Сторінка
7

Роль освітньо-виховних занять у підготовці дітей п'ятого року життя до навчання у школі

з розвитку мовленнєвого спілкування;

з формування елементарних математичних уявлень;

з образотворчої діяльності;

з фізичної культури;

музичні.

За дидактичними цілями виокремлюють такі види занять:

заняття із засвоєння дітьми нових знань. Мають на меті постановку пізнавальних завдань, збагачення, уточнення знань про предмети і явища світу. Ними можуть бути спостереження за новим об'єктом, читання художніх творів, розповіді вихователя та ін.;

заняття із закріплення і систематизації досвіду (організованого і стихійного) дітей. Передбачають осмислення сприйнятого і формування найпростіших узагальнень (заняття зі спостереження знайомих об'єктів, бесіди, дидактичні ігри);

контрольні заняття. Покликані з'ясувати наявність у дітей знань, уявлень, умінь, навичок, перевірити розвивальний ефект виховання і навчання і на цій підставі окреслити напрями, зміст і методи подальшої роботи;

комплексні заняття. Включають повідомлення дітям нових знань, повторення, закріплення, систематизацію і використання набутих знань, умінь і навичок. Такі заняття найпоширеніші у дошкільних закладах.

За організацією дітей заняття поділяють на:

фронтальні (з усіма дітьми групи);

групові (10-12 дошкільнят);

індивідуально-групові (4-6 дошкільнят);

індивідуальні (1-4 дошкільнят).

Зміст занять визначає програма виховання і навчання дітей у дошкільних закладах. Кожне заняття передбачає освітні, розвивальні та виховні завдання. Обсяг навчального змісту залежить від вікових можливостей дітей, рівня їхнього загального розвитку і працездатності. Оскільки засвоєння нового матеріалу відбувається на основі набутих знань, навчальний зміст кожного заняття має бути невеликим за обсягом, адже важливо, щоб на одному занятті відбувалося первинне сприймання нового матеріалу, його осмислення та закріплення, а на наступних - розширення знань, умінь, навичок.

Як правило, заняття відбувається за такою структурою:

1) організаційний момент. Метою його є пробудження інтересу дітей до змісту заняття. Охоплює він такі аспекти, як формулювання мети, пояснення шляхів її досягнення;

2) основна частина заняття. Педагог послідовно формулює дітям навчальні завдання, організовує самостійну їхню діяльність, спрямовану на вирішення завдань;

3) підведення підсумків. Метою його є самостійний аналіз і самоаналіз дітей, з'ясування шляхів використання здобутих знань у діяльності після заняття, окреслення можливостей пізнавальної діяльності на наступних заняттях.

Головні вимоги до занять ґрунтуються на загально-дидактичних принципах навчання. Передусім слід чітко визначати навчальні, розвивальні, виховні завдання, методи і прийоми, передбачений програмою зміст заняття. їх вибір залежить від його мети. Особливо важливою є оптимізація виховної роботи на заняттях, на зміст якої впливає вік і рівень розвитку дітей.

У середній групі дітей приваблює зміст знань і умінь, у них з'являється інтерес до занять, уявлення про те, що, навчаючись, можна дізнатися багато нового і цікавого. Організовуючи колективну пізнавальну діяльність дошкільників на занятті, вихователь повинен дбати про те, щоб вони не тільки виявляли себе, а й були доброзичливими, уважними до успіхів і труднощів однолітків.

Приміщення, в якому відбуваються заняття, має бути чистим, провітреним, добре освітленим, обладнаним меблями відповідно до зросту дітей. Дошкільники повинні навчитися правильно сидіти під час слухання, виконання різноманітних робіт. Традиційно у середній групі заняття триває - 15-20 хв.

Як стверджував К. Ушинський, дитина втомлюється не від самої діяльності, а від її одноманітності, тому потрібно протягом заняття чергувати різні види діяльності.

Однією з умов успішного навчання дітей дошкільного віку є поєднання навчальної роботи на заняттях і поза ними. Сучасні концепції дошкільного виховання націлюють педагогів на необхідність здійснення навчальних завдань не лише на заняттях, айв різних формах роботи у повсякденному житті: на екскурсіях, прогулянках, під час різноманітних спостережень, дидактичних ігор, виконання ігрових вправ.

Отже, використання різноманітних форм організації навчання дошкільників забезпечує ефективне засвоєння знань, умінь і навичок, розвиток пізнавальних можливостей дитини.

Виявлення рівня вміння самостійно застосовувати засвоєні знання (констатуючий експеримент)

Одним із основних завдань у підготовці дитини до школи є формування уявлення про число, лічба, дії додавання та віднімання, свідоме засвоєння ряду чисел (дитина повинна засвоїти, як утворюється кожне наступне число в ряду) - це основа всього подальшого навчання малечі обчислювальним навичкам. На ньому буде базуватися все подальше навчання у школі.

Почати знайомство дошкільнят з числами найкраще з лічби предметів. Дітям п'ятирічного віку значки 3, 5, 8 нічого не говорять, адже малята мислять образами, фарбами, формами. Тому необхідно запропонувати їм малюнки - і діти швидко та легко запам'ятають цифри.

Дуже важливо для подальшого навчання свідоме і впевнене засвоєння складу чисел з двох менших (2 - це 1 і 1, 3 - це 1 і 2 та 2 і 1; або 4=3+1, 4=2+2, 4=1+3).

Для кращого сприйняття та запам'ятовування можна використовувати "цифрові будиночки", квітки з різнокольоровими пелюстками тощо.

Якщо дитина знає напам'ять склад чисел першого десятка, вона швидко та легко складає та вирішує приклади на додавання та на віднімання в межах 10 (наприклад, 2+3 =5 або 5-2=3, тому що 5 це 2 і 3). Крім того, знання складу чисел першого десятка необхідне дитині і для розв'язування задач.

Виконувати вправи потрібно в наступному порядку:

вправи на лічбу предметів та засвоєння порядку чисел при рахунку;

завдання на розпізнавання 2, 3, 4 предметів;

робота з числами 5, 6, 7, їхнім складом;

робота із складом чисел 8 - 9 (декілька вправ, оскільки прикладів вже більше).

Поступово можна знайомити дитину з різними способами обчислень в межах десяти: прораховування, образне запам'ятовування кількості, запам'ятовування складу чисел, лічбі по лінійці.

Вибір дітей п'ятого року життя носив не випадковий характер, тому що робота з формування елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку є частиною їхньої загальної підготовки до школи. Формування елементарних математичних уявлень сприяє розвитку тих якостей, які необхідні майбутньому школяру.

Тому самостійне застосування математичних знань, свідчить про міцне засвоєння дітьми цього віку програмного матеріалу.

Для участі в нашому дослідженні були відібрані 9 дітей середньої групи (Додаток 1), рівні за рівнем розвитку. Констатуючий етап дослідження проводився в спокійній, звичній для дітей обстановці.

Для визначення рівня вміння дітей застосовувати засвоєні на заняттях математичні знання вихованцям були запропоновані спеціальні завдання.

Програмний зміст:

Закріпити прямій і зворотний рахунок у межах 10, знання цифр у межах 10, позначати кількість предметів цифрою.

Продовжувати формувати просторові уявлення, уміння орієнтуватися на листку у велику клітину.