Сторінка
11
1. Дотримання системи принципів при проектуванні й організації контролю результатів усіх видів навчально-пізнавальної діяльності учнів з фізики, які представлені у таблиці 1.
Дотримання принципів функціонування системи контролю в навчанні учнів фізики, яке включає планування контрольно-оцінних процедур та їх здійснення, є важливим з позицій системного підходу до проектування технологій вхідного, коригувального і підсумкового контролю.
2. Технології рівневого контролю й оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів з фізики мають узгоджуватися з технологіями диференційованого навчання учнів на уроках і базуватися на таких вихідних психолого-педагогічних засадах: розгляд учня як суб’єкта навчання; зменшення рівня гетерогенності навчальної групи шляхом індивідуально – типологічного групування учнів за певними критеріями; організація навчання учнів у «зоні їх найближчого розвитку»; стимулювання активності, самостійності і позитивних мотивів їх пізнавальної діяльності; диференційоване застосування організаційних форм навчання; поєднання індивідуального характеру засвоєння знань з переважаючою груповою формою навчальної роботи учнів; забезпечення варіативності навчальних впливів на учнів; диференційоване застосування механізмів педагогічного управління.
3. Методика контролю й оцінювання навчальних досягнень учнів з фізики має здійснюватися з урахуванням специфіки змісту основних видів навчально-пізнавальної діяльності учнів з фізики (засвоєння теоретичного матеріалу, розв’язування задач, виконання фізичного експерименту) та їх характеру (відтворювальний, продуктивний, творчий).
Табл.1 Принципи здійснення диференційованого підходу до контролю учнів
Принципи проектування |
Принципи реалізації | ||
Планомірність; операційність цілей і цільових завдань; всебічність; диференціація; принцип розвивального навчання; |
Загальнодидактичні: науковість; індивідуальний підхід; помірність; єдність навчання і виховання; свідомість і активність; розвивальне навчання; опора на позитивне; наочність |
Спеціальні: оптимальність; об'єктивність; економічність; надійність; валідність; простота; якісний аналіз досягнутих результатів навчання |
Додаткові: бінарність; технологічність; результативність інформативність |
4. Система контрольно-оцінювальних завдань має бути орієнтована на розвиток трьох компонентів контрольно-оцінної діяльності: ціле-мотиваційного, операційного та змістового.
5. Дотримання основних психолого-педагогічних вимог до контрольно-діагностичних завдань. При цьому треба враховувати, що контрольно-діагностичні завдання відрізняються від звичайних констатувальних контрольних завдань тим, що вони спрямовані не стільки на перевірку засвоєння матеріалу учнями, скільки на виявлення внутрішніх факторів успіху (невдачі) його виконання, рівня й динаміки розвитку школярів, що передбачає визначити або гіпотетично передбачити характер і міру необхідної педагогічної допомоги, спланувати, а потім здійснити коригувальні види робіт у класних, групових, індивідуальних умовах навчання фізики. Аналіз результатів виконання завдань доцільно проводити в класі у формі бесід, які дозволяють виявляти ті аспекти в роботі учнів, котрі приховані від учителя і не можуть бути виявлені у закритих тестових завданнях.
6. До умов підвищення результативності диференційованого контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів з фізики ми відносимо також надання переваги на етапі коригувального контролю тестовим завданням різних типів. Доцільність застосування тестових методик контролю й оцінювання навчальних досягнень учнів з фізики ґрунтується на врахуванні таких основних їх переваг, як висока об’єктивність; диференційованість оцінки, отриманої за результатами тестування; порівняно висока ефективність; можливість виявлення точності отриманого результату.
Крім того, до переваг тестів при здійсненні коригувального контролю слід віднести: можливість оперативного одержання інформації про ступінь засвоєння знань і умінь, що особливо важливо при даному виді контролю; наочність у просуванні кожного до мети; значний потенціал для розвитку в учнів умінь само - і взаємоконтролю; можливість вчасно виявити напрямки коректування знань і вмінь учнів; підвищення мотивації в учнів за рахунок більш повної інформації про власні досягнення.
7. Важливою умовою реалізації диференційованого підходу до контролю й оцінювання навчальних досягнень учнів з фізики є підготовка вчителя до проектування і здійснення цього процесу.
8. Необхідною умовою успішного здійснення рівневого контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів з фізики є наявність методичного забезпечення, до складу якого включаються:
- змістовно - діяльнісні матриці контрольно-оцінних завдань з кожного розділу шкільного курсу фізики;
- технологічні карти вчителя зі здійснення всіх видів рівневого контролю;
- інформаційні картки учнів з рефлексії власних досягнень з конкретних тем шкільного курсу фізики;
Рис 2 Схема теоретичної моделі проектування контрольно-оцінювальної системи
- система допоміжних коригувальних заходів, розрахованих на учнів різних рівнів навченості фізики;
- узагальнені плани характеристики основних елементів фізичних знань, опорні схеми, колажі, проспекти, інструкції рівневого характеру для виконання лабораторних робіт, системи кількісних і якісних задач різних рівнів складності;
- контрольні завдання на виявлення основних критеріїв навчальних досягнень учнів фізики, побудовані на засадах компетентнісної освіти. Забезпечення цих умов організації контролю й оцінювання навчальних досягнень учнів з фізики гарантує прогнозований результат, оскільки він визначається змістовим, процесуальним та особистісним компонентами, які знайшли відображення в їх переліку.
1.Урахування під час оцінювання рівневої диференціації.
Вважаємо, щоб учень мав задовільну оцінку, він повинен виконати не менш, як 70 % усіх завдань. Складемо шкалу (табл. 2).
Табл.2.
Виконання завдання, % |
Не приступив до розв’язування |
Менше 70 |
70-80 |
80-90 |
90-100 |
Оцінка |
«1» |
«2» |
«3» |
«4» |
«5» |