Сторінка
2

Використання усної народної творчості у мовленнєвому розвитку дітей дошкільного віку

І переживши віки, ці твори як безцінне багатство передаються новим і новим поколінням.

Сучасна педагогічна наука, народна дидактика виробили цілісну систему засобів для позитивного розв’язання цих завдань. І чільне місце поряд з іншими загадки.

Загадка – це етичний поетико – алегоричний опис предмета чи явища. Подається вона у формі запитання , описового речення, найчастіше у віршованій формі, яка потребує відповіді.

Загадки перевіряють кмітливість людини, оцінюють її знання, спостережливість, допитливість. Відгадування загадок дає змогу дітям уточнювати уявлення про предмети, їх властивості, назви, усвідомлювати шляхом порівняння зв’язки між ними, узагальнювати окремі ознаки. Загадки вчать дітей мислити образами, розуміти переносне значення слів, висловів. Вони відображають реальний світ, містять широке коло знань, їх рекомендують для навчання дітей грамоти:

– загадки для навчання дітей здійснювати звуковий аналіз слів;

– формування умінь характеризувати звуки;

– для ознайомлення з буквами , їх будовою, зображенням;

для ознайомлення з наголосом, знаком наголосу;

– на розуміння понять „звук” і „буква”;

загадки про зошити, ручку, книжки, школу.

Поряд із загадками на етапі розвитку мовлення у дітей можна ефективно використовувати скоромовки і чистомовки.

Скоромовки – чудовий витвір народної логопедії, спрямований як на вдосконалення звуковимови, так і на розвиток діалогічного мовлення.

Скоромовки – фольклорний жанр, побудований на поєднанні звуків, які ускладнюють швидку вимову слів. Це своєрідна мовна гра. Швидкість ритму, цікавий зміст сприяють легкому запам’ятовуванню скоромовок, бажанню проговорювати їх. Скоромовки можна використовувати для:

формування навичок чіткої вимови звуків;

ознайомлення із словом, реченням;

навчання звукового аналізу слів;

визначення кількості звуків у слові, їх місця і порядку розташування;

визначення кількості слів у реченні;

виховання бажання вчитися.

Чистомовки – ритмічний мовний матеріал, який містить нескладне поєднання звуків, слів важких для вимови. Особливо до вподоби малюкам жарти – чистомовки з використанням іграшок, картинок. Діти із задоволенням повторюють їх за дорослими, ніби граються, не помічаючи, що вони навчаються.

За допомогою чистомовок пропонується:

вчити вимовляти звуки, склади, речення;

визначати наголошений склад.

Приведемо приклад чистомовки:

Мо-мо-мо-купи, мамо ескімо.

Ім-ім-ім- побудуєм ми свій дім.

Колисанка – це перший поетичний твір, з яким зустрічається дитина вже в перші дні свого життя. Головна функція колискових пісень – впливати на стан і настрій дитини в момент засинання.

Забавлянки, утішки – коротенькі пісеньки або віршики, поєднанні із своєрідними вправами і покликані зміцнювати дитину фізично, підтримувати радісний, бадьорий настрій. Це своєрідна форма емоційного спілкування дорослих з дитиною, побудована на глибокому знанні психології дітей різного віку.

Вплив малих форм фольклору на розвиток мовлення дітей старшого дошкільного віку

Прислів’я та приказки – особливий вид усної поезії, століттями шліфувати і впитавшей в себе трудовий досвід численних поколінь. Через особливу організацію, інтонаційну забарвлення, використання специфічних мовних засобів виразності ( порівнянь, епітетів ) вони передають ставлення народу до того чи іншого предмета чи явища. Прислів’я та приказки, як і інший жанр усної народної творчості , в художніх образах зафіксували досвід прожитого життя у всьому його різноманітті і суперечливості.

В.П. Адріанова – Перетц відзначає, що вони в узагальненому судженні про типових явищах вдаються до найбільш стійкою частини лексики загальнонародного мови, в них немає ніяких прикрашають коштів, думка передається лише найпотрібнішими та найнеобхіднішими і притому точно відібраними словами.

До того ж, як зазначає Н.А. Дмитрієва, що виражено словом, то вже більшою чи меншою мірою зрозуміло і можна пояснити, „Визначеність, ясність, пластичність” художньої мови – це є визначеність виражається духовного стану: думи, почуття, враження, настрою, переживання.

Використовуючи у своїй промові прислів’я і приказки діти навчаються ясно, лаконічно, виразно висловлювати свої думки і почуття, інтонаційно забарвлюючи своє мовлення, розвивається вміння творчо використовувати слово, вміння образно описати предмет, дати йому яскраву характеристику Відгадування і вигадування загадок також впливає на різнобічний розвиток мови дітей. Вживання для створення у загадці метафоричного образу різних засобів виразності (прийому уособлення, використання багатозначності слова, визначень, епітетів, порівнянь, особливої ритмічної організації) сприяють формуванню образності мовлення дітей дошкільного віку. Загадки збагачують словник дітей за рахунок багатозначності слів, допомагають побачити вторинні значення слів, формують ставлення до переносному значенні слова. Вони допомагають засвоїти звуковий і граматичний лад російської мови, примушуючи зосередитися на мовної форми і аналізувати її, що підтверджується в дослідженнях Ф.А. Сохина.

Загадка – одна з малих форм усної народної творчості, в якій в гранично стислій, образній формі даються найбільш яскраві, характерні ознаки предметів чи явищ. Розгадування загадок розвиває здатність до аналізу, узагальнення, формує вміння самостійно робити висновки, умовиводи, вміння чітко виділити найбільш характерні, виразні ознаки предмета чи явища, вміння яскраво і лаконічно передавати образи предметів, розвиває у дітей „поетичний погляд на дійсність ”.

Колискові пісні , на думку народу – супутник дитинства. Вони на ряду з іншими жанрами укладають у собі могутню силу, що дозволить поліпшити мову дітей дошкільного віку. Колискові пісні збагачують словник дітей за рахунок того , що містять широке коло відомостей про навколишній світ, перш лише про тих предметах, що близькі досвіду людей і приваблюють своїм зовнішнім виглядом, наприклад, „зайченя”. Граматичне різноманітність колискових сприяє освоєнню граматичного ладу мовлення. Навчаючи дітей утворювати однокореневі слова, можна використовувати ці пісні, так як в них створюються добре знайомі дітям образи, наприклад образ кота. При чому це не просто кіт, а “ котенька”, „Коток “, „ котик” , „ котя” . До того ж позитивні емоції, пов’язані з тим чи іншим з колиски знайомим чином , роблять це освоєння успішнішим і міцним.

Колискова, як форма народної поетичної творчості, містить в собі великі можливості у формуванні фонематичного сприйняття, чому сприяє особлива інтонаційна організація ( співуче виділення голосом голосних звуків, повільний темп і т.п.), наявність повторюваних фонем, звукосполучень, звукоподражаний. Колискові пісні дозволяють запам’ятовувати слова і форми слів, словосполучення, освоювати лексичну бік промови. Незважаючи на невеликий обсяг, колискова пісня таїть у собі невичерпний джерело виховних та освітніх можливостей. Народні пісеньки, потішки, пестушки також є прекрасний мовної матеріал, який можна використовувати на заняттях з розвитку мовлення дітей дошкільного віку. Так, при формуванні граматичного ладу мовлення, навчаючи дітей освіті однокореневих слів, можливо використовувати. Наприклад, потешку про „зайченя” ( Додаток 3 ), де однокореневі словами будуть: зайка-зайченя, сіренький-сірий. З їх допомогою можливо розвивати фонематичний слух, так як вони використовують звукосполучення – наспіви, які повторюються кілька разів на різному темпі, з різною інтонацією, до чого виконуються на мотив народних мелодій. Все це дозволяє дитині спочатку відчути, а потім усвідомити красу рідної мови, його лаконічність, долучають саме до такої форми викладу власних думок, сприяє формуванню образності мови дошкільнят, словесному творчості дітей.