Сторінка
2
Відомий вислів: «Скільки мов ти знаєш, стільки разів ти людина». Та Людиною ти будеш і тоді, коли на все життя збережеш вірність рідній мові свого народу, навчиш цієї мови своїх дітей і внуків, але не вимагатимеш для неї особливих пільг від держави, в якій державною є мова титульної нації, – особистість не потребує пільг, вона живе як всі, якщо серед цих усіх їй затишно.
Мова виокремила людину з-поміж інших живих істот, бо, здатна мислити, людина мусила поділитися своїми думками. Світ пізнавався кожним зокрема, але оцінювався розумом колективним. Пізнання світу відбувається одночасно з пізнанням засобів, що можуть його означати. І що глибші і ширші твої інтереси, то багатша й емоційніша твоя мова, то ширше коло твоїх співрозмовників (зокрема й через книжку) і перспективніші твої набутки, твої знання і самого життя, і мови.
Можна вибрати, як писав незабутній В. Симоненко, друга і по духу брата, і лише не можна матір вибирати. Країну для проживання вибрати можна, але батьківщина кожного там, де корінь його роду, де і його корінець у рідну землю пустився. І хай навколо тебе – розмаїття народів і мов, але земля для всіх найдорожча та, що тебе своєю росою скупала, своїм сонцем обсушила, своїм хлібом нагодувала, своїм кленом-осокою заколисала, своїм небом зоряним твій сон оберігала. І тоді ти – румун чи росіянин, поляк чи німець, болгарин чи ґаґауз, єврей чи кореєць – українського походження. І навчать тебе батьки і твоя родина, вчителі у твоїй національній школі пізнавати світ і вдосконалювати його твоєю рідною мовою, бо вона – твій генетичний код, твій зв'язок з Вищим Розумом, і завдяки йому ти є Ти, неповторний і самобутній.
А інші вчителі навчать тебе мови землі, яка є твоїм рідним домом. За допомогою цієї мови ти пізнаєш душу народу, що став твоїм добрим сусідом. І буде тобі затишно у цьому домі, не буде глухим ні твоє вухо, ні твоє серце.
Словничок:
велелюдний – багатолюдний;
поготів – тим більше;
велемовний – багатомовний, багатоголосий;
самосвідомість – ясне розуміння своєї суті, своїх особливостей;
виокремити – зробити виразним, виділити серед чого-небудь;
явити (тебе) – показати.
Запитання
1. Чому національну мову вважають духовною основою нації?
2. Яке значення для народу має збереження і повноцінне функціонування його мови? Чому?
3. Що вам відомо зі світової історії про зниклі нації та їхні мови? Чому вони вимерли?
4. Чи відомі вам історичні факти заборони мови? Щодо яких мов? Які причини і наслідки цього?
5. Як можна заохочувати розвиток і вдосконалення мов, оволодіння ними?
2. Ознайомлення студентів з темою та навчальними цілями заняття
Тема нашого заняття складається з двох частин: «1. Вступ. Мовлення як предмет стилістики і культури мовлення. Синоніміка і варіативність як базові поняття стилістики і культури мовлення. Стилістична норма і стилістична помилка.
2. Практична стилістика і культура мовлення. Стилістичні засоби фонетики. Загальна характеристика звукового складу мови.»
«Мова – така ж жива істота, як і народ, що її витворив», – писав Панас Мирний. Отже, народ живий доти, доки жива в устах його мова: вимерла мова – вимер і народ. А народ – це окремі люди, кожна людина зокрема. Вона є носієм народної мови, її скарбничим, який не сміє допускати, щоб час або зловмисники розкрадали цей скарб чи переставляли, перефарбовували, перекроювали його відповідно до своїх намірів. Зберегти і примножити цей скарб – завдання кожної людини.
Студент має вміти визначати й аналізувати функції мови в суспільстві; характеризувати ознаки самобутності української мови; аргументовано доводити власну думку в мовознавчих дискусіях; доречно використовувати різні види мовлення; здійснювати пошукове дослідження за допомогою довідників та мережі Інтернет.
3. Мотивація навчання
За тим, як ти ставишся до рідної мови, до мови народу, серед якого ти живеш, можна визначити не лише твій духовний, моральний рівень, а й інтелектуальний потенціал. Байдужість до рідної мови – дикунство, незнання мови державної – виклик. І суспільству, і собі.
Мова – це не лише засіб спілкування між народами, класами, індивідуумами. Вона потрібна для мислення, його повноти і, як дехто вважає, щирості. Якою має бути мова, що уособлює душу? Мабуть, що не завчена, а саме засвоєна мова поведе твоє мовлення до розуму і до серця твого співрозмовника і явить йому тебе як неординарну особистість, здатну оцінити надбане людством, збагатити окремі його набутки, сприйняти і примножити красу природну і рукотворну.
За ставленням кожної людини до своєї мови можна судити не лише про її культурний рівень, але й про її громадянську цінність. Важливо знати, що треба сказати в конкретній ситуації спілкування і як саме тоді треба говорити. У спілкуванні людина не лише виражає ставлення до того, до кого мовить, а й реалізує себе як особистість, яка має що сказати і вміє це робити. Так, поетом треба народитись, але добрим мовцем можна стати. Можна! Якщо поважати мову як витвір людського розуму і себе в цій мові як особистість, здатну «во благо» черпати з цієї скарбниці колективного розуму народу. стилістика мовлення фонетика культура
Гарантом життя мови є передусім національна держава. Мають такий гарант сьогодні й українці. Державна мова в Україні – українська. Мови ж усіх етнічних груп, які проживають на українській землі, мають гарантоване Конституцією України право вільного розвитку, бо мова – основа збереження національної самосвідомості людини. Ніхто не сміє руйнувати цю основу, але й ніхто не може заперечувати право народу, іменем якого ця країна – Україна – названа, на державний статус його мови.
Аутотренінги для учнів, для вчителя.
Аутотренінг для вчителя
Йдучи на урок пам’ятаю:
– Переді мною сидять діти, які хочуть знати,
– Вони всі здібні,
– Кожен з них – творча особистість,
– Вони потребують допомоги,
– Я повинна допомогти їм ствердитись!
Аутотренінг для учнів
Я – студент!
Я – особистість творча
Я думаю, замислююсь
Я аналізую, вислювлюю свої судження
Я хочу знати!
4. Актуалізація опорних знань (диктант – увідний контроль). Диктант-ознайомлення (підбір матеріалу для кожної групи окремо, відповідно до рівня нового набору).
1. Диктант
Витлумачити лексичне значення виділених слів.
Здрастуй, Слово, українська мово, здрастуй на межі тисячоліть! Квітни калиново й барвінково, запашна вічнозелена віть! Мовна зоряна світобудово, ворог твій – шовіністична тьма. Зникне десь одна-єдина мова – і уже гармонії нема. Тож несімо естафету гідно: в ріднім слові – мир і благодать. Ми як скарб нетлінний мову рідну мусимо нащадкам передать. Йди в тисячоліття, рідна мово, до сердець і душ людських доходь. Квітни калиново й барвінково, бо на те благословив Господь.
(Д. Білоус)
Ми – українці – корінь слов'янський, не гілка, що б не твердили манкурти і давні, й нові. (О. Рубан.) Плекаю їх, розкішні квіти слова, душі моєї образи святі, той мій квітник, що зветься – рідна мова. (С. Черкасенко.) Моїм народом в тризуб закодовані, ви – триєдина сила, духу вись: пречиста хато, пісне й рідна мово! Хто має вас, той вже не загубивсь. (Л. Степовичка.)
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Організація пошукової навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів у сучасній школі
Урок як форма організації навчання
Розвиток інтересу учнів та застосування нових інформаційних технологій на уроках обслуговуючої праці
Розвиток творчого мислення молодших школярів засобами природи
Поняття андрагогіки, її об’єкт, предмет, завдання