Сторінка
2
За кількістю учасників проекти поділяються на особистісні, парні та групові.
За тривалістю проведення проекти розрізняють короткодіючі (кілька уроків з програми одного предмета), середньої тривалості (від тижня до місяця), довготривалі (кілька місяців).
На практиці частіше доводиться мати справу зі змішаними типами проектів.
Дуже важливо організувати зовнішню оцінку виконання проекту, що дозволяє підвищити ефективність його виконання, усунути труднощі, вносити вчасну корекцію. В ігрових проектах, що мають характер змагання, може використовуватися бальна система. Важко оцінювати проміжні результати у творчих проектах. Але здійснювати моніторинг все одно необхідно, щоб допомогти, коли це потрібно.
Проектування на уроках трудового навчання
Слово „ проект” у перекладі з латинської мови означає „ кинутий вперед – задум, план тощо”
Для досягнення мети проектування необхідне комплексне забезпечення умов для здійснення таких взаємопов’язаних цілей проектування як: економічна ефективність; соціальна інтегрованість; організаційна керованість; суспільна активність.
Потім визначається коло актуальних проблем, від розв’язання яких залежить досягнення кожної цілі, і на цій основі визначаються конкретні завдання розробки проекту. Основний зміст проектування полягає в конструюванні сукупності засобів, що дають змогу розв’язати виявлені завдання та проблеми, досягти поставлених цілей.
Проектування включає в себе три основних стадії: аналіз, синтез та оцінку. Іншими словами, ці стадії можна визначити відповідно як: розчленування цілого на частини, об’єднання частин по-новому та вивчення наслідків практичного застосування спроектованого. Звичайно, ці стадії повторюються багатократно, а кожний наступний цикл відрізняється від попереднього більшою деталізацією та меншою спільністю.
Зараз проектування розглядається як особливий вид діяльності, що відрізняється від власне наукової та виробничої, а сфера його застосування охоплює всі ланки соціального організму, включаючи і систему освіти.
Розглядаючи еволюцію як загальних методів навчання, так і методів трудового навчання, починаючи з доби Відродження, помітними в ній є дві основні тенденції. Перша – прагнення посилити активність учня в процесі навчання, друга – наблизити його до життя. Обидві ці тенденції сходяться на грунті пристосування змісту та методів навчальної роботи до особливостей дитячої природи. У педагогічній теорії та практиці поступово складається думка про те, що дитинство має свою власну рацію, а не є тільки перехідним ступенем до життя дорослої людини. Отже, всі ці тенденції активізації навчання, узгодження його з потребами життя та особливостями дитячої вдачі якнайскравіше виявляються у так званому методі проектів.
Припустимо, що проектування може бути поєднано з методом проектів. Виникає запитання: що є спільного у використанні творчих проектів з методом проектів?
Метод проектів ( від грец. – шлях, спосіб дослідження) – це система навчання, за якої учні здобувають знання в процесі планування і виконання завдань, які поступово ускладнюються, - проектів.
Метод проектів з’явився в другій половині 19 ст у сільськогосподарських школах США. Його називали „ методом проблем” або „ методом цільового акту” питання організації навчання за методом проектів детально описано в роботах Коберника О.М., де він приводить розробки Д. Дьюї, У. Кіпатріка, Е. Коллінгса, Л. Левіна, П. Булонського та інших педагогів.
В основу методу проектів було покладено педагогічні ідеї американського педагога і психолога, провідного представника філософії прагматизму Джона Дьюї. На його думку вся діяльність учня повинна орієнтуватися на розвиток мислення, в основі якого лежить особистий досвід.
Він розробив теорію виховання, спрямовану на формування особистості, пристосованої до життя і практичної діяльності в умовах системи „ вільного підприємництва”. У трудовій школі, як її розумів Дьюї, творча праця є основною всієї навчально-виховної роботи.
У. Кілпатрік, послідовник школи Дьюї, дав таку характеристику методу проектів: „ це – метод планування доцільної ( цілеспрямованої) діяльності в зв’язку з розв’язанням якого-небудь навчально-шкільного завдання в реальній життєвій обстановці”.
Обґрунтовуючи сутність методу проектів, Кілпатрік визначає його як цільовий акт, як діяльність від „ усього серця”, що з певною метою відбувається в конкретних суспільних умовах.
На думку Клокара Н.І., який детально вивчала зарубіжний досвід використання методу проектів, він розвиває ініціативу ; привчає до планової роботи; озброює вмінням оцінювати всі обставини, враховувати ускладнення; навчає спостерігати, перевіряти себе в процесі праці; вчить правильній звітності; розвиває енергію, наполегливість у досягненні мети; привчає до самостійності.
Кілпатрік поділяє шкільні проекти на чотири типи, цілі яких відповідно такі:
- втілити якусь ідею або план у зовнішню форму, наприклад, виготовити певний виріб;
- одержати насолоду від якихось естетичних переживань, наприклад, слухання або читання цікавого оповідання, милування малюнком тощо;
- виконати певне завдання;
- здобути якісь дані, оволодіти якимись навичками, знаннями.
Іншу класифікацію проектів подає Мак Меррі. Він поділяє їх на 5 категорій. До першої належать „ домашні проекти”. Вони пов’язані з якоюсь практичною діяльністю, часто типу ручної праці. Це, насамперед, організація шкільного та домашнього городництва, садівництва, теслярські роботи тощо.
До другої категорії належать так звані промислові та торговельні проекти.
До третьої категорії належать проекти прикладних наук. Це відкриття та винаходи, що становлять собою результат застосування наукових висновків у практичному житті.
Далі йдуть проекти з історії та географії. І до останньої категорії належать класичні літературні твори, що вивчаються як проекти.
Американський педагог Е. Коллінгс у розділі „Ручна праця” виділив чотири типи проектів: екскурсивні проекти, проекти розказування або звітів, проекти трудові і проекти-ігри.
Аналізуючи погляди американських педагогів на метод проектів, можна відзначити занадто широке розуміння цього методу. Все в навчанні, що має в собі певний свідомий намір, можна віднести до методу проектів.
Більшої ясності надає для розуміння методу проектів поділ процесу діяльності за ним на такі основні елементи:
- складання плану роботи за даним проектом;
- виконання цього плану;
- підсумки роботи, а іноді складання звітів про неї.
У такому широкому розумінні можна і вжити термін „ метод проектів”, основною характерною рисою якого є її більш-менш міцна узгодженість, з одного боку, з практичним життям оточуючого суспільства, а з другого – з життям та інтересами дитини.
Так, зарубіжні педагоги, занадто широко розуміючи метод проектів, підкреслюють характерний для нього зв’язок з практичними завданнями життя.
Дедисмен відзначає в цьому методі такі цінні риси:
- учень має змогу застосовувати на практиці принципи, які вивчає в школі;