Сторінка
20
При малому зрості школяра необхідно використовувати спеціальні, за можливістю регульовані по висоті підставки під ноги. Якщо в класі є учні високого зросту, необхідно регулювати висоту верстаків чи лещат.
Після ознайомлення п’ятикласників з необхідними відомостями, можна провести лабораторну роботу з вивчення будови лещат та їх встановлення відповідно до зросту учня на кожному робочому місці. По її завершенні потрібно перейти до засвоєння правил техніки безпеки при виконанні трудових завдань у слюсарній майстерні (відділенні). З таблиць чи плакатів або письмових інструкцій учні зчитують поступово кожне правило, а вчитель паралельно дає необхідні пояснення. Цим елементом можна завершити заняття.
Заняття 2. Загальне уявлення про машини та їх застосування.
Свердлильний верстат як технологічна машина. При проведені цього заняття треба враховувати певні особливості теми. Так, за діючою програмою уявлення про машини передбачається давати в 6-му класі, а в 5-ому пропонуються для вивчення поняття про деталі та механізми, вважаючи, що таким чином дотримується принцип “від простого до складного”.
Але, такі поняття як “просте” і “складне” в машинознавстві й дидактиці не завжди співпадають. Так, наприклад, деталь в техніці вважається простим об’єктом, а машина, порівняно з нею, - складним. В умовах здійснення навчального процесу це може видаватися ідентичним. Та, як показують психолого-педагогічні дослідження, а також підтверджує практика роботи, коли вивчення машини розпочинати з деталей, то учні із значними труднощами сприймають техніко-технологічні відомості, часто не виявляючи до них належного інтересу. Якщо навчання розпочинати із подання інформації про призначення та загальну будову машини, то в дітей проявляється цікавість до неї, виникає бажання швидше зазирнути “всередину“, розібрати її на деталі (болтики, гвинтики тощо). Тому, ми вважаємо, що загальне уявлення про машини слід подати вже в 5-ому класі, використовуючи як приклад для цього свердлильний верстат, на якому школярі працюватимуть при засвоєнні загальної теми “Обробка металів”.
Звичайно, що п’ятикласникам зразу буде важко сприйняти верстат як технологічну машину. Тому необхідно підвести їх до цього через певні аналогії. Із свого незначного досвіду школярі знають, що на виробництві, в побуті, в домашньому господарстві ми використовуємо найрізноманітнішу техніку. Під технікою можна розуміти сукупність знарядь та засобів, яка допомагає людині в процесі переробки та використання продуктів природи з метою виробництва матеріальних і духовних благ. Сама собою техніка також є продуктом трудової діяльності людини. В цьому контексті дітей доцільно скеровувати на те, щоб вони самостійно називали як найпростіші пристрої, так і складні об’єкти, зокрема ті, які є в слюсарній майстерні. Це дозволить школярам усвідомити, що “техніка” - дуже широке поняття, й під нього підпадають найрізноманітніші машини. При згадуванні цього терміну можна задати запитання: “Що називається машиною?” Будуть найрізноманітніші відповіді, які слід узагальнити: “Машина - це технічний пристрій, який складається з одного або кількох механізмів, що призначені для перетворення енергії та виконання корисної роботи”. Визначення доцільно записати в зошит, після чого знову задати запитання: “Як ви вважаєте, наявні в майстерні верстати виконують корисну роботу?” “Так”. “А яку?” “Допомагають обробляти матеріали”. “А чи можемо ми назвати, наприклад, свердлильний верстат машиною?” – “Можемо!” “А яким чином виконується робота за допомогою такої машини?” Це запитання дозволяє підійти до вивчення загальної будови свердлильного верстата. При засвоєні технічних відомостей слід використовувати наявну в майстерні марку верстата, а також його зображення на плакаті. На технічному рисунку (чи іншому графічному зображенні) краще видно передавання руху від двигуна до робочого органу; можна побачити в розрізі будову окремих вузлів та механізмів.
Після загального ознайомлення школярів із будовою верстата доцільно пояснити його кінематичну схему, дати можливість виконати умовні позначенні окремих елементів у зошитах; при нагоді слід згадати про інші графічні зображення, які п’ятикласники виконували в навчальних майстернях, зокрема при вивченні теми “Обробка деревини”, дати їх порівняльну характеристику.
З метою міцного та свідомого закріплення учнями зазначеної інформації, тут доцільно провести такі практичні роботи: “Вивчення будови окремих механізмів свердлильного верстата”, “Читання кінематичної схеми верстата (на прикладі 2М112)”, “Визначення передаточного числа пасової передачі”.
Форма організації праці – фронтальна. Наприклад, вчитель поступово (можливо за списком) викликає п`ятикласників до дошки або верстата й вони виконують певну частину завдання. Інші школярі в цей час працюють з книгою чи виконують в робочих зошитах кінематичну схему.
Перед вивченням школярами прийомів роботи на свердлильному верстаті, необхідно подати правила техніки безпеки. Від закріплення заготовки на столі верстата, перед свердлінням, до її зняття після виконаної роботи, вчителеві необхідно кожний пункт детально пояснити й продемонструвати. Завершивши показ, педагог може залучити до відтворення своїх дій одного-двох учнів. Як показує практика роботи, діти найчастіше роблять такі помилки:
Ненадійно закріплюють заготовку на столі верстата. Через те, наступні дії школярам не дозволяти здійснювати, поки вони не виконають правильно попередню вправу.
Слабко затискують свердло в патроні, внаслідок чого воно зупиняється при входжені в заготовку. Необхідно вимкнути верстат і після повної зупинки шпинделя міцно затиснути кулачки патрона.
Недостатньо або надмірно натискують важіль (руків'я) подачі свердла. Вчителеві доцільно покласти свою руку на учнівську, щоб продемонструвати силу натиску, яка потрібна для свердління отвору.
Свердло відходить від осі (згинається). Необхідно інструмент відвести від заготовки й вимкнути верстат. Накернити добре центр майбутнього отвору, після чого продовжувати свердління.
Невчасно виводиться свердло з отвору для звільнення його від стружки. Учням слід нагадувати, що в процесі роботи, стружка, яка утворюється і періодично не виводиться із свердлом із отвору, спричинює тертя й нагрівання інструменту. Внаслідок чого погіршується процес свердління; а можливе й заклинювання свердла.
Усунувши всі помилки, допущені школярами, можна провести закріплення й підвести підсумки теоретичної частини заняття.
Форма організації праці школярів при виконанні завершального практичного завдання залежить від наявного обладнання (кількості свердлильних верстатів). Оптимальним може бути варіант, коли вчитель поділить клас на 2-3 бригади, є для кожної запропонує окреме завдання, приблизно однакового рівня складності, але дещо іншого змісту: на їх реалізацію відводиться рівний час.
Щодо проведення цього заняття можна зробити ще таке зауваження. У його зміст ми не включаємо формування практичних умінь роботи на свердлильному верстаті, лише обмежуємося прийомами керування. Це пояснюється тим, що школярі ще не розпочинали виготовляти вироби, де обов`язковою має бути операція свердління. А відпрацьовувати її на тренувальних заготовках недоречно, з дидактичної точки зору.