Сторінка
1
Стабілізація, а потім і прискорене піднесення економіки в Україні сприяли зростанню обсягу платіжних операцій, що здійснюються суб'єктами господарювання - як резидентами, так і нерезидентами. Основний обсяг взаєморозрахунків між суб'єктами підприємництва здійснюється через банківські установи у формі безготівкових платежів. Для цих цілей банками України використовується система електронних платежів (СЕП), утворена Національним банком України (НБУ) ще в 1996 році.
За період з 1996 по 2004 рік обсяг платежів зріс багаторазово. Практично всі платіжні операції, що відбуваються не тільки між банками, але й усередині будь-якої банківської мережі, здійснюються з використанням СЕП.
Протягом розглянутого періоду Національним банком України вносилися зміни і доповнення до порядку роботи СЕП, але сама схема роботи СЕП з початку своєї появи принципово не змінювалася. Беручи до уваги те, що збільшення обсягу платежів, які проходять через СЕП, буде спостерігатися й надалі, найближчим часом може виникнути ситуація, коли існуюча СЕП не зможе забезпечити їхнє здійснення у встановлених параметрах. Використання ж останніх досягнень у галузі комп'ютерної техніки і програмного забезпечення без зміни структури СЕП також не забезпечить істотної зміни ситуації на краще.
Отже, для забезпечення подальшого розвитку системи НБУ приймає рішення про введення з 25 травня 2004 року до експлуатації системи термінових платежів (СТП) [1, 2, 3] і намагається підключити до неї максимальну кількість банківських установ - учасників СЕП [4, 5, 6]. Ця система не є замінником діючої системи електронних переказів (СЕП), а діє паралельно з нею. Декларується, що вона дасть змогу значно скоротити час проходження електронних платежів шляхом істотного спрощення процедури на ділянці їх обробки розрахунковими палатами НБУ (РП НБУ) різних рівнів. Очікуваний час проходження платежу в межах України - 15 хвилин. Вартість обробки НБУ одного платежу в СТП дорівнює вартості для СЕП і складає 20 копійок за 1 електронний документ. Тариф за використання в СТП каналів електронного зв'язку НБУ аналогічний тому, що встановлений для СЕП, більш докладно відбитий у постанові Національного банку України №120 [7].
Метою статті є розгляд принципів роботи СЕП і СТП, виявлення їхніх переваг і недоліків, розробка пропозицій щодо вдосконалення системи здійснення електронних платежів у межах України, що враховує інтереси всіх зацікавлених осіб.
Як об'єкт дослідження обране Державне казначейство України, що обумовлено важливою роллю, яку відіграє казначейство у фінансовій системі України, - обслуговування державного і місцевого бюджетів, що вимагає першочергового забезпечення його високоефективної і стабільної роботи в СЕП. Однак це не значить, що внесені пропозиції не можуть бути застосовані в повному обсязі до інших учасників СЕП.
Державне казначейство України є учасником СЕП поряд з іншими банківськими структурами у СТП одержало статус спостерігача - одержує платежі СТП, але не може їх відправляти. Причину того, що Держказначейство, яке застосовує високоефективні ідеї у своїй роботі, не звернуло належної уваги на дану інновацію, спробуємо зрозуміти, розглянувши роботу цих платіжних систем більш докладно.
Шлях проходження електронного платежу в системі СЕП у межах регіону (АР Крим, області) на прикладі Держказначейства аналогічне тому, що використовують інші банківські структури - учасники СЕП (рис. 1).
![]() |
![]() |
Операціоністом відділення заповнюється платіжне доручення і підписується його унікальним електронним підписом (ЕП). На цю операцію витрачається певний період часу t(1). Потім це платіжне доручення потрапляє до бухгалтера, який перевіряє точність його заповнення і саму здійснену операцію. У випадку коректності здійсненої операції бухгалтер підписує своїм ЕП і відправляє на перевірку другій особі - директору, який теж підписує платіжне доручення своєю ЕП. Час, витрачений на перераховані вище операції, позначимо t(2) і t(3). Далі підписані трьома ЕП платіжні доручення надходять до технолога, що формує їх у пакети. Платіжні доручення, зібрані у пакети (від однієї до декількох десятків), криптуються, а потім підписуються черговим ЕП і відправляються у розрахункову палату управління Держказначейства в регіоні (РРП УДКУ), витрачаючи на це час t(4). Загальний період часу, витрачений на ділянці відділення, позначимо Т1.
Період проходження пакета платежів від відділення в РРП УДКУ по електронних каналах зв'язку позначимо Т2. Потім пакети надходять до технолога РРП УДКУ, розшифровуються, перевіряються, якщо платежі "внутрішні" (рахунки учасників платіжної операції обслуговуються в даному РРП УДКУ), то гроші списуються з рахунка платника і зараховуються на рахунок одержувача, формується і відправляється у відділення підтвердження про здійснення даного платежу.
Якщо платіж "зовнішній" (в іншу банківську структуру), то знову формуються пакети з "зовнішніх" платежів, криптуються, підписуються ЕП і через спеціальний комплекс зв'язку АРМ-3 НБУ направляються у філію НБУ. Ця операція забирає час Т3.
Період часу Т4 необхідний для надходження пакета з АРМ-3 на АРМ-2, встановлений у місцевій РП НБУ. У цій філії НБУ пакети розшифровуються, обробляються, кошти списуються з кореспондентського рахунка в НБУ управління Держказначейства України в регіоні і зараховуються на коррахунок банку-одержувача, знову формується пакет для даної банківської структури, криптується і відправляється у філію даного банку через АРМ-2 (рис. 2). Ця процедура забирає час Т5.
Період часу Т6 необхідний, щоб пакет надійшов у філію банку-одержувача на АРМ-3. Після того як пакет буде оброблений технологом філії і сума надійде на рахунок одержувача, тобто трансакція буде довершена, а платіж фактично здійснений (період Т7), автоматично формується структурою одержувача остаточне підтвердження - квитанція (на різних стадіях процесу трансакції формуються і відправляються клієнту проміжні квитанції, що дає змогу відстежити стадії проходження платежу) і відправляється описаним маршрутом у зворотному порядку відділенню УДКУ, яке отримало платіж. Після її обробки платіж буде вважатися здійсненим юридично. Дана операція займає період часу Т8. Схема є реверсивною й однаково діє як в одному, так і в іншому напрямках.
![]() |
Інші реферати на тему «Фінанси»:
Бюджетні правовідносини, їх зміст і особливості
Аналіз грошових коштів за напрямками діяльності підприємства, аналіз фінансової стійкості підприємства
Критерії управління грошовими потоками суб'єкта господарювання
Ринок фінансових ресурсів. Основні напрями іноземного інвестування. Правове регулювання інвестиційної діяльності
Фіскальні аспекти залучення іноземного капіталу