Сторінка
10

Педагогічні умови диференційованого підходу до організації навчання учнів на уроках біології

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Цільова установа та мотивація навчальної діяльності

Розповідь вчителя

Довгий час за кров’ю визнавали могутню та виключно силу: з її допомогою скріпляли священні клятви, древні греки приносили кров в жертву своїм богам. Деякі філософи Давньої Греції вважали кров носієм душі. Давньогрецький лікар Гіппократ призначав душевнохворим кров здорових людей. Він вважав, що в крові здорових людей – здорова душа. Дійсно, кров – найдивна тканина нашого тіла. Рухливість крові – це найважливіша умова життєдіяльності організму. Як не можна представити державу без електромереж, так не можна зрозуміти існування людини та тварини без руху крові по судинам.

З розвитком науки людський розум все глибше пірнає в таємниці крові. Упірнемо ж і ми з вами в її таємниці і познайомимось ближче з Його Величністю Еритроцитом.

2. Робота з умовним кодом для групи В та С

Завдання: випишіть номери тільки правильних тверджень.

З крові в тканинну рідину поступає кисень, вода, поживні речовини.

Транспортуючи гормони, кров виконує видільну функцію.

Кров належить до сполучної тканини.

Кров складається з плазми і формених елементів.

9%-ий розчин солей називають фізіологічним.

У плазмі домінує суха речовина.

Кров знищує віруси та мікроорганізми.

Еритроцити, лейкоцити та тромбоцити входять до складу плазми.

До кровотворних органів відносяться серце та легені.

Сталість внутрішнього середовища – необхідна умова життя.

Код для перевірки роботи:

1+3+4+5+7+10=30=3+0=3

3. Розв’язування математичної задачі для групи А.

Визначте масу крові у власному організмі, якщо відомо, що вона складає 1/3 маси тіла. Найдіть середньоарифметичне в парах.

(вчитель перевіряє правильність рішення)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Історична довідка (зачитує вчитель)

А тепер – увага! Історичний факт!

Перенесемося у ХVІІ століття. Травень 1692 року. Річкою Іш, недалеко від міста Дельфта, пливе яхта з прапором російського царя Петра І на кормі. Правитель держави російської пливе у Дельфт на зустріч з голандським дослідником Антонієм ван Левенгуком.

Зустріч відбулася. Левенгук продемонстрував мікроскоп власної конструкції і пояснив принцип його дії. А потім розповів про свої спостереження:

«Одного разу під час своїх дослідів я випадково порізав палець склом. Тоді я вирішив розглянути кров під мікроскопом. Замість однорідної червоної рідини я побачив велику кількість якихось рожевих утворень, які нагадували кульки. В центрі вони були світлішими, ніж по краях. Виявляється, що кров людини складається ось з таких рожевих кульок. А з чого тоді складається кров жаби? І кров цих тварин також містила рожеві тільця, але мали вони не кулеподібну, а овальну форму».

Левенгук вколов свій палець і продемонстрував Петру І кров під мікроскопом. Подивіться в мікрокоп і ви побачите те, що побачив російський цар у ХVІІ столітті.

Виконання лабораторної роботи №3.

Роздавши приладдя вчитель запитує учнів: які прилади вони отримали? Потім він пропонує слабшим учням (гр. С) запропонувати правила безпечного користування цими приладами (проводиться бесіда по техніці безпеки). Далі кожному учню роздається картка-інструкція відповідно до того, до якої групи учнів детальніше складається інструкція, тим простіше й легше виконувати роботу, і, навпаки, чим більші диктовані вчителем кроки пізнавального процесу, тим складніше дати відповідь, оскільки потребуватиметься творчий пошук, робота з додатковою літературою. Відповідно до цього і призначається інструкція для учнів, які мають неоднаковий рівень успішності. Перед початком роботи з учнями проводиться інструктаж з ТБ «Правила роботи з мікроскопом»

Учні виконують лабораторну роботу за інструктивними картками.

Інструктивна картка

Тема: Мікроскопічна будова крові людини.

Мета роботи: вивчити особливості будови еритроцитів крові, порівняти будову еритроцитів людини та жаби.

Обладнання: мікропрепарати крові людини та жаби, мікроскопи.

Хід роботи

1. Малюнок «Будова еритроцитів людини»

2. Малюнок «Будова еритроцитів жаби»

Висновок: Заповніть таблицю «Порівняльна характеристика еритроцитів людини та жаби»

3. Проблемного питання:

Які зміни в обміні речовин пояснюють відмінності в еритроцитах людини та жаби?

4. Робота в лабораторіях

Для здійснення основної мети уроку вчитель пропонує групам самостійно вивчити наступні питання.

1 лабораторія – «Гематологи» (для учнів групи А).

Скориставшись довідниковою літературою, розв’яжіть проблемну ситуацію:

«Кількість еритроцитів в крові людини визначається рівнем гемоглобіну в крові при сдачі аналізів (норма гемоглобіну для чоловіків 130-160 г/л, для жінок 124-144 г/л.) Який діагноз поставить лікар пацієнту, якщо у нього рівень гемоглобіну – 90 г/л. Пацієнт скаржиться на загальну слабкість, головний біль, різке похудіння. Поясніть причину цього захворювання. Які рекомендації щодо лікування можна надати хворому?»

2 лабораторія – «Цитологи» (для учнів групи В).

Скориставшись матеріалом підручника заповніть паспортні дані еритроцита людини: