Сторінка
2

Міжпредметні зв'язки та їх роль у викладанні географії

Мета використання міжпредметних зв’язків з з біологією полягає у прищепленні учням почуття відповідальності за збереження різноманіття рослинного і тваринного світу на нашій планеті, розуміння того, що людина і природа повинні співіснувати в гармонії. Значна увага повинна приділятися екологічному вихованню.

Питання розвитку нашої планети висвітлюється на уроках географії як формування материків і океанічних западин, гірських систем і рівнин. Однак необхідно пам’ятати, що разом із формуванням рельєфу нашої планети формувався рослинний і тваринний світ. У фізичній географії світу та України важливе місце повинно відводитися питанням розповсюдження тварин, їх ролі в природі та житті людини, необхідності охорони і раціонального використання природи. Поняття про різноманітність еволюції рослинності і тваринного світу, його раціональному використанню являються спільними для курсів фізичної географії світу, географії України і біології.

Одним із основних методичних прийомів реалізації міжпредметних зв’язків є використанні пізнавальних завдань, зміст яких передбачає встановлення і засвоєння зв’язків між знаннями і вміннями з різних навчальних предметів і визначається навчально – виховними цілями уроків. Пізнавальні завдання можуть бути представлені репродуктивними і проблемними питаннями міжпредметного змісту, вправами на застосування знань з різних предметів, якісними і кількісними завданнями

Наприклад, репродуктивні питання міжпредметного змісту, які направлені на відтвореня учнями знань з теми «Австралія»:

- Що таке ендемічні види? (біологія).

Ендемічні види – це рослини і тварини, які проживають лише на певній території, і більше ніде не зустрічаються.

- Які ендемічні види тварин живуть в Австралії? (біологія, географія)

Кенгуру, коала, комбат, качкодзьоб, єхидна та ін.

- Чому в Австралії так багато ендемічних видів? (географія).

Австралія після розколу материка Гондвана довгий час була в ізоляції від інших материків, що зумовило своєрідність рослинного і тваринного світу.

При систематичному проведенні даної роботи учні вчаться самі складати питання, які потребують для відповідей знань з інших предметів.

Проблемні питання, які містять видиме або приховане пізнавальне протиріччя, вимагають від учнів більш високого, пошукового або творчого рівня мислительної активності.

В спеціально складених між предметних завданнях є умова або питання (проблема), для вирішення якої потрібно здійснити «ланцюжок» суджень. Наприклад, завдання: «Деякі великі морські птахи часто «супроводжують» кораблі, переслідуючи їх годинами. а навіть і добами. При цьому звертає на себе увагу той факт, що ці птахи долають шлях разом з теплоходами з малою затратою енергії, летячи більшу частину шляху з нерухомими крилами. За рахунок якої енергії переміщуються в даному випадку птахи?»

При виникненні утруднень в учнів вчитель допомагає вирішити завдання з допомогою логічних питань:

- За рахунок якої енергії рухаються судна?

(Енергія палива, яка здійснює роботу двигуна).

- Куда направляються потоки нагрітого в результаті роботи двигуна?

(Вверх, шляхом конвекції – фізика).

- Який вид польоту використовують птахи, якщо є постійні висхідні потоки теплого повітря?

(Парящий. Значить, переміщення птахів в кінцевому рахунку здійснюється за рахунок палива, яке частково перетворюється в теплову енергію).

Розрахункові завдання можна використовувати як із підручників суміжних предметів, так і складати вчителю самому.

Міжпредметні звязки з математикою

Важливе місце у загальній фізичній географії належить розв’язуванню математичних задач. Так, у шостому класі при вивченні теми «Атмосфера», учням пропонуються такі завдання:

- Визначіть, яка буде температура повітря на вершині гори висотою 1600 м, якщо біля підніжжя вона становить +22єС

- Тиск повітря біля підніжжя гори на висоті 500 м над рівнем моря – 700 мм рт. ст., а на вершині – 620 мм рт. ст. Визначіть абсолютну і відносну висоту вершини гори.

- Визначіть тиск і температуру повітря на вершині г. Говерли, якщо біля підніжжя (на висоті 400 м над рівнем моря) вогни відповідно становлять 730 мм рт. ст. і +18єС.

При розв’язуванні задач такого типу присутні не тільки міжпредметні зв’язки з математикою, але і внутріпредметні, адже учні, проводячи математичні обчислення, поторяють пройдений матеріал з тем «Літосфера» та «Способи зображення Землі».

В даному випадку можна запропонувати вчителю математики використати такі задачі на своїх уроках. Таким чином набагато ефективнішим буде засвоєння учнями теоретичного матеріалу та набуття певних практичних вмінь і навичок, які пригодяться в водальшому житті і діяльності.

Під час виконання практичних робіт з теми «Атмосфера», учні обробляють результати спостережень за погодою, застосовуючи набуті знання з математики для побудови графіків та діаграм, зокрема – рози вітрів, графіка зміни температур за певний період, діаграми хмарності.

Особливе місце в курсі фізичної географії відведено початковим відомостям про картографію. Так у шостому класі вивчається тема «План місцевості» і «Географічна карта», а у восьмому класі – «Карти – джерела географічних знань», «Картографічні проекції», «Топографічні карти». Вивчення цих тем нерозривно пов’язане із застосуванням математики.

У шостому класі можна запропонувати такі задачі:

- Скільки часу потрібно мотоциклісту, щоб проїхати відстань між населеними пунктами, якщо вона на карті масштабу 1: 1000 000 становить 10 см, а швидкість мотоцикліста – 60 км/год?

- Відстань від Тернополя до Києва 480 км. Встановіть масштаби карт, якщо на них ця відстань становить: а) 24 см; б) 8 см; в) 4,8 см.

У восьмому класі учні розв’язують такі задачі:

- Визначте площу лісу в гектарах, якщо він на топокарті масштабу 1: 5000 має форму трапеції із сторонами 15 і 25 мм, висотою 18 мм.

- Який буде масштаб топокарти, якщо ліс площею 15, 6 га зображений на ній у вигляді трапеції з основами 25 і 11 мм і висотою 14 мм?

Звичайно, розв’язувати задачі потрібно і в курсі економічної і соціальної географії України і світу. Тут акцент потрібно робити на економічних розрахунках, визначенні ефективності тієї чи іншої господарської діяльності, прогнозуванні, ресурсозабезпеченості тощо.

Розв’язання математичних задач і вправ на уроках географії дозволяє конкретизувати знання учнів, сприяє глибшому засвоєнню і запам’ятовуванню навчального матеріалу.

Міжпредметні звязки з історією та іншими предметами гуманітарного циклу

Географію і історію можна вважати спорідненими предметами. Недарма кажуть, що економічна і соціальна географія – це сучасна історія. Адже історія вивчає політичний устрій, населення, господарство в минулі часи, а географія – в наше сьогодення. Тому надзвичайно важливо використовувати на уроках географії історичні дані про країни, які вивчаються. Як приклад, можна навести урок восьмому класі на тему: «Формування території України».

На етапі актуалізації опорних знань використовуються такі питання: