Сторінка
6
Таблиця 2.2.
№ |
Список |
Рівень |
1 |
Маша Т. |
високий |
2 |
Владік Т. |
високий |
3 |
Настя С. |
високий |
4 |
Богдан Н. |
середній |
5 |
Наташа О. |
високий |
6 |
Аліна К. |
високий |
7 |
Катя Б. |
середній |
8 |
Настя Р. |
середній |
9 |
Саша Б. |
високий |
10 |
Саша С. |
середній |
11 |
Альоша Ч. |
високий |
12 |
Ренат С. |
середній |
13 |
Діма Н. |
середній |
14 |
Настя Р. |
високий |
15 |
Настя Д. |
середній |
16 |
Вітя М. |
високий |
17 |
Настя Т. |
високий |
18 |
Альбіна Д. |
високий |
19 |
Владік У. |
середній |
20 |
Артем Ж. |
низький |
Спілкуючись з дитиною в процесі занять та ігор, дорослий поступово вводить її в великий світ образів усної народної творчості. Особливостями методичної вказівки в роботі з дітьми дошкільного віку є безпосередність, емоційність спілкування, наочність, ігровий характер навчання.
У процесі роботи було теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність використання казки у навчально – виховному процесі з дітьми дошкільного віку, її вплив на розвиток зв’язного мовлення дітей дошкільного віку.
Підсумовуючи вищевказане можна дійти до висновку, що українська народна творчість, а саме казка - як невід’ємна частина практичної педагогіки народу, протягом століть формувала естетичні смаки дитини, становлячи морально – етичну основу розвитку особистості. В традиції народного виховання його твори сприяли фізичному і моральному здоров’ю дитини, розвитку її розумових здібностей, підготовці до суспільно – корисної діяльності. Художнє слово, водночас із живими спостереженнями, збагачувало знання про навколишній світ, вчило доброти й співчуття, допомагало самоствердженню, розвивало мовленнєві здібності.
Отже, мовленнєвий розвиток у дітей цього віку характеризується швидким ростом мовленнєвої активності, інтенсивним накопичуванням понятійного та лексичного матеріалу, засвоєнням структури рідної мови, основ її звукової культури та елементів граматичної діяльності. Активізується сприйняття художнього слова. З’являються навички та вміння слухати та розуміти твір дитячої літератури, з’являється зацікавленість і на підставі цього – емоційне сприйняття та бажання запам’ятовувати та виконувати неодноразово віршики, які слухали, маленькі казочки, розглядати малюночки, розмовляти про її зміст.