Сторінка
21
Заняття 3. Відомості про найпоширеніші механізми.
Теоретичну частину заняття можна розпочати із повторення техніко-технологічних відомостей про машини (10-12 хв.).
- Який технічний агрегат називається машиною? - Як класифікують машини залежно від їх призначення? - Які машини називають технологічними? - Назвіть приклади технологічних машин, що використовуються у шкільній майстерні. - Які основні вузли (складові частини) притаманні для всіх машин? - Яка загальна будова свердлильного верстата? - А як передається рух від двигуна верстата до шпинделя? - Чи можна в цьому випадку замінити пасову передачу на іншу? А які способи передавання руху від двигуна до робочих органів технологічних (і не тільки) машин ви знаєте? Оскільки після останнього запитання можливі різноманітні відповіді школярів, доцільно провести узагальнення інформації про способи передавання й перетворення руху (це можна здійснювати на базі свердлильного верстата).
- Ви вже знаєте, що свердлильний верстат, як машина, складається з багатьох вузлів, одні з яких є нерухомими, а інші - навпаки, виконують механічні рухи. Ті пристрої, які призначені для передавання руху від одних деталей до інших,або для його перетворення називають механізмами. - Скільки механізмів є у свердлильному верстаті? (Два). - А які? (Це механізм, що передає рух: механічна пасова передача; а також рейковий механізм, який перетворює обертовий рух штурвала в прямолінійний, зворотно-поступальний рух свердла).
Після цього необхідно детальніше ознайомити школярів із зазначеними механізмами, використовуючи верстат (або його діючу модель), а також наочне зображення й кінематичну схему. Вивчення будови й принципу дії механізмів повинно йти паралельно з формуванням наукового поняття про деталі - спеціальні, стандартні та інші, й основні види їх з'єднань.
Закріплення техніко-технологічних відомостей про найпоширеніші механізми вчитель зможе реалізувати при проведенні лабораторно-практичних робіт; приблизний їх зміст ми визначили в тематичному плануванні.
Заняття 4. Техніко-технологічні відомості про метали і сплави.
Враховуючи те, що на попередніх заняттях п'ятикласники досить ґрунтовно ознайомилися з найрізноманітнішими металевими виробами (як на прикладі технічного обладнання майстерні, так і, оглядаючи постійно діючу виставку зразків учнівських робіт), доцільно провести узагальнення науково-технічної інформації щодо застосування найпоширеніших металів та їх сплавів у народному господарстві й побуті.
- Від вашої першої вчительки, від своїх батьків, друзів та знайомих ви багато чули про різні метали, із яких виготовляють найрізноманітніші речі. А які з них є найпоширенішими? (У більшості випадків діти скажуть, що залізо; через те їх зразу потрібно буде виправити, наголосивши, що заліза як такого в чистому вигляді в природі практично не існує. А із залізної руди, наприклад, бурого залізняку на металургійних комбінатах виплавляють сталь або чавун. При цьому доцільно використати зразки наявних кусочків руди, які роздаються дітям на робочі місця. Варто також тут продемонструвати зразки сталі та чавуну, в загальних рисах згадавши про відмінності в їх будові, властивостях та можливостях застосування).
- А які ще метали ви можете назвати? (Алюміній, мідь; не виключено, що будуть названі також латунь, бронза, через те, також зразу слід внести уточнення, що латунь й бронза не є металами в загальноприйнятому розумінні; вони є сплавами, оскільки сплавляються з кількох металів, основним з яких є мідь; при цьому потрібно продемонструвати зразки міді, бронзи та латуні й також у загальних рисах зробити їх порівняння за окремими властивостями).
- Метали та сплави, перш ніж потрапити на металообробні підприємства в такому вигляді, в якому ми частково звикли їх бачити в наших майстернях перед виготовленням із них різних виробів, проходять довгий і складний шлях (тут можна, використовуючи плакат або таблицю, показати отримання прокату на прокатних станах).
Продемонструвавши зразки окремих видів прокату (кутника, швелера, труби та ін.), доцільно запитати, чи можна з нього виготовляти, наприклад, кухонний посуд для дому, бочки, каністри, консервні банки, різні коробки тощо. Відповідь буде однозначною - ні; для таких виробів необхідно мати листовий метал.
Щоб учні краще зрозуміли механізм отримання листового металу, можна сказати, що прокатування листів на станах дуже нагадує процес розкачування тіста для вареників; гаряча болванка проходить між парами валків, віддаль між якими поступово зменшується, й тому, чим більше валків проходить листовий метал, тим тонший він стає. Цю розмову слід супроводжувати показом зразків різної товщини, визначаючи, де є фольга, жерсть(чорна й біла), оцинковане залізо, покрівельна сталь (її ще називають даховим залізом) тощо.
Важливою для п'ятикласників має бути інформація, що сфера застосування будь-якого металу чи сплаву залежить від його фізико-механічних властивостей, основними з яких є: колір, блиск, теплопровідність, електропровідність; міцність, твердість, пружність, пластичність. Найкраще будувати свою розмову з учнями на загальній характеристиці тих властивостей, які діти можуть сприйняти через свої органи чуття (у першу чергу, зір та дотик, прикладені фізичні зусилля).
Закріплення засвоєного матеріалу слід проводити при виконанні запланованих лабораторно-практичних робіт.
Заняття 5. Конструювання виробів із тонкого листового металу.
Техніко-технологічні відомості цього заняття мають чітко виражений прикладний характер, бо вони акумулюють як практичний досвід багатьох поколінь людей, так і науково обґрунтовану інформацію з конструювання та виготовлення необхідних предметів з листового металу.
Заняття слід розпочати з аналізу конструкції (конструкцій), визначеного для виготовлення виробу. Залежно від теоретичної підготовки та практичного досвіду школярів, рівня сформованості колективу вчитель може, або запропонувати єдиний для всіх об'єкт практичної діяльності, або чітко орієнтуватися на три категорії учнів (сильних, середніх та слабких) й відібрати вироби відповідних рівнів складності. Тому й обговорення конструкції об'єкта праці п'ятикласників залежатиме від зазначених чинників. Перш, ніж приступити до аналізу конструкцій зразків виробів, необхідно провести невелику бесіду, в якій можна пригадати основні вимоги до виготовлюваних предметів: - При вивченні теми "Обробка деревини" ми вже розглядали ці вимоги. Назвіть найголовніші з них. (Відповідність виробу своєму призначенню; його надійність; рентабельність у виготовленні; довговічність в експлуатації; ремонтопридатність і взаємозамінність деталей; естетичність та ін.).
- Гарний естетичний вигляд виробу відіграє важливе значення, наприклад, в його успішній реалізації на ринку. Цього вигляду конструкції виробу на підприємствах надають люди, яких називають дизайнерами. А що ви розумієте під терміном "дизайн"? А що входить в поняття "технічна естетика"?
- Аналізуючи конструкції майбутніх об'єктів праці, ви повинні дати ґрунтовну й вичерпну характеристику та відповісти на запитання, чи відповідають вони основним представленим вимогам?
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Актуальність правового виховання дітей старшого дошкільного віку
Хліб починається з маленької зернини
Подолання порушень мовлення у дітей в умовах соціально-реабілітаційного закладу
Географічні особливості розвитку дошкільної освіти на території Кіровоградської області
Мовленнєвий розвиток дошкільника