Сторінка
7
Динамічна пауза
II. Вивчення нового матеріалу
Підготовча робота
— Чим відрізняється відрізок від прямої? (Відрізок — це частина прямої; він обмежений з обох сторін, а пряма безкінечна.)
Послухайте вірш про пряму і відрізок, дайте відповідь на запитання: „До яких предметів подібний відрізок?”
— Татку, подаруй пряму,
— Попросили діти.
— Я не можу. А чому,
Хочу пояснити.
Стільки в просторі прямих,
Ще й подібна кожна,
Але жодної із них
Втримати не можна.
Це і стрічка, і струна,
Рейки і дротини .
Тільки це — не вся пряма,
А її частини.
Промінь сонця, знає всяк,
Довгий і пряменький.
Але й промінь цей, однак,
На прямій — маленький.
Тож цілісіньку пряму
Я не намалюю,
Навіть в руки не візьму
І не подарую.
А коли візьмемо ми
Ножиці швиденько,
То відрізок і самі
Виріжем гарненько
Вийде синя стрічечка,
Чи яскрава свічечка,
Пензлик, олівець, стріла,
Чи лінієчка мала.
Все це можна в руки взяти
І комусь подарувати.
— Сьогодні ми будемо порівнювати відрізки за довжиною.
Пояснення нового матеріалу
1. Учитель креслить на комп’ютері (в PAINT) рожевий і синій відрізки різної довжини.
— Який відрізок довший? (Рожевий відрізок довший, ніж синій.) У цьому випадку ми порівняли відрізки на око, бо їхні ліві кінці розміщені на одному рівні, а правий кінець рожевого відрізка виступає. Тому тут відразу видно, який відрізок довший.
2. Далі вчитель креслить два відрізки так, що їх довжину важко порівняти на око.
Учитель креслить на дошці відрізок зеленою крейдою. Бере заздалегідь заготовлену картонну смужку і говорить:
— Це мірка. Зараз я нею виміряю цей відрізок.
Учитель прикладає мірку до початку відрізка, позначає крейдою на відрізку кінець мірки, знову прикладає мірку і т. д. до кінця відрізка (у відрізку вміщається ціле число мірок). Учні хором рахують, скільки разів прикладали мірку: 1, 2, 3, 4. Учитель говорить: „Довжина відрізка становить 4 мірки”. Учні пробують ручкою, паличкою, книжкою поміряти довжину парти і доходять висновку: що довша мірка, то менше мірок поміщається на відрізку.
Пауза.
Учитель показує учням мультфільм, у якому стежка мірялась удавами, мавпами, папугами. Використовуємо програвач.
3. Учитель роздає кожному учневі смужку-мірку завдовжки 1 см і смужку завдовжки 10 см, на якій позначені, але не підписані сантиметрові позначки, а також аркуш з накресленим відрізком завдовжки 8 см (на папері у клітинку).
— Візьміть коротшу мірку і виміряйте довжину відрізка. Скільки мірок помістилось у відрізку? (8 мірок.)
Якби наш відрізок був довший, то нам довелося б прикладати мірку більше разів. Це довго і незручно. Розгляньте другу мірку і порівняйте з першою. Що ви бачите? На довшій мірці наче покладені одна за одною короткі мірки. Якщо ми тепер прикладемо до відрізка довшу мірку, то відразу зможемо порахувати, скільки коротких мірок вмістилося на ньому.
Учні прикладають саморобну лінійку до накресленого відрізка і рахують поділки. Бачать, що знову вклалося 8 мірок.
4. — На саморобній лінійці нам доводиться рахувати кількість поділок. Сьогодні ми ознайомимось із приладом для вимірювання довжин, у якому ці поділки вже пораховані і позначені цифрами. Цей прилад називається лінійкою. Візьміть у руки лінійку. Роздивіться її. Що ви бачите на лінійці? (На лінійці нанесено поділки, що позначені цифрами.) Початок відліку позначено цифрою нуль, яку ми ще не вивчали. Які цифри тут ще позначені? (Діти читають числа тільки до 8.) Рисочки і цифри, що нанесені на лінійку, утворюють шкалу. Розгляньте частину шкали між поділками нуль і один. Вона утворює мірку, яка називається сантиметр. Уся шкала лінійки розбита на сантиметри довшими поділками, біля яких стоять цифри. Чи помітили ви, що відстань між будь-якими двома сусідніми цифрами однакова? Вона дорівнює одному сантиметру. Подивіться на лінійку і скажіть, скільки сантиметрів міститься між поділками 0 і 2; 0 і 4; 0 і 8.
5. Далі учні вчаться вимірювати відрізки, зображені на клітинковій смужці спочатку короткою міркою, потім саморобною лінійкою, а далі — справжньою. Учні бачать, що в усіх трьох випадках результати збігаються. Наприклад, на другому відрізку вклалося 2 малі мірки, 2 мірки на саморобній лінійці, 2 см на справжній лінійці. Діти доходять висновку, що саморобна мірка має довжину 1 см.
6. -— Зараз ми навчимося вимірювати відрізки певної довжини.
За вправою 2 вчитель пояснює, як треба прикладати лінійку до відрізка, щоб виміряти його довжину. Учні визначають довжини обох відрізків.
Первинне закріплення.
Використовуємо презентацію, у якій показано і розказано як потрібно правильно користуватись лінійкою.
ІІІ. Підсумок уроку
Урок 7. Літр. Вправи на засвоєння таблиць додавання і віднімання. Задачі на різницеве порівняння та знаходження невідомого доданка.
Мета. Ознайомити дітей з одиницею вимірювання місткості літром і практичним користуванням цією одиницею.
Хід уроку
І. Повторення і закріплення вивченого матеріалу
Усні обчислення
1. Заповнити таблицю. Використовуємо роздатковий матеріал, зроблений у WORD
2. Обчислити кругові приклади.
3. Задачі:
• В акваріумі плавало 8 рибок. 6 рибок вийняли. Скільки рибок залишилося в акваріумі?
• Хлопчики спіймали 10 рибок. 7 рибок були окуні, а решта – йоржі. Скільки йоржів спіймали хлопчики?
• У живому куточку в школі є 5 рибок у воді.
Ще 5 рибок дасть Микола. Скільки буде риб тоді?
4. Гра «Хто швидше?».
II. Вивчення нового матеріалу
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Застосування тестового контролю навчальних досягнень учнів з теми "Хімічні реакції у 9 класі" у шкільному курсі хімії
Сучасні уроки зарубіжної літератури і методи їх проведення
Асоціативний аналіз на уроках української літератури за матеріалами творів М. Воробйова
Предмет і завдання педагогіки. Функції вчителя
Методи тестування у дидактичних дослідженнях