Сторінка
2

Дидактичні умови організації домашньої роботи в початкових класах

С.П. Баранов під домашньою навчальною роботою розуміє форму організації самостійного, індивідуального вивчення школярами навчального матеріалу в позаурочний час. Визначення домашнім завданням не дає, хоч використовує у своїх дослідженнях обидва терміни, не розмежовуючи їх.

А.М. Алексюк, як і С.П.Баранов, визначає лише поняття домашня навчальна робота. Це складова частина навчально-виховного процесу в школі, самостійне вивчення учнем навчального матеріалу під опосередкованим керівництвом учителя на основі його завдань та інструкцій.

Львов М.Р. зазначає, що домашня самостійна робота ­— це важлива частина навчального процесу, яка тісно пов’язана з уроками і виступає їх продовженням.

Згідно досліджень Харламова І.Ф. домашня робота полягає в самостійному виконанні завдань вчителя на повторення і більш глибшому засвоєнню матеріалу, що вивчається і його застосуванні на практиці, розвитку творчих здібностей і удосконаленні навчальних умінь і навичок.

Основною метою домашньої роботи є закріплення і поглиблення знань учнів, одержаних на уроці, а також підготовка їх до активного сприймання нового навчального матеріалу.

В зміст домашнього завдання входить навчальний матеріал, який має істотне значення для засвоєння знань. Ним має передбачатися: закріплення в свідомості матеріалу з навчального предмета, формування вмінь оперувати набутими знаннями (операційні вміння), вміння працювати з книгою, дотримуватися гігієни праці (організаційні вміння), виконувати всі етапи роботи ― від планування дій до оцінки одержаного результату та його вдосконалення (функціональні вміння). Зміст домашніх завдань повинен бути таким, щоб допомогти учням справитися з труднощами у навчанні.

Домашня робота виконує такі дидактичні функції:

розширення, поглиблення і закріплення знань, умінь, отриманих під час уроків;

формування умінь і навичок самостійної навчальної діяльності;

розвиток самостійності мислення, індивідуальних нахилів і здібностей учнів.

Домашня робота є важливою складовою навчального процесу, оскільки навчання може бути ефективним лише за умови, якщо навчальна робота під час уроків підкріплюється добре організованою домашньою роботою учнів. Засвоєння умінь і навичок, а також повторення навчального матеріалу відбувається головним чином у процесі домашньої роботи учнів, яка, доповнююючи і продовжуючи урок, сприяє поглибленню і розширенню знань учнів, привчає їх до самостійного мислення.

На уроках, як би вони добре не проводилися, відбувається фіксація знань у короткочасній пам’яті. Для їх переведення у довгочасну пам’ять необхідне наступне повторення, яке найчастіше відбувається під час домашньої роботи. Крім того, засвоєння знань і формування навичок залежить від індивідуальних особливостей учнів, відбувається в різному темпі. Учням, що навчаються в одному класі, на це потрібен різний час, що під час уроку неможливо забезпечити. Домашня робота також сприяє формуванню відповідальності, навичок самостійної діяльності.

Досвід вчителів переконує, що добитися глибоких, міцних знань учнів без домашньої навчальної роботи неможливо. Але відомі і спроби обійтися без неї. З цією метою вчителі всіляко активізовували роботу учнів на уроці, забезпечуючи осмислення та закріплення знань. Однак поза увагою лишалася самостійна робота учнів, формування вмінь її організовувати, виховання вольових та інших рис характеру.

Беззаперечно, що значення домашньої роботи в навчальному процесі багатогранне і дуже велике. З одного боку, вона тісно пов’язана з діяльністю учня на уроці, а з другого — виконується в зовсім інших умовах. Тут уже відсутні безпосередні керівництво і допомога з боку вчителя, школяр має працювати, приймати рішення сам. Це потребує від нього прояву багатьох якостей, які не можуть бути сформовані ніяким іншим шляхом, крім як у процесі виконання самостійної роботи вдома. До таких якостей належать вміння сплановувати і організовувати свою навчальну працю, здійснювати постійний самоконтроль за правильністю виконаних дій, ставити перед собою все нові й нові завдання і т. ін.

Однак результативність домашньої роботи учня залежить не тільки від нього самого, але й від учителя, від діяльності в класі, від батьків, які повинні створити сприятливі для роботи умови.

Самостійно працюючи вдома, школяр неминуче зустрічається з труднощами, які не можуть бути передбачені учителем стосовно кожного окремого учня. Це ставить школяра перед необхідністю розв’язувати найрізноманітніші пізнавальні й організаційні питання самостійно. І до цього він повинен бути підготовленим у процесі занять з учителем у школі.

Слід звернути увагу на зв’язок характеру домашньої роботи і оволодіння учнем раціональними прийомами розумової праці. Школярі, які володіють ними, потребують менше часу на виконання завдання, але прагнуть глибше засвоїти матеріал. Швидко справляються з домашніми завданнями несумлінні учні, не докладаючи зусиль, щоб розібратися в матеріалі. Багато часу витрачають слабкі школярі, але здебільшого непродуктивно. Найбільше часу витрачають на виконання домашніх завдань старанні учні з середніми здібностями, які не володіють раціональними прийомами навчальної праці.

На основі розглянутого неважко дійти висновку, що володіння раціональними прийомами розумової праці — найважливіший фактор успішної домашньої навчальної праці учня. Воно допомагає всім учням. У тому числі й тим, кому властивий дещо уповільнений темп мислення, і тим, у кого дещо слабше розвинута пам’ять. Раціональна організаця навчальної праці дає змогу, з одного боку, компенсувати деяку затримку в роботі, зумовлену індивідуальними особливостями учня, а з другого, розвинути відповідні здібності.

Слід підкреслити, що домашня навчальна робота потребує не тільки розумової, але й організаційної самостійності школяра. Він повинен без нагадувань і допомоги дорослих підготувати своє робоче місце, необхідні засоби навчальної праці, розпочати її у визначений (нерідко самим учнем) час, розподілити його відповідним чином і т. ін. У цьому відношенні самостійна домашня навчальна робота школяра є важливим засобом формування у нього здатності до самоуправління (самокерівництва), до самоконтролю, постановки перед собою цілей діяльності, раціоналізації своєї праці.

Навчальна робота в школі здійснюється в багатьох організаційних формах. Робота ж учня вдома ніби протистоїть усім іншим формам організації навчання, які застосовуються вчителями. Тому іноді говорять навіть про дві форми навчання: під керівництвом учителя і шляхом самостійного виконання завдань у відповідності з одержаними від педагога інструкціями.

Всі форми роботи необхідні, оскільки кожна допомагає учню оволодівати новими знаннями і вміннями. Тому сукупність усіх форм слід розглядати як систему організації навчання.

Домашня робота школяра в цій системі відіграє важливу роль не тільки тому, що доповнює процеси осмислення і закріплення знань, які здійснювалися на уроці. Головне полягає в тому, що учень привчається працювати самостійно: проводити спостереження, самоконтроль, знаходити оптимальні рішення й т. ін.