Сторінка
3

Умови і шляхи розвитку творчості у дітей

Багато дослідників цього питання наголошують, що мотивація повинна бути не егоїстична. Основні мотиви – мотиви власного росту, власного удосконалення .Серед визначальних якостей творчої особистості називають навіть такі, як незбалансованість розвитку , порушення уваги імпульсивність, почуття гумору, нерівномірність в засвоєнні окремих дисциплін, величезна вразливість, дар передбачення , надмірна дратівливість або індиферентність , не рахуючи таких витікаючих з сказаного раніше рис, як спрямованість до інтелектуального успіху, допитливий розум (творча людина в вирішенні проблеми весь час йде в глибину), рішучість, незадоволеність досягнутим , готовність до ризику, незалежність судження, цікавість до пізнання, критичний погляд на усталене, легкість асоціювання, розкутість мислення, вміння людини самостійно переносити раніше відомі знання та вміння в зовсім нову ситуацію , напруженість уваги, фантазія, видумка , самостійність в пошуці та переборі можливих варіантів руху до мети , спостережливість, вміння аналізувати, комбінувати, співставляти, знаходити зв’язки та залежності, закономірності , переборювання звичного погляд на предмет та стереотипи дії . В процесі творчого мислення потрібна здатність відірватися від логічного розгляду фактів, щоб поєднати елементи думки в нові системи.

Навчання творчості, на думку Дж. Сміта, стане можливим, якщо будуть створені такі основні умови:

- фізичні, тобто наявність матеріалів для творчості і можливості в будь яку хвилину діяти з ними;

- соціально-економічні, за яких дитина має відчуття зовнішньої безпеки, тобто знає, що її творчі вияви не отримують негативної оцінки зі сторони дорослих ;

- психологічні, зміст яких полягає в тому, що у дитини формується відчуття внутрішньої безпеки, розкутості і свободи за рахунок підтримки дорослими її творчих починань.

Підґрунтям для розвитку пізнавальних здібностей кожної дитини є сукупність сенсорних, інтелектуальних і творчих здібностей. Підвалинами пізнавальної діяльності є пізнавальна активність та пізнавальна самостійність учнів. Залежно від значення та основної ролі,яку відіграє активність у навчанні, виділяють такі види пізнавальної активності:

- наочно-практична ;

- операційно-дійова ;

- творчо-пізнавальна ;

- мотиваційна .

Розглянемо творчо-пізнавальну активність. Вона, на сам перед, передбачає розвиток творчої діяльності. На думку психологів та дидактиків, вона полягає у самостійному перенесенні дитиною знань, умінь та навичок у нові ситуації, у відшуканні в навчальному матеріалі проблеми,нової функції об’єктів та їх структури, у комбінації вже відомих способів та пошуку нових прийомів розв’язання пізнавальних завдань.

Важливе значення в активізації творчих здібностей кожної дитини має проблемність у навчанні, тобто організація самостійної діяльності з метою здобуття нових знань методом розв’язання пізнавальних проблем.

Необхідно зазначити, що розвиток творчих здібностей дітей відбувається за двома напрямками. З одного боку, ускладнюються дії щодо використання засобів роз’язання завдань; з іншого - змінюються самі засоби.

Такий підхід до розвитку пізнавальних здібностей дозволяє не обмежуватися формальним проведення уроків, а ставитися до освітньої роботи творчо, зацікавлено, з бажанням.

У даний період уява все більше набуває творчого характеру. Дитина здатна передбачати майбутнє, може уявити не тільки кінцевий результат власної діяльності, а й її проміжні етапи.

Вироблені людством і зафіксовані в культурі засоби та способи пізнання світу передають дитині дорослі. Згідно із прищепленням знань, умінь та навичок необхідно спрямувати на виховання у дітей уміння самостійно пізнавати світ. У цьому контексті окреслюється мета розумового виховання - формування всебічно розвиненої дитини, її розумової активності, самостійності, творчих здібностей.

Досягненню мети підпорядкований зміст розумового виховання - формування у дітей певного обсягу знань про навколишні предмети та явища ( суспільне життя, працю дорослих, живу і неживу природу ), способи розумової діяльності (вміння спостерігати, аналізувати, порівнювати, узагальнювати).

Розумовий розвиток дітей залежить від того, наскільки вона бере участь у продуктивних видах діяльності. Кожна продуктивна діяльність передбачає вміння дитини планувати, тобто спершу уявляти образ того,що створюється,а потім втілювати його у практичній діяльності. Так,конструювання вимагає цілісного сприйняття предмета,що конструюється,його складових частин, уміння уявити його в різних просторових положеннях,планувати практичні дії,оцінювати процес і результати своєї діяльності тощо. Ці дії у процесі роботи вдосконалюються.

У процесі зображувальної діяльності (малювання, ліплення, виготовлення аплікації) розширюються, поглиблюються знання про предмети та явища навколишнього світу, розвиваються сенсорні здібності. У творчому процесі діти вчаться аналізувати предмети, порівнювати їх, відокремлювати їх ознаки, сприймати створене та завершене зображення, оцінювати його.

Основною умовою розвитку творчості є навчання. Воно, враховуючи можливості дитини, забезпечує цілеспрямовану, планомірну передачу необхідних для діяльності знань, умінь,навичок, а вже потім на тій основі формується вміння користуватися засвоєними знаннями для розв’язання творчих завдань. У процесі навчання педагог розвиває творчі здібності дітей.

Для розвитку дитячої творчості розробляються творчі завдання, що допускають відповідну етапність та містять в собі різні рівні співвідношення активності та самостійності дитини, якою керує дорослий.

Місце і роль гри у розвитку творчості під час вивчення іноземних мов

"Уміти творчо мислити повинен… і майбутній математик, і майбутній тракторист."

Паламарчук В.Ф.

Вчити іноземну мову важко. Багато дітей, які починають вивчати в школі іноземну мову, вважають, що це весело і кумедно. Але через деякий час вони починають розуміти, що це зовсім нелегко, і незабаром іноземна мова стає одним з улюблених предметів. Однією з причин, яка призводить до такого результату - труднощі у вивченні граматики. Традиційні способи пояснення і тренування до бажаного результату не призводять. Навчання більш ефективно, якщо учні активно залучені в процес. Є різні способи стимулювати дітей до активності, але найефективнішими є гра, творчість і цікавість. В даний час гри є невід'ємною частиною навчання англійській мові. Бельгійський бізнесмен, який спостерігав за дітьми, які вивчали граматику в процесі гри, сказав: "It isn` t silly at all ", тим самим висловлюючи здивування, що гра може бути цікавою і серйозною в один і той же час. Ігри сприяють інтенсивної мовної практиці. Вони можуть використовуватися на початку уроку чи в кінці для стимуляції, зменшення напруги після контрольної, для зміни діяльності на уроці. Важливо, щоб ігри доставляли радість, допомагали в тренуванні мовних явищ. Однією з переваг ігор є те, що всі учні працюють одночасно. Участь в іграх розвиває здатність співпрацювати, змагатися, не проявляючи агресії, вміти програвати, брати на себе відповідальність. Особливого значення набувають ігри, відомі дітям з їх життєвого досвіду на рідній мові. Застосуванні ігор - ефективний спосіб повторення мовних явищ. У цілому, учні люблять ігри, які мають елемент удачі, тому що вона додає захопленість грі. Ігри, які залежать від умінь учнів, стають нудними, тому що виграють одні й ті ж здатні хлопці, і захопленість більшості гравців падає. Ігри з елементом успіху включають в себе ігри на вгадування, ігри з кубиками і картами. Більшість ігор носять змагальний характер, і переможцем може стати одна людина або команда. Використання командних та групових ігор допомагає зменшити тиск змагання на одну людину. Пам'ятаючи про ці принципи - успіх і уміння, змагання і співпрацю, несподіванка, які є основою всіх ігор, - вчитель може вправу з підручника перетворити в гру. Застосування різних ігор допомагає захопити хлопців іноземною мовою, створює умови для досягнення успіху у вивченні мови. І учні, які захочуть грати, обов'язково захочуть поліпшити свої знання з іноземної мови. Плануючи уроки, вчитель повинен думати не тільки про те, щоб учні запам'ятали нові слова, ту чи іншу структуру, а й прагнув створити всі можливості для розвитку індивідуальності кожної дитини. Щоб підтримати інтерес дітей до свого предмету, потрібно зрозуміти, які прийоми роботи можуть захопити хлопців. Кожен вчитель іноземної мови, постійно повинен шукати резерви підвищення якості та ефективності навчання іноземної мови. Я вважаю що, головне завдання вчителя - домагатися того, щоб не пропадав інтерес до вивчення іноземної мови.