Сторінка
10

Екологічне виховання при формуванні сучасних знань про проблему пестицидів в Україні

На сьогодні в світі налічується більше ніж 1500 хімічних речовин, що використовуються в якості пестицидів. В Україні близько 220 з них застосовують як діючі речовини для виробництва хімічних засобів захисту рослин.

За призначенням пестициди поділяють на декілька груп: Для боротьби з бур’янами – гербіциди, з гризунами – родентициди, з комахами – інсектициди, із збудниками грибкових хвороб – фунгіциди, бактеріями – бактерициди, з кліщами – акріциди, з хробаками – нематоциди, з молюсками – молюскоциди.

За способом проникнення в організм шкідників розрізняють: шлункові, контактні, фумігантні (пестицид в газоподібному стані) і системні пестициди.

У залежності від швидкості розкладу в ґрунті пестициди поділяють на 6 груп:

з періодом розкладу більше 18 місяців (хлорорганічні речовини, сполуки селену);

з періодом розкладу близько 18 місяців (триазинові гербіциди, піклорам, діурон);

з періодом розкладу близько 12 місяців (похідні галоїдбензойних кислот, деякі аміди кислот);

з періодом розкладу до 6 місяців (нітрили кислот, похідні арилоксиоцтових кислот, тефлон, нітрофеноли);

з періодом розкладу до 3 місяців (похідні арилкарбамінових, алкілкарбамінових кислот, деякі похідні сечовини та гетероциклічні сполуки);

з періодом розкладу менше 3 місяців (органічні сполуки фосфору).

У сільському господарстві використовують пестициди, що розкладаються за вегетаційний період, на аеродромах і в боротьбі з заростанням доріг – з більшою тривалістю дії.

Широке використання пестицидів пов’язане з їх високою економічною ефективністю. Наприклад, щоб одна людина прополола 1 га цукрового буряка, їй потрібно 20 робочих днів, тоді як використання сучасних гербіцидів вирішує цю проблему за 30-40 хв.

Ведучий:

Який же вплив пестицидів на навколишнє середовище? Слово надається екологу.

Еколог:

Систематичне використання пестицидів, особливо у великих кількостях, призводить до забруднення навколишнього середовища, знищення корисних комах, птахів, риб, тварин, до накопичення пестицидів у продуктах харчування та отруєння людей.

Потрапивши в ґрунт пестициди розчиняються в ґрунтовій воді і переносяться в ній вниз по профілю. Тривалі знаходження пестицидів у ґрунті , як ми вже знаємо, різна і залежить від їх складу. Стійкі сполуки можуть зберігатися до 10 років і більше.

Перемішуючись з природними водами і повітряними масами стійкі пестициди поширюються на великі території. Наприклад: ДДТ (дихлордифенілтрихлоретан) відкрив хімік Пауль Мюллер у 1938 році. Через 10 років він отримав за це відкриття Нобелівську премію в області медицини та біології.

ДДТ застосовували в сільському господарстві; під час Другої світової війни ДДТ використовували проти вошей, що переносили сипний тиф; проти малярійного комара в Італії. Завдяки ДДТ вдалося зберегти життя мільйонам людей, саме за ці заслуги Мюллер поправу отримав Нобелівську премію. Але згодом, 20–30 років потому, виявилися і негативні екологічні наслідки непродуманого використання ДДТ.

З’ясувалося, що вплив ДДТ на середовище географічно значно ширше, чим територія його безпосереднього використання внаслідок циркуляції ДДТ із ґрунтів в воду і повітря, із повітря в воду і т.д., перенесення повітряних мас та океанічних течій. Таким чином, на сьогодні забруднення цим інсектицидом прийняло масштабний характер, ДДТ знайшли навіть в Антарктиді.

ДДТ накопичується в харчових ланцюгах: з кожною ланкою кількість ДДТ збільшується – це ефект біологічного підсилення. Також потрібно наголосити, що основна більшість пестицидів застарілі, вони зберігаються в сільськогосподарських господарствах в усіх областях нашої країни. Це становить велику небезпеку як для людини, так і для навколишнього середовища.

Ведучий:

Про вплив пестицидів на людину нас ознайомить лікар.

Лікар:

Пестициди вважаються найбільш вагомим фактором, який негативно впливає на довкілля та здоров'я людини не лише у процесі роботи з ними. Потрапляючи до організмів людей і тварин, вони спричиняють різноманітні хронічні захворю вання шлунково-кишкового тракту, особливо печінки та нирок, нервової сис теми (аж до виникнення паралічів), дерматити, розлади дихання, гормональні та ендокринні порушення. Особливо небезпечним вважається вплив пестици дів на репродуктивну систему. Вони здатні спричинити порушення вагітності, імпотенцію та безпліддя.

Сільськогосподарська сировина та харчові продукти забруднюються пести цидами прямим шляхом — під час обробки сільськогосподарських культур, тва рин і птиці тощо. До організму людини пестициди потрапляють разом із росли нами, м'ясом, молоком тварин, яких годували рослинами, що містили залишки пестицидів, рибою. Пестициди з грудним молоком жінки можуть потрапляти до організму немовляти.

Атразин. Сексуальна революція у жаб

Атразин – це один із гербіцидів, який широко використовується на полях багатьох країн світу з 1956 р. Ця хімічна сполука належить до класу триазинових гербіцидів.

Ще в 2001 р. екологи заявили, що згідно з їхніми висновками, атразин не тільки забруднює навколишнє середовище, але й підвищує рівень агресивності людини.

У 2001 р. у Франції було припинене використання триазинових пестицидів, у тому числі й атразину, та запроваджено повну заборону на їх використання з 2003 р. Причина – вміст залишків триазинів у 50% проб поверхневих і ґрунтових вод (при цьому гранично припустимі концентрації пестицидів у воді було переви щено практично у всіх регіонах Франції).

Експерименти каліфорнійських вчених на жабах довели, що атразин призво дить до перетворення чоловічого гормону на жіночий. У самців жаб при цьому не змінюється стать, а виростають жіночі статеві органи. Ніяких даних про те, що атразин таким самим чином може впливати на людину, опубліковано не було. Але інформація про вплив атразину на жаб дає підстави припускати його негативний вплив на здоров'я людини.

Існує ряд класифікацій пестицидів за окремими показниками їх небезпечності. За ступенем токсичної дії пестициди поділяються на високотоксичні, середньотоксичні й малотоксичні.

Наразі в Україні діє гігієнічна класифікація пестицидів, яка об'єднує 21 показник небезпеки та враховує виявлені в експериментах на тва ринах канцерогенні властивості препаратів і дані епідеміологічних досліджень. Згідно з цією класифікацією, пестициди поділяються на чотири класи.

Провідними науковими установами токсиколого-гігієнічного профілю України розроблено нову загальну токсиколого-гігієнічну класифікацію пес тицидів. Вона базується на концепції попереджувального санітарного нагляду та носить регламентаційний характер. Головним принципом цієї класифікації є систематизація та розподіл пестицидів за класами небезпеки на основі оцінок ризиків їхньої репродуктивної токсичності.

Згідно з цією класифікацією, найбільш токсичні для репродуктивної функції пестициди віднесено до першого класу небезпеки. Вони не повинні викорис товуватися в сільському господарстві. Препарати другого класу можуть обме жено використовуватися за умов суворого дотримання регламентів викорис тання. Пестициди третього та четвертого класів небезпечності дозволяється використовувати у відповідності до встановлених гігієнічних регламентів та санітарних норм.