситуації і досліджує реакцію об’єкта спостереження на свої дії, або стимульовані ним дії інших.

Спостереження ззовні (збоку) характеризується тим, що дослідник є лише свідком подій, що розгортаються на навчально-тренувальних заняттях. Цей спосіб спостереження в практиці наукових досліджень застосовується частіше, хоч є дещо поверховим, порівняно з попереднім, оскільки дослідник не в змозі глибоко психологічно сприйняти педагогічне дійство, що розгортається на його очах.

За поінформованістю тих, хто займається, спостереження можуть бути відкритими і прихованими.

Відкриті спостереження передбачають поінформованість тих, хто займається (учнів, педагога) та їх згоду на проведення спостереження під час занять, а в окремих випадках - і в інших фрагментах режиму дня.

Рівень поінформованості учасників дослідження залежить від його завдань та умов занять. Чи вдасться досліднику залишитися малопомітним на занятті, але бачити все, чи не вдасться – залежить від багатьох чинників.

Для мінімізації установки учасників на факт спостереження і його завдання дослідник повинен намагатися вжитися у колектив, викликати до себе довіру і повагу, розкрити перед учасниками значення дослідження і запевнити їх в конфіденційності результатів спостереження.

Уникаючи розгубленості учасників дослідження, і, як наслідок, - викривленого уявлення про якість навчально-виховного процесу, не варто приходити на заняття без попередження. Раптовий прихід спостерігача на заняття, як показує досвід, не дозволяє досягти природності в поведінці тих, хто займається і викладача. Навіть пасивні учасники дослідження і досвідчений педагог не байдужі до спостережень за ними. На це не може не зважати дослідник під час аналізу й оцінки результатів відвіданих занять.

Приховані спостереження передбачають, що ані ті, хто займається, ні педагог (тренер, інструктор) не знають про спостереження за ними і тому їхня поведінка залишається природною, оскільки спостерігача ніхто не бачить. Як організаційно забезпечити таке спостереження, порадити складно, оскільки це залежить від багатьох обставин і, в першу чергу, від умов проведення занять та одержання права на такі спостереження. Найпродуктивніше таке спостереження можна проводити за допомогою відеокамер, встановлених на місці проведення занять. Наявність таких камер приховати від учасників експерименту важко, але при їх тривалій наявності можна досягти адаптації тих, хто займається, і якщо вони будуть знати, що спостереження ведеться епізодично, то можна досягти відносно природного ходу занять.

Щодо етичної сторони такого спостереження, то доречно зауважити: результати такого спостереження можуть бути використані лише для користі справи і ні за яких умов проти тих, за ким велися спостереження.

Що стосується юридичної сторони, то таке спостереження є неправомірним, і якщо воно все ж проводилося, то навіть його позитивні результати можуть бути оприлюднені лише з дозволу учасників навчально-виховного процесу.

За тривалістю спостереження можуть бути безперервними і частковими (вибірковими).

До безперервних відносяться ті дослідження, які забезпечують стеження за розвитком будь-якого педагогічного явища від його початку і до кінця. Це може бути урок або певна його частина, процес засвоєння техніки окремих вправ або навчання цілісних рухових актів (навчання грати в футбол). Зважаючи на це, тривалість безперервних спостережень може коливатися в межах від декількох хвилин до декількох місяців, а то й років, оскільки визначальною ознакою безперервного спостереження, його завданням є оцінка всіх станів розвитку певного педагогічного явища, що включають підготовку і наслідки діяльності учнів та педагога, а не відсутність певних часових перерв у діяльності дослідника. Наприклад, якщо об’єктом дослідження є якість підготовчої частини уроку, то спостерігати слід саме цю частину на кожному уроці (отже, два-три рази на тиждень) протягом 2-3 місяців.