Сторінка
7

Форми організації процесу навчання в загальноосвітній школі

Школа повинна не тільки дати учням певну суму знань, а й сформувати у них вміння і навички самостійно набувати знань. Цьому сприяє виконання домашніх завдань.

Домашні завдання можуть бути різними. Крім обов’язкового читання тексту підручника, додаткової літератури, повторення відповідної теми, виконання вправ, домашнє завдання повинно носити творчий характер, збуджувати мислення і творчість дітей – включати практичні роботи, елементи спостережень, моделювання, логічні висновки і т.д.

Види самостійної домашньої роботи учнів повинні бути найрізноманітнішими, де б переважали завдання продуктивного характеру, які збуджують мислення дітей, їхню творчість.

Правильна організація домашніх завдань сприяє поглибленню знань, вихованню умінь і навичок самостійно працювати, проводити спостереження за предметами і явищами, стимулює робити особисті висновки, а також вихованню відповідальності і самоконтролю, психологічно готує учнів до сприймання нового матеріалу на уроці.

Навчити учнів самостійно працювати – одна з важливих проблем школи. Але за фронтальною роботою з класом учителю важко організувати індивідуальне навчання. Під час виконання домашніх завдань створюються для цього сприятливі умови. Тому важливо пов’язати у єдиний навчальний процес роботу дітей у класі і вдома, систематично контролюючи виконання домашніх завдань, вміло підбирати матеріал і види домашніх завдань.

Урізноманітненню домашніх завдань сприяє органічне пов’язання їх з іншими предметами.

Як домашнє завдання пропонують складання плану прочитаного, що допомагає самостійно працювати з книгою, а також свідомо читати і розуміти прочитане.

З метою глибшого осмислення матеріалу доцільно давати домашні завдання на порівняння і знаходження рис подібності й відмінності, виділення головного, розкриття закономірностей явищ та ін.

Працюючи з дитячою художньою книжкою, періодикою, учні й самі можуть добирати повідомлення. Це також становитиме зміст домашніх завдань.

Домашні завдання за підручником необхідно пов’язувати з роботою із зошитом, що сприяє кращому запам’ятовуванню матеріалу.

Позаурочна робота

Позаурочна робота спрямована на розв’язання завдань, передбачених програмою.

Позаурочна робота обов’язкова,за її виконання учні одержують оцінки. Наслідки дослідів і спостережень, зібраний матеріал демонструються на уроці. Сюди відносять семінари, факультативи, консультації.

Семінар – форма навчання, яка передбачає обговорення питань з теми чи розділу програми. Семінарські заняття проводять здебільшого в старших класах після вивчення певних розділів предметів гуманітарного циклу. Вчитель заздалегідь визначає тему і мету семінару, планує його проведення, розподіляє завдання між учнями, проводить групові та індивідуальні консультації. Отримавши завдання, учні в позаурочний час вивчають програмовий матеріал, користуючись різноманітними джерелами і способами опрацювання навчальної інформації. Результати самостійної роботи учні оформлюють у вигляді плану або тез виступу, конспекту, реферату.

Семінар складається з:

- вступного слова вчителя ( оголошує тему та завдання, повідомляє порядок проведення, вказує, що слід занотувати ).

- розгляду питань семінару (може проходити у формі бесіди, повідомлень, коментованого читання першоджерел, доповідей або рефератів).

- заключного слова вчителя (доповнення до відповідей учнів, відповіді на питання учнів, оцінювання виступів ).

Таким чином, семінар складається з двох взаємопов’язаних етапів: самостійного вивчення учнями програмового матеріалу та обговорення результатів їх пізнавальної діяльності. Дана форма організації навчання дозволяє систематизувати і узагальнити теоретичний матеріал, навчити учнів виступати з повідомленнями, дискутувати, сприяють формуванню умінь і навичок організації самоосвіти.

Факультативи – позапрограмові навчальні заняття, які добровільно вибирають та відвідують учні. Їхнє призначення – поглиблене вивчення окремих навчальних предметів, розвиток пізнавальних інтересів, творчих здібностей та підвищення пізнавальної активності учнів.

Консультації (і додаткові заняття ) призначають для повторного чи детальнішого опрацювання розглянутого на уроках навчального матеріалу. Вони виконують дидактичну функцію попередження та ліквідації відставання учнів у навчанні, а також поглибленого вивчення окремих питань чи тем. Форма і час проведення консультацій жорстко не регламентується (може бути від 20 до 60 хвилин).

Позакласна робота

Позакласна робота – необов’язкова, основана на добровільних засадах. Вона спрямована на розширення і поглиблення знань, умінь та навичок, розвиток самостійності, творчих здібностей, інтересу до вивчення кожного предмету загальноосвітньої школи, сприяє найкращому розвитку індивідуальних здібностей учнів. Зміст цієї роботи виходить за межі програмового матеріалу, доповнюючи і розширюючи його.

До неї можна віднести: дослідницькі групи, лабораторії, експедиції, гуртки, клуби, олімпіади, конкурси, виставки, трудові неформальні об'єднання, та ін.

Ця робота повинна бути цікавою, задовольняти запити й інтереси учнів. Обов’язково , щоб дитина, вперше прийшовши на заняття, побачила не продовження уроку з певного предмету, а прийняла участь у цікавій пошуковій роботі. Викликавши зацікавленість, можна вважати, що дитина, в якій закладено зерно дослідника, знову повернеться.

Мета позашкільного роботи – не просто давати знання, а формувати особистість, яка вміє і хоче вчитись, займає позицію активного суб’єкта діяльності. Керівник гуртка повинен розвивати активність, самостійність дітей, їх творчі здібності, формувати пізнавальні інтереси. Сформована пізнавальна активність стає фундаментом для творчого ставлення учнів до явищ навколишнього світу.

Позакласна робота включає індивідуальну, масову і гурткову роботу.

Індивідуальна робота проводиться з окремими учнями, які виявляють особливий інтерес до вивчення певного предмету. Учителеві необхідно виявити зацікавлених дітей, розвивати їхні інтереси, спрямовувати в потрібне русло, щоб потім спиратись на цих дітей у гуртковій і масовій позакласній роботі. Їм можна давати окремі завдання: прочитати книжку, провести спостереженні, не передбачені програмою, виготовити наочність. Для заохочення учнів до виконання індивідуальних завдань слід використовувати на уроках знання і практичні вміння,яких діти набули в процесі позакласної роботи.

До гуртків треба залучати як учнів , що добре навчаються,так і тих, що відстають у навчанні. Робота в гуртку сприяє розвитку інтересу до навчання: навіть учні з поганою поведінкою починають поводитися краще, у багатьох з них виявляються здібності, ініціатива. У гуртку треба поєднувати індивідуальну творчу роботу кожного учня з колективною. Робота повинна бути організована так,щоб в учнів виховувалось почуття колективізму, відповідальності за доручену справу. Заняття гуртка проводять двічі на місяць.

Розпочинати заняття гуртка краще з якоїсь конкретної справи, наприклад, організації куточка. Під час занять гуртка необхідно організовувати сезонні екскурсії в природу, виготовляти наочні посібники, використовувати ігри, загадки, вікторини. Також необхідно залучати гуртківців до читання спеціальної літератури.