Сторінка
3

Педагогічні спостереження як метод дослідження

Де, S – кількість плюсів, P – кількість мінусів Оцінка 11

Прізвище і підпис дослідника

В окремих графах протоколу розміщені основні прийоми гри: передачі, ведення, кидок, інші дії в нападі та в захисті, персональні зауваження. Під час гри фіксуються показники діяльності, "ціна" яких визначається в умовних позитивних ("+") та негативних ("-") балах.

Успішно виконані прийоми під час гри фіксуються у відповідній графі значком "+", а неуспішні знаком "-". Так, наприклад, учень виконав у грі передачу (не важливо, яким способом), якщо вона точна, то у відповідній графі ставимо знак "+" (S1), у разі невчасної або неточної передачі – "-" (P1).

Таким же способом оцінюється ведення м’яча: якщо учень виконує ведення м’яча, і воно є доцільним, вчасним; обводить захисника без втрати м’яча, тоді у відповідній графі ставиться знак "+"(S2), якщо учень втратив м’яч під час ведення, допустив пробіжку чи перенос м’яча, або воно є недоцільним та невчасним, то гравцю у відповідній графі ставиться знак "-"(P2).

Кидок оцінюється за його доцільністю, вчасністю та результативністю. Якщо кидок доцільний, вчасний, то в протоколі у відповідній графі ставиться знак "+"(S3), якщо він ще й результативний, то в наступній графі - ще два знаки "++"(S4) (оскільки влучний кидок є основою гри, тому результативний кидок фіксувався із подвійним коефіцієнтом), якщо нерезультативний – "-"(P4) і недоцільний та невчасний – "-"(P3) .

Інші дії в нападі ділилися на дві умовні групи: а) активні (вихід на вільне місце, виконання відриву, активність в нападі), які оцінюються знаками "+"(S5) та б) пасивні (відсутність виходу на вільне місце, невиконання відриву, неучасть в атакувальних діях, пасивна гра під щитом), за яких учні отримують знак "-"(P5).

Що стосується дій у захисті, то їх також поділено на дві умовні групи: а) активні дії у захисті ("тримання" гравця без м’яча, "тримання" гравця з м’ячем; вибивання і виривання м’яча; активне переміщення в захисті; активність на підборі м’яча від щита; взаємодопомога та взаємовиручка партнерів), за які учням ставлять знак "+" (S6), і б) пасивність у захисті щодо гравця без м’яча та гравця з м’ячем, у підборі під щитом, взаємодопомозі та взаємовиручці партнерів, що оцінюються знаком "-"(P6). При цьому оцінюються дії в нападі та захисті після завершення атаки або захисту.

За отримане учнем персональне зауваження дослідник у відповідній графі ставить знак "-"(P7), якщо персональне зауваження одержане суперником за дії проти гравця, то фіксується – "+"(S7).

Після завершення спостереження підраховується кількість плюсів (S = ∑S1 _ S7= ) та кількість мінусів (P= ∑P1 _ P7=). Потім за формулою: Sзаг = S – P= визначається кількість балів, яку набрав учень. Відповідно до набраної суми балів учень отримує оцінку за гру.

Із наведеного протоколу бачимо, що учень протягом гри виконав: 3 передачі, одна з яких була неточною; 2 кидки, один з яких був результативним; 5 разів він вів м’яч, при чому 2 рази втратив м’яч під час ведення; з 5-ти атак – двічі був неактивний, проте 6 разів активно діяв у захисті. За гру учень набрав 18 "+" і 7 "-", що становить 11 балів (18-7).

Розроблений протокол залежно від завдань спостереження можна доповнювати іншими прийомами та елементами баскетболу, наприклад, додати графу, де оцінюються передачі, можна оцінювати різновиди передач, конкретизувати окремо дії у нападі та в захисті. Можна також замість знаків "+" і "-" ставити час виконання того чи іншого прийому тощо.

Об’єкти педагогічного спостереження

Спостереження може бути об’єктивним лише за умови, коли предметом вивчення є чітко виражений об’єкт, який можна зафіксувати. Наприклад, способи керування синхронністю виконання вправ (свисток, сплеск, стук тощо) і кількість кожного з них, або кількість і спрямованість зауважень учителя щодо якості виконання вправ, розвитку фізичних якостей, поведінки.

Об’єктами педагогічного спостереження можуть бути:

- завдання навчання і виховання, їх питома вага в різних частинах уроку та ефективність вирішення під заняття;

- засоби навчання, виховання та розвитку фізичних якостей, їхнє співвідношення, місце в занятті;

- методи навчання, виховання та розвитку фізичних якостей, їхня ефективність;

- реалізація на заняттях принципів фізичного виховання (загальних, методичних, специфічних);

- поведінка учнів, їхнє ставлення до навчання, активність;

- поведінка вчителя, його манери, стиль керівництва, ставлення до учнів, ефективність дій;

- взаємовідносини педагога з учнями та між учнями;

- фізичні навантаження на уроці, їх характер і величина, відповідність вікові і підготовленості учнів;

- прийоми регулювання навантаження на заняттях і їх адекватність;

- техніка виконання учнями вправ, увага вчителя до якості виконання рухових дій, визначення помилок, їх причин та ефективність прийомів їх виправлення;

- прийоми активізації учнів на уроці, їх адекватність ситуації;

- тактичні дії учнів, їх ефективність;

- величини просторових переміщень учнів (висота стрибка, його довжина, швидкість бігу тощо) та знарядь (дальність польоту м’ячика, списа тощо);

- кількісні показники процесу виконання вправ (кількість гребків плавця, весляра, кроків бігуна);

- домашнє завдання, його перевірка, ефективність виконання;

- форми організації занять та їхня доцільність;

- використання технічних засобів навчання.

Окремі педагогічні явища (якість виконання, виразність рухів) можуть оцінювати одночасно декілька осіб (експертів), за аналогією з гімнастикою, синхронним плаванням тощо.

Вибір об’єкта спостереження залежить від завдань дослідження. Якщо ми поставили завдання вивчити стан викладання предмета, то повинні спостерігати уроки багатьох учителів різних рівнів кваліфікації і стажу роботи. Якщо завданням спостереження є дослідження й узагальнення педагогічної майстерності, то необхідно спостерігати слід уроки вчителів вищої категорії та вчителів-методистів. При цьому кількість таких учителів, порівняно з першим випадком, буде значно меншою. Нарешті, вивчаючи досвід роботи авторів інноваційних технологій, – це будуть окремі особи, або невелика група (2-3) осіб з підходами до навчально-виховного процесу та однаковими професійними захопленнями. Наприклад, застосування комп’ютерної техніки.

Види педагогічних спостережень

Педагогічні спостереження мають чимало ознак, кожна з яких може слугувати підставою для їх групування за видами, що можна представити такою схемою:

За обсягом спостереження можуть бути загальні й окремі, які ще називають тематичними.

Загальні спостереження передбачають виявлення комплексу педагогічних явищ, які в сукупності дозволяють оцінити якість навчально-виховного процесу, його результати. Вони провадяться за багатьма показниками й охоплюють велику кількість учасників дослідження. За допомогою таких спостережень можна оцінити не тільки загальну спрямованість навчально-виховного процесу, але і його окремі сторони.