Сторінка
3

Міжпредметні зв'язки та їх роль у викладанні географії

- Які держави були на території України в найдавніші часи?

- Назвіть держави, які в різні часи володіли українськими землями.

Пояснення нового матеріалу здійснюється за таким планом:

1. Найдавніші держави на території України.

(використати настінну карту “Адміністративно – територіальний устрій України і українські етнічні землі”).

План розповіді:

- кочові народи на території України (кіммерійці, скіфи, сармати).

- міста – держави стародавньої Греції.

2. Держави і політичні утворення українського народу.

а) Перша українська держава – Київська Русь;

б) Українська козацька держава XVII – XVIII ст.

Учні розглядають карту атласу і порівнюють розміри козацької держави часів Богдана Хмельницького та Гетьманщини з розмірами сучасної країни, називають держави, які межували з тогочасною Україною.

в) Відновлення української державності в 1917 – 1920 роках.

За допомогою відповідної карти атласу учні знайомляться з державними утвореннями під час I світової війни: УНР, ЗУНР, державою Павла Скоропадського. При цьому вчителю слід звернути увагу учнів на кордони, а також пояснити їх зміну в залежності від політичної та воєнної ситуації.

г) Формування території України у складі Радянського Союзу (1921 – 1991р.).

Робота за таким планом:

1. Розглянути карту атласу і знайти відповідь на питання:

- у складі яких держав перебувала територія України з 1921 по 1939 рік?;

- Які міста були столицями радянської України?

2. Знайти на карті атласу і записати в зошити роки приєднання до складу України таких територій:

- західноукраїнських земель;

- Північної Буковини і Південної Бессарабії;

- Закарпаття;

- Кримського півострова.

Знайти на карті атласу етнічні території України, передані радянською владою у володіння іншим державам.

При вивченні окремих країн з курсу економічної і соціальної географії світу можна використати міжпредметні зв’язки з іншими предметами гуманітарного циклу. Наприклад: урок на тему «Великобританія. Економіко – географічна характеристика».

Актуалізація опорних знань учнів:

Що відомо про Великобританію з інших предметів?

(Учні наводять основні відомості з історії, правознавства, зарубіжної літератури та англійської мови: острівна країна, за формою правління – парламентська монархія, поділяється на чотири історичні області, архітектурні пам’ятки – Букінгемський палац, Вестмінстерське абатство тощо).

Мотивація діяльності:

Сьогодні мова йтиме про країну, знайому вам з уроків історії, світо­вої літератури, англійської мови. Ця країна дала світу Вільяма Шекспіра та Чарльза Діккенса, легендарних Робіна Гуда та Шерлока Холмса, загадковий Стоун Хендж та прославлений «Бітлз».

В даному випадку використовуються знання учнів з зарубіжної літератури, історії, англійської мови.

На уроках доцільно використовувати також художні твори, народні перекази і легенди, які сприяють підвищенню цікавості, розвиткові уяви, кращому сприйняттю і запам’ятовуванню.

В шостому класі при вивченні теми «Річки» можна, наприклад, використати уривки з творів української літератури:

Водоспад

Чуєте рокоти?

Чуєте рев?

Прут послизнувся з обриву!

Бачите:

пада позірний лев,

Хвилею піниться грива.

Падає в прірву,

під три чорти,

У відчаї рине нестримно.

А круча байдужа –

Така як ти,

Коли я проходжу

Мимо.

В. Лучук.

Міжпредметні зв’язки в навчанні розглядаються як дидактичний принцип, і як умова, охоплюючи цілі і задачі, зміст і методи, засоби і форми в навчанні різних предметів.

Міжпредметні зв’язки дозволяють виокремити головні елементи змісту навчання, передбачити розвиток системоутворюючих ідей, понять, загальнонаукових прийомів навчальної діяльності, можливості комплексного застосування знань з різних предметів в трудовій діяльності учнів. Міжпредметні зв’язки впливають на склад і структуру навчальних предметів. Кожний навчальний предмет є джерелом тих чи інших видів міжпредметних зв’язків. Тому, можливо виділити ті зв’язки, які враховуються в змісті географії, і, навпаки, – ті, що йдуть від географії в інші навчальні предмети. Формування загальної системи знань учнів про реальний світ, які відображають взаємозв’язки різних форм руху матерії – одна з основних освітніх функцій міжпредметних зв’язків. Формування цілісного наукового світогляду вимагає обов’язкового врахування міжпредметних зв’язків. Комплексний підхід у вихованні посилив виховні функції міжпредметних зв’язків курсу географії, сприяючи тим самим розкриттю єдності природи, суспільства, людини. В цих умовах посилюються зв’язки географії з іншими предметами як природничого, так і гуманітарного циклу, покращуються навики переносу знань, їх застосування і різностороннє усвідомлення.

Таким чином, міжпредметність – це сучасний принцип навчання, який впливає на відбір і структуру навчального матеріалу цілого ряду предметів, посилюючи системність знань учнів, активізує методи навчання, орієнтує на застосування комплексних форм організації навчання, забезпечує єдність навчально – виховного процесу.