Сторінка
2

Роль бюджетного планування в забезпеченні збалансованості державного бюджету

З метою поглиблення бюджетної реформи протягом 2003 року значна увага в Програмі діяльності Кабінету Міністрів України „Відкритість, дієвість, результативність” приділялася підвищенню ефективності витрачання бюджетних коштів, удосконаленню міжбюджетних відносин, забезпеченню виконання бюджетів і здійсненню дієвого фінансового контролю. Для реалізації цих завдань було запроваджено середньострокове бюджетне планування на основі обґрунтованості потреб у ресурсах і середньострокових пріоритетів, визначених у програмних документах соціально-економічного розвитку.

Міжбюджетна реформа в Україні внесла докорінні зміни у бюджетне планування, створивши необхідні передумови для перспективного фінансового планування і на мікрорівні. Будь-які бюджетні видатки мають здійснюватись на цілі, що відповідають середньо, або довгостроковій стратегії розвитку держави. А це передбачається саме в програмно-цільовому підході до бюджетного процесу, застосування якого до складання і виконання бюджету шляхом упорядкування та оптимізації мережі бюджетних установ було поглиблено Урядом України в минулому році.

В Україні близько трьох років застосовуються окремі елементи програмно-цільового методу складання і виконання бюджету. Прийнято ряд законодавчих і нормативних документів, зокрема, Бюджетний кодекс (2001 р.), розпорядження Кабінету Міністрів України „Про схвалення концепції застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі” (2002 р.), Наказ Міністерства фінансів України „Про паспорти бюджетних програм” (2003 р.) та інші. Але поки що цей метод розвивається більше на технічному рівні, не торкаючись основ та ідеології системи прогнозування та планування. Для того, щоб повною мірою задіяти потенціал цього методу, необхідно здійснити певний комплекс заходів, а саме:

– визначити на законодавчому рівні, що програмно-цільовий метод є основним методом складання, виконання та оцінки бюджетів усіх рівнів і встановити його основні ознаки для подальшого застосування та удосконалення на всіх рівнях бюджетної системи України;

– запровадити поступовий перехід до середньострокового бюджетного планування на всіх рівнях бюджетної системи України та у міжбюджетних відносинах;

– запровадити обов’язкову розробку стратегічних планів у міністерствах, відомствах, місцевих органах влади як основу бюджетного планування;

– провести глибокі наукові та практичні дослідження, особливо щодо показників виконання програм;

– переглянути існуючу систему органів економічного планування з урахуванням необхідності тісної ув’язки планів розвитку з фінансовими ресурсами [8].

У Програмі діяльності Кабінету Міністрів України „Послідовність. Ефективність. Відповідальність” з метою підвищення ефективності державних фінансів передбачається повномасштабне впровадження механізмів середньострокового бюджетного планування.

Експертами Групи фіскального аналізу (ГФА) здійснено оцінку відповідності основних макропоказників соціального та економічного розвитку України за результатами 2003 року та макропоказників, закладених до даної Програми показникам, закладеним до Державного бюджету України 2004 року. За підсумками здійсненої експертної оцінки, додатковий обсяг фінансових ресурсів державного бюджету становитиме 6,1 млрд гривень (табл. 1) *.

Таблиця 1

Розрахунок прогнозного обсягу доходів державного бюджету у 2004 році

Виконання наведених нижче рекомендацій зможе доповнити успішність запровадження довгострокового бюджетного планування в Україні та не допустити причин формування дефіциту державного бюджету:

1. Для обмеження ступеня невпевненості щодо розвитку економічної ситуації необхідне обґрунтоване макроекономічне планування та проведення виваженої соціально-економічної політики держави.

2. Нинішнім умовам в Україні – трансформаційний період економіки – більше відповідає середньострокова система бюджетного планування, яка уточнюється щорічно. Часовий горизонт бажано визначити як бюджетний рік плюс два наступних роки, а не три – як це має місце у більшості країн.

3. Наступне бюджетне планування на багаторічній основі повинно здійснюватися у номінальному виразі.

4. Підвищення ефективності функціонування галузей економіки та механізму оподаткування господарюючих суб’єктів.

5. Стимулювання процесу виробництва з метою збільшення податкових надходжень у бюджет.

6. Створення науково-обґрунтованої методологічної бази прогнозування доходів і видатків бюджетів усіх рівнів.

7. Слід контролювати рівень і характер видатків у межах багаторічного бюджетного планування для запобігання невідповідності реального фінансування окремих сфер рівню, встановленому державою. З метою уникнення такої проблеми бюджетна система має характеризуватися високим рівнем прозорості. Дані щодо фінансування статей бюджету повинні регулярно публікуватися з урахуванням проведених змін.

8. Підвищенню ефективності використання бюджетних коштів й посиленню контролю за їхнім використанням сприятиме зміна механізмів фінансування сільськогосподарського комплексу, житлового будівництва: розподіл пільг повинен здійснюватися за принципом здешевлення кредитів на будівництво житла – комерційні банки беруть на себе відповідальність за повернення кредитів, держава – за відшкодування відсотків.