Сторінка
4
Слушними є поради А.М.Богуш щодо використання усної народної творчості у процесі духовного й мовленнєвого розвитку дітей. Так, учена наголошує на тому, що використовувати фольклорні твори треба вже з перших місяців життя дитини, коли вона лежить у колисці і чує ніжні мелодії колисанки, що наспівує їй мати. У період сенситивного засвоєння мови, коли дитина замінює полегшуючі та звуконаслідувальні слова правильною лексикою рідної мови, починає засвоювати звуки рідної мови, А.М.Богуш рекомендує пропонувати дітям найкращі зразки народної мудрості – малі фольклорні жанри: колисанки, забавлянки, утішки, лічилки, примовки, заклички, приспівки. Адже саме вони „легкі для наслідування, водночас вводять дитину у світ дорослого побутового життя, прилучають до споконвічних національних і духовних цінностей, традицій, звичаїв”.
Отже, усна народна творчість є одним із провідних засобів духовного розвитку дітей, сприяє вихованню в них таких духовно-моральних якостей, як працелюбність, старанність, товариськість, шанобливе ставлення до однолітків і дорослих, повага до національних святинь.
Могутнім засобом формування духовних цінностей у старших дошкільників є регіональне культурно-історичне середовище, культурно-історична спадщина, культурно-історичний простір. Особливості навколишньої природи, менталітету, традиції буття, художньо-естетична творчість рідного краю мають значний духовний вплив на дітей. Принцип краєзнавства в роботі з дошкільниками тісно пов'язаний з регіональним підходом до відбору пізнавально-виховного матеріалу. У культурно-історичній спадщині, як духовно-виховному засобі, закладено можливості формування духовних цінностей дітей та їх сімей.
Особливе значення для формування у дітей старшого дошкільного віку духовних цінностей, зважаючи на їх вікові особливості (домінування образного мислення, яскрава творча уява, емоційно насичені відчуття від спілкування з оточуючим світом та здатність до сприйняття нового, яскравого, красивого), має мистецтво. Саме різні види мистецтва, які є складовою культурно-історичної спадщини регіону, дають змогу дитині засвоїти систему духовних цінностей, сформувати піднесене, оптимістичне, радісне, одухотворене сприйняття дійсності, розуміння прекрасного в житті та мистецтві.
Таким чином, складний процес становлення людини, формування її духовності відбувається під впливом цілого ряду умов (об'єктивні природні і соціальні фактори, у яких живе людина, виховний вплив на особистість, прилучення особистості, що формується, до участі в практичній діяльності, самовиховання). Фундамент духовного світу особистості становлять знання, розум, віра та переконання. Віра та переконання складають основу формування світогляду особистості. Аналіз наукових джерел дозволив виявити деякі особливості формування духовних цінностей у дітей старшого дошкільного віку, переконатися, що механізм формування духовних цінностей базується на перетворенні зовнішніх моральних норм у внутрішні мотиви діяльності.
Одне із завдань дошкільної освіти сьогодні – спрямувати діяльність сучасного педагога на пошук засобів пробудження тих чи інших емоційних переживань, які слугуватимуть спонуками до зовнішніх вчинків і поведінки особистості, розвитку його духовності.
Дослідницька діяльність визначення особливостей використання усної народної творчості в роботі з розвитку зв’язного мовлення дошкільників
Дослідження проводились в дошкільному закладі № 43 м. Мелітополь, в старшій групі № 12 ,,Мотрійка” 6 року життя.На початку експериментальної частини, було визначено рівень зв’язного мовлення дітей старшої групи за допомогою діагностичної методики.
Діагностична методика О. C Ушакової і Е. М Струниной для виявлення рівня розвитку мовлення дітей, яка використовується на початковому і заключному етапах роботи .
Дана методика визначає такі рівні мовного розвитку :
І - високий ;
II - середній ( достатній) ;
III - низький.
Оцінка кожного рівня виражається в балах:
3 бали ( високий рівень ) ставиться за точний і правильний відповідь , даний дитиною самостійно.
2 бали ( середній рівень) отримує дитина , що допустив незначну неточність , відповідальний за навідним питань і уточненням дорослого.
1 бал ( нижче середнього ) ставиться дитині , якщо він не співвідносить відповіді з питаннями дорослого , повторює за ним слова , демонструє нерозуміння завдання.
Зразкові ( можливі) відповіді дітей оцінюються після кожного завдання в такій послідовності:
1) правильну відповідь ( 3 бали);
2) частково правильну відповідь ( 2 бали);
3) неточна відповідь ( 1 бал).
Наприкінці перевірки проводиться підрахунок балів. Якщо більшість відповідей (понад 2 / 3 ) отримало оцінку 3, це високий рівень. Якщо більше половини відповідей з оцінкою 2, це середній рівень, а з оцінкою 1 - рівень нижче середнього.
Дітям були запропоновані наступні питання:
Кого зустрів Колобок у лісі? Опишіть героїв цієї казки.
Кого спіймав Солом’яний бичок? Дайте опис Солом’яного бичка.
Скільки тварин тягнуло ріпку?
Кого перелякав Пан Коцький? Надайте характеристику цьому персонажу.
Хто жив у рукавичці?
Хто вимагав від Кози-Дерези покинути зайчикову хатку?
Результати опитування занесли в таблиця 3.1.
Оцінка результатів: дав змістовну відповідь на 5-6 питань, вміє використовувати ознакові категорії – високий рівень, відповів на 3-4 – середній, відповів 0-2 – низький. (Результати в Таблиця 2.1.)
Високий рівень - 40%, середній - 50%, низький - 10%.
З дітьми даної групи було проведено заняття з теми: ,,Чи знаєте ви казки та їх героїв?”
Мета. Навчати дітей слухати, відповідати на запитання, розвивати пам’ять, увагу, мислення, мову, виховувати любов до книги, бажання читати казки та інші твори.
Обладнання. Маски, ілюстрації до казок, виставка книг, малюнки дітей на тему ,,Мій улюблений герой казки”.
Хід вікторини
І. -Вступне слово вихователя
З давніх-давен прийшли до нас казки. Вони передавалися раніше з вуст в уста і були доступні всім: і дорослим, і малим. Український народ завжди був багатий на талановитих оповідачів. Саме від них позаписувати визначні наші письменники і вчені тисячі чудових казок
Ми з вами, дорогі діти, також прочитали, прослухали багато казок. І тому сьогодні перевіримо: чи всі були уважними, добре все запам’ятали, чи нічого не наплутали.
II. Пісні та притчі у казках.
Вихователь. Перевіримо, чи добре ви запам’ятали пісні та притчі наших героїв.
Яку пісеньку співав Колобок?
Яку пісеньку співала Коза-мати, коли поверталася з лісу додому?
Як гукала свого сина Івасика-Телесика мати?
Як кликав Півник на допомогу Котика?
Як просив Івасик-Телесик гусеняток?
Як відказувала Коза-Дереза, коли сиділа у заячій хатці?
ІІІ. Чи пам’ятайте ви слова героїв казок?
Як відповідали мишенята Круть і Верть Півникові, коли він говорив про роботу?
Що сказала Курочка Ряба дідові та бабі, щоб заспокоїти їх?
Що сказав Рак Козі-Дерезі?
Що сказала Лисичка Глечикові?