Сторінка
4

Форма навчання як категорія дидактики

Бесіда - діалогічний метод навчання, що передбачає запитання і відповіді. Це метод навчання, за якого вчитель, спираючись на знання та практичний досвід учнів, за допомогою вдало поставлених питань.

Для повідомлення нових знань можна застосувати пояснювальну бесіду. Вона також будується у формі запитань учителя та відповідей учнів. Неодмінною умовою її успіху є наявність в учнів хоча б мінімуму знань, які б були відправними, опорними. Якщо запитання мають тільки інформаційний характер ("що?", "де?", "коли?"), бесіда є пояснювальною. Вона базується переважно на спостереженнях, організованих учителем на уроці за допомогою наочних посібників, записів на дошці, таблиць, малюнків, ігрової ситуації. Дана бесіда має на меті організацію засвоєння нового навчального матеріалу через діалог учителя з учнями.

Бесіда змушує думка студента слідувати за думкою педагога, в результаті чого студента крок за кроком просуваються в освоєнні нових знань. Переваги бесіди полягають ще і в тому, що вона максимально активізує мислення, служить прекрасним засобом діагностики засвоєних знань, умінь, сприяє розвитку пізнавальних сил студентів, створює умови для оперативного управління процесом пізнання. Велика також виховна роль бесіди. У деяких технологіях бесіда піднімається до рівня провідного методу навчання. Але з її допомогою можна досягти всіх педагогічних цілей. Якщо у студентів немає певного запасу уявлень і понять, то бесіда виявляється малоефективною. Сама по собі бесіда може бути універсальним методом, вона обов'язково повинна поєднуватися з викладом, лекцією, іншими методами, які формують систему знань. Крім того, бесіда не дає студентам практичних умінь і навичок, не дозволяє проводити вправи, необхідні для їх формування. Педагогу слід знати, що бесіда - неэкономный і складний метод навчання. Вона вимагає часу, напруження сил, відповідних умов, а також високого рівня педагогічної майстерності. Вибираючи бесіду, необхідно зважити свої можливості, можливості студентів, щоб запобігти «провал» бесіди, ліквідувати наслідки якого буде важко, особливо це стосується організації бесід у виховній роботі зі студентами.

Виявлення ролі повідомлювальної бесіди у практиці діяльності професійно-технічних навчальних закладів.

На наш погляд найбільш ефективним методом перевірки застосування повідомлю вальної бесіди є анкетування . Для цього були розроблено анкету .

Одним з найпоширеніших видів опитування є анкетування. Анкета заповнюється респондентом самостійно.

Метод анкетування - психологічний вербально-комунікативний метод, в якому в якості засобу для збору відомостей від респондента використовується спеціально оформлений список питань - анкета. В соціології анкетування - це метод опитування, використовуваний для складання статистичних (одноразове анкетування) або динамічних (при багаторазовому анкетуванні) уявлень про стан суспільства, громадської думки, стану політичної, соціальної та іншої напруженості з метою прогнозування дій або подій.

За допомогою методу анкетування можна з найменшими витратами отримати високий рівень масовості дослідження. Особливістю цього методу можна назвати його анонімність (особистість респондента не фіксується, фіксуються лише його відповіді). Анкетування проводиться в основному у випадках, коли необхідно з'ясувати думки людей з якихось питань і охопити велику кількість людей за короткий термін.

Види анкетування

Індивідуальне анкетування - опитується один респондент;

Групове анкетування - опитуються декілька респондентів;

Аудиторне анкетування - методична та організаційна різновид анкетування, що складається в одночасному заповненні анкет групою людей, зібраних в одному приміщенні у відповідності з правилами вибіркової процедури;

Масове анкетування - беруть участь від сотні до декількох тисяч респондентів (на практиці робота трудомістка, а результати менш коректні).

По повноті охоплення.

Суцільне - опитування всіх представників вибірки;

Вибіркове - опитування частини представників вибірки.

За типом контактів з респондентом

Очне - проводиться в присутності дослідника-анкетера;

Заочне - анкетер відсутня:

Розсилка анкет по поштою;

Публікація анкет в пресі;

Публікація анкет в Інтернеті;

Вручення та збір анкет за місцем проживання, роботи і т. д.

Забезпечуючи повну анонімність, метод анкетування дає змогу ефективніше досліджувати теми, морально-етичні проблеми.

Дослідження умов ефективного застосування пояснювальної бесіди у ПТНЗ

Проаналізувавши відповіді учнів ПТНЗ, можна зробити такі висновки:

на перше питання відповіді студентів ПТНЗ були такими: 7% студентів хотіли б щоб педагог використовував принцип науковості при проведенні повідомлю вальної бесіди; 13% студентів обрали принцип систематичності та послідовності; 30% студентів обрали принцип наочності та 40% принцип зв’язку навчання з життям.

На друге питання відповіді біли такими: 37% вважають, що потрібна наочність, 60% вважають, що не завжди потрібна, та 3% вважать, що взагалі непотрібна.

На третє запитання відповіді були такими: 68% вважають що пояснювальну бесіду необхідно проводити часто, 22% що рідко, та 10% вважають що не потрібно проводити пояснювальну бесіду.

На четверте запитання студенти відповіли так: 75% розуміють матеріал, який дається, 28% частково розуміють матеріал, та 2% не розуміють матеріал.

Розробка професійно спрямованих ситуацій, які передбачають ефективне використання інженером-педагогом конкретної форми навчання(бесіди)

Бесіда з теми: «Відповідальність у моєму житті».

У бесіді був використаний варіант методики соціальної взаємодії, коли група на рівні колективного мислення визначає якість відповідальності, «місце» і особливості її прояву і переживання. У такий спосіб отримуємо результат групового впливу, розширення уявлення підлітка про відповідальність, бажання проявити себе відповідальною людиною.

Бесіда спрямована на те, щоб:

- дати змогу підлітку сформулювати власне розуміння відповідальності;

- «зачепити» учня емоційно, розкриваючи почуття відповідальності;

- показати підліткові реальну картину його власної відповідальності;

- викликати позитивне ставлення до відповідальної поведінки;

- продемонструвати, наскільки різниться наявна відповідальність учня з його власним новим баченням цієї якості і уявленням групи (у цій ситуації підліток вчиться порівнювати й орієнтуватися на думки й очікування інших людей, ідеальний образ шуканого почуття, переживання, а також бачити й викорінювати в собі прояви безвідповідальності);

- дати усвідомити підліткові, що відповідальність є внутрішньою якістю, яка переживається, насамперед, перед собою, власною совістю, а також перед оточуючими людьми і суспільством, еталони, норми й правила якого внутрішньо прийняті особистістю;

- допомогти відчути, що відповідальність породжує глибокі позитивні емоції, вона наче «розгортається» у вчинку, даючи можливість людині самовиражатися, стверджуватися, вдосконалюватися як особистість; позитивне почуття відповідальності сприятиме відродженню його в нових відповідальних діях.