Сторінка
2

Застосування вітагенних технологій на уроках української літератури

Пропонуємо короткий огляд вітагенних технологій з голографічними проекціями. Прийом ретроспективного аналізу життєвого досвіду із розкриттям його зв'язків в освітньому процесі застосовується у тих випадках, коли необхідно використовувати аналітичні здібності й уміння учнів, співвідносити ціннісну освітню інформацію із запасом вітагенної інформації та зробити необхідні в освітніх цілях висновки. Тобто автобіографічний життєпис корисно пропонувати учням у тих випадках, коли у фактах власної або чужої біографії вони знаходять підтвердження чи заперечення освітньої значущості інформації, отриманої у викладі вчителя. Мета даного прийому - співставлення вітагенних знань із освітніми. Між ними практично завжди існує певна розбіжність, неминуча в силу тієї розбіжності, що спостерігається між науковими та життєвими уявленнями людини. Освітня задача викладача полягає в умінні діагностувати ступінь розбіжності між вітагенними й освітніми знаннями і, спираючись на систему наукових доказів, розкрити освітню цінність життєвого досвіду учнів, тобто добитись ефективності «операції зведення».

Прийом стартової актуалізації життєвого досвіду учнів. Суть прийому полягає у з'ясуванні запасу знань на рівні повсякденної свідомості учнів, до того, як вони одержать необхідний запас освітніх (наукових) знань. Реалізація даного прийому дає можливість визначити інтелектуальний потенціал як окремих учнів, так і колективу в цілому, створити психологічну установку на одержання нової інформації, використовувати отриману інформацію для створення проблемної ситуації. Технологія використання даного прийому може бути пов'язана з кількома формами організації діяльності учнів:

· Пряма постановка питання «Що ви знаєте про .».

· Постановка проблемного питання у вигляді опису певної життєвої ситуації.

· Опора на письмові роботи учнів, у яких вони викладають вітагенні знання з наступним аналізом викладачем ступеня їхньої поінформованості у галузі навчальної дисципліни.

· Актуалізація вітагенного запасу практичних умінь, звичок у тому чи іншому виді навчальної діяльності (праця, хімія, фізика тощо).

Ефективність даного прийому обумовлена трьома основними умовами: відповідність поставлених завдань до актуалізації навчальної діяльності й життєвому досвіду та віковим можливостям учнів; форма актуалізації також має відповідати віковим можливостям учнів; будь-яка форма актуалізації вітагенного досвіду учнів має супроводжуватися ситуацією успіху та створити у дитини оптимістичну перспективу.

Пропонуємо орієнтовні завдання, які розкривають на практиці використання методів і прийомів інтерактивного навчання з елементами вітагенних технологій (урок вивчення новели «Intermezzo» М. Коцюбинського, 10 клас). Інтерактивний урок із використанням вітагенних технологій, елементи якого ми пропонуємо, дає змогу учням не лише прочитати і переказати те, що написано у книжці, а й активізуватися на уроці і приймати активну участь у бесідах і дискусіях, співставляти «за» і «проти», ділитись своїми думками й досвідом із іншими. На цих уроках учні поглиблюють свої знання з української мови та літератури, з історії, мистецтва та інших наук, збагачують свій словниковий запас, отже, уміння логічно формулювати і чітко висловлювати свою думку. Позитивним є залучення до спільної справи усіх учнів, незалежно від їхньої успішності.

Доцільно об'єднати клас у групи. Кожна група отримує завдання, завдяки чому активізується робота усіх учнів на уроці, отже, кожен має можливість виступити і отримати оцінку.

Робота в групах. Знайти описи пейзажу і прокоментувати їх.

І група: - Зачитати уривок «Мої дні течуть серед степу…»до слів «клекотять в соках надія й те велике жадання » (доречно використати прийом мелодекламування)

- Які образи переважають в уривку – зорові чи слухові?

- Який філософський зміст має цей уривок?

ІІ група: Зачитати уривок «… я повний приязні до сонця» до слів «Я теж пустив свою душу під пар».

- Який центральний образ цього уривка? Яку роль він відіграє?

- Що означає вислів «Я теж пустив свою душу під пар»?

ІІІ група: Зачитати уривок «Коли лежиш у полі лицем до неба» до слів «було прекрасно» (доречно використати прийом мелодекламування).

- Що ви «побачили» й «почули», слухаючи уривок?

Необхідною, на нашу думку, є робота із випереджувальними завданнями. Пропонуємо об'єднати клас у групи:

· група літературознавців (виступ учня про результати дослідження особливостей художнього стилю М. Коцюбинського );

· група істориків (виступ представника групи істориків про мотивацію Михайла Коцюбинського до написання новели);

· група аналітиків (виступ учня щодо систематизації дійових осіб).

Оскільки доповіді підготовлені завчасно, це не лише допомагає економно використовувати час, але й сприяти активізації пізнавальної діяльності учнів, адже матеріал, поділений за тематичними ознаками і представлений однокласниками, не може не зацікавити. Окрім того, зявляється можливість доповнити виступи або ж спростувати їх.

Робота учнів у малих групах на уроці допоможе ознайомитись із поняттям «новела» (опрацювання схеми «Новела»); відшукати риси імпресіонізму у тексті новели; проаналізувати мову «Intermezzo» та знайти її життєву основу (дослідження групи істориків); з'ясувати жанр і стиль твору (літературознавча робота; група літературознавців); розглянути систему дійових осіб.

На уроках такого типу учитель разом із учнями співставляє твір із зразками мистецтва (музика, живопис, театр), цим самим прививаючи любов до мистецтва і художньої літератури, учні ростуть у світі взаємоповаги та виховують у собі любов до рідного слова та шану до його творців. Так, на запропонованому уроці, учні не лише знайомляться з імпресіоністичною новелою М. Коцюбинського, а й мають змогу розглянути пейзажі відомих художників-імпресіоністів і знайти спільне між зображенням на малюнку і описами природи у новелі Михайла Коцюбинського (бесіда з учнями за картиною Клода Моне «Імпресія. Схід сонця»).

Перед підсумковим етапом пропонується провести літературознавчу гру «Закінчи речення», в якій будуть подані речення, пов'язані як із особистістю Михайла Коцюбинського, так і ті, що дають можливість перевірити розуміння і усвідомлення тексту твору. Підсумковий етап варто провести у формі гри «Мікрофон», яка дає змогу застосувати елементи вітагенного навчання: діти мають змогу формулювати свої думки та висловлювати власні переконання, погоджуватись із суспільною думкою чи спростовувати її, опираючись на власний життєвий досвід. Пропонуємо такі завданнядля підведення підсумків:

Прочитавши новелу М.Коцюбинського, висловіть свої думки щодо того, чи може природа зцілити від депресії, розпочинаючи розповідь словами (відповідно до власних переконань ):

· « Вірю…»

· «У цілому правильно, але…»

· «Сумніваюся…»

· «Не вірю…»

· «Не тільки не вірю, а й вважаю помилковими…»

· «Заперечуючи ці ідеї, я пропоную свої…»

Для домашньої роботи можна запропонувати написання твору, запропонувавши тему на вибір: «Суспільство без митця» або «Письменник серед людей», що дозволить учням глибше з’ясувати ідею твору «Intermezzo» та перенести події, відтворювані у новелі, на сучасний лад і обґрунтувати чи справді суспільству потрібна та людина, яка, завдяки служінню народові, допомагає йому у моральних протистояннях у повсякденному житті. Вважаємо, що чітке, послідовне, а головне самостійне опрацювання новели М. М. Коцюбинського «Intermezzo» дає можливість дітям без проблем формулювати свої думки, опираючись на почуте і на власний життєвий досвід.