Сторінка
4
Дидактичні умови та шляхи формування творчих здібностей учнів початкових класів на уроках іноземної мови
Якщо ми хочемо, щоб дитина щось засвоїла, то потрібно це втілити в діяльність самої дитини.
Венгер.
Звичайно, процес формування творчої особистості так само не можна зводити лише до озброєння учнів способами миследіяльності, як не можна побудувати будинок, лише володіючи технологічними навичками і не володіючи уміннями проектувати, прогнозувати. Тому важливо враховувати ввесь комплекс творчих умінь при вихованні творчої особистості.
А. Фар'єр, швейцарський педагог (1879-1960), написав легенду про те, як люди створили школу за нашіптуванням диявола.
" .І створити школу так, як велів їм диявол. Дитина любить природу, тому її замкнули в чотирьох стінах. Дитині подобається, що її робота має якийсь сенс, тому все побудували так, щоб її активність не приносила ніякої користі. Вона не може залишатись без руху - її примусили сидіти. Вона любить працювати руками, а її вчили теорій та ідей. Вона любить говорити - їй наказали мовчати. Вона прагне зрозуміти - її змусили вчити напам'ять. Вона хотіла б сама шукати знань - їх дають у готовому вигляді . І тоді діти навчились того, чого б ніколи не навчились в інших умовах. Вони навчились обманювати та лицемірити.
Як і хотів того диявол, деякі люди зачахли, стали понурими та пасивними, утратили всякий інтерес до життя, зникли їхнє щастя та здоров'я. Зникли Любов і Доброта. Думки стали сухими та сірими, душі зачерствіли, серця озлобились ."
Ця легенда певною мірою залишається актуальною й сьогодні. Для творчості необхідне почуття свободи. Вирішуючи поставлене перед школою завдання - формувати творчу, креативну особистість, ми всі маємо пам'ятати, що для цього в першу чергу школа не повинна руйнувати природну креативність дитини.
Перше завдання, яке ми маємо вирішити, це створення умов навчального процесу, комфортних для дитини. Це - умови, як матеріальні, так і психологічні: відповідний мікроклімат, відповідні принципи організації навчання. Говорячи про створення комфортних умов для розвитку творчих здібностей дітей, необхідно зазначити, що психологи стверджують: надмірна інтенсифікація навчального процесу пригнічує дитину й не сприяє розвитку її творчих здібностей.
Креативний підхід у процесі вивчення іноземної мови випливає з її загальної стратегії. Цією стратегією є комунікативний підхід. Мова розглядається як засіб спілкування й вивчається через особисту діяльність учнів. Урок іноземної мови розглядається як діяльність спілкування. Типовими завданнями є пошуково-креативні: заповнення інформаційних прогалин, рольові ігри, вирішення проблем тощо.
Типовими формами роботи є групова й парна робота. Ці форми мають велике значення для формування творчої особистості учня. Вони тренують позитивну взаємозалежність та індивідуальну відповідальність. Взаємодія віч-на-віч формує товариську вправність. Сам процес роботи у групах чи парах завжди є творчо-пошуковим: завдання ставиться перед групою й у кожного є стимул відзначитись і зробити свій внесок. Використання групових форм роботи створює умови як для розвитку мислення, так і для самоствердження особистості.
Навчання іноземній мові у школі І ступеня можна умовно поділити на два етапи: перший - 2-і класи та другий - 3-4-ті класи. На самому початковому етапі все навчання - це практично безперервна гра із вкрапленнями вправ з навчання написанню літер, їх озвученню і дещо на пізнішому етапі - вправ з навчання читанню. Через ігри та пісні, що обов'язково супроводжуються рухами, діти вчаться сприймати іноземну мову на слух, розуміти зміст фраз і речень. Вивчаючи лексику, діти не просто фонетично її відтворюють. Процес засвоєння лексичного матеріалу - процес креативний. Діти малюють, розфарбовують, вирізають, приклеюють. Вони продовжують перебувати у природному для них світі гри та творчості, отримуючи від своєї діяльності емоційне задоволення. Навчившись відтворювати почуте, діти вчаться ділитися своєю інформацією з товаришами, спілкуватись іноземною мовою, що теж є процесом творчим.
Завдання, які ставляться перед учнем навіть у перший рік вивчення іноземної мови, не лише "відтвори чи спиши", а "знайди правильне слово" й "підпиши малюнок", "знайди правильну для даної ситуації фразу з поданих", "вибери необхідні фрази, щоб відповісти товаришу", "знайди та встав пропущене слово", "подумай, що треба змінити" й т. п.
Діти цього віку відзначаються високим рівнем імітативних здібностей, міміка й жести широко використовуються у процесі навчання іноземної мови. "Зобразь і здогадайся" - одна з найулюбленіших ігор.
Окремо треба сказати про роль технічних засобів навчання. Вони є важливими і необхідними впродовж усього періоду вивчення іноземної мови, але на початковому етапі їх роль особлива. Вони не лише разом з учителем вводять дитину в іншомовний світ, вони допомагають викликати й підтримувати позитивні емоції, без яких про творчість і креативність говорити не доводиться. Адже креативність базується на бажанні, а бажання треба вміти формувати та підтримувати. Недарма кажуть, що в хорошого вчителя діти на уроці роблять, що хочуть, але хочуть вони те, що потрібно вчителю.
На першому етапі навчання іноземної мови для подальшої креативної діяльності важливо сформувати в учнів звичку бути позитивно активним. Ключовими фразами для цього є "я хочу, я прагну", "я вибираю", "я віддаю перевагу", "я можу", "я зроблю". Учитель не просто вчить дитину говорити це іноземною мовою, він формує її як особистість і допомагає їй відчути себе особистістю й від цього отримати емоційне задоволення.
Другий етап навчання іноземної мови - це 3-4-ті класи. При збереженні раніше згаданих видів учнівської діяльності цей етап характеризується більш змістовними рольовими іграми, створенням учителем проблемних ситуацій пошукового характеру, коли діти самостійно шукають причини явищ, подій, учинків. Це збуджує пізнавальний інтерес дітей. Учні долучаються до методу проектів. Це можуть бути або власні "Моє кошеня", "Моя сім'я", або колективні проекти "Наше місто", "Наша школа". Такі проекти можуть бути довготривалими. Основними рисами створення проекту у процесі вивчення іноземної мови є: створення реальних життєвих ситуацій; їх націленість на розвиток уяви та збагачення знань; обов'язкова мотивація; розвиток навичок; навчання співробітництву; адекватність завдань для кожного учня.
Метод проектів - це не український винахід. Американський професор Кілпатрік уважає, що у процесі реалізації проектів знання не лише набувають особливої міцності та усвідомлення, а й асоціативно пов'язуються з отриманим задоволенням, що стає поштовхом до нового пошуку. Пошук у свою чергу викликає нові асоціації, нові проекти.
Приєднання України до Болонського процесу в європейській системі освіти, тобто до реформи інтернаціоналізації освіти, позначилось і на викладанні іноземної мови. Своєрідним виміром міжкультурних контактів став процес розробки "мовного портфеля".