Сторінка
3
Поряд з цим інформація про розмір ТВ завжди несе ті елементи, на підставі яких інвестори приймають рішення щодо доцільності здійснення діяльності на ринку тієї чи іншої країни. Компаративний міжнародний аналіз ТВ дає відповідь на питання про те, наскільки ефективною і конкурентноспроможною є інфраструктура фондового ринку України порівняно з ринками інших країн. В умовах глобалізації акцент на цьому аспекті інвестиційної діяльності стає дуже важливим, оскільки у випадку незадовільного рівня названих характеристик інвестор може прийняти рішення про вихід з ринку даної країни. Величина ТВ та їх структура є критерієм вибору типу інвестиційної стратегії: активної чи пасивної. Наприклад, витрати інвестора на збір та обробку інформації, необхідної для прийняття інвестиційних рішень, можуть вимагати істотних витрат коштів і часу. У такому випадку переваги активної інвестиційної стратегії істотно зменшуються і кращою альтернативою стають прямі інвестиції. Портфельному інвестору в подібних умовах з метою мінімізації ТВ краще сформувати добре диверсифікований портфель активів без частих періодичних структурних змін.
Література:
1. Harry M. Markovitz “Portfolio Selection” // Journal of Finance, 7. 1952. – № 1, March. – pp. 77-91.
2. Природа фирмы (1937), Спор о предельных издержках (1946), Проблемы социальных издержек (1960) // Коуз Р. Фирма, рынок и право: Пер. с англ. – М.: Финансы и статистика, 1993.
3. Норт Д. Институты, институциональные изменения функционирование экономики: Пер. с англ. – М.: Фонд экономической книги “Начала” , 1997. – 180 c.
4. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: Учебник. – 4-е изд., доп. и перераб. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 416 с.
5. Ланкастер К. Математическая экономика. Нью-Йорк, 1968 г. / Под ред. Д.Б. Юдина: Пер. с англ. – М., Советское радио, 1972. – 464 с.
[1] Вартісний еквівалент точки беззбитковості можна виразити як добуток кількості одиниць фінансового активу, що відповідає порогу рентабельності та поточної ринкової ціни фінансового активу.
** Під критичною точкою, що традиційно для математичного аналізу, вважаємо f’(х)=0.