Сторінка
2

Методична розробка системи уроків з розділу "Електротехнічні роботи"

Практична спрямованість уроків праці створює особливий характер труднощів в роботі учнів. З одного боку, школярі залюбки беруться за трудові завдання. їх принаджують конкретність, видимість результатів діяльності, зміни обстановки уроку, певна рокованість дій та відносин. Але різниця у самих процесах виконання поставленого завдання дозволяють нам стверджувати про особливий статус даних труднощів: учень може знати, як виконати завдання, але його пальці не володіють необхідною гнучкістю, вправністю, йому незручно працювати в незвичній для нього позі. Не вміючи пояснити та подолати труднощі, що виникли, такі учні дуже часто починають задовольнятися низькою якістю виконаного завдання.

Слід виділити, що перехід учнів 5–9 класів на уроках з основ наук до видимо простих завдань на уроках з трудового навчання, дуже часто супроводжується пониженням інтересу до змісту уроків з трудового навчання та недооцінюванням вимог, які ставляться перед учнями. У деякої частини школярів формується відношення до уроків праці, як до другорядних. Усне опитування, проведене нами під час проходження практики показало, що по значущості серед навчальних предметів, встигаючі учні ставлять уроки з трудового навчання на одне з останніх місць. На нашу думку, для подолання такого роду поглядів та оцінок в середовищі учнів необхідно використовувати всі можливості уроків з трудового навчання та ситуацій, що виникають на них для виховання школярів. Таке твердження ґрунтується не тільки на результатах проведеної нами практики, але й на результатах опрацьованої наукової та методичної літератури.

Повага до праці формується у школярів на основі знань про працю, які вони отримують на всіх уроках загальношкільного циклу та в процесі позакласної роботи, попереднього досвіду трудової діяльності, застосування засвоєних навиків та вмінь. У зв'язку з цим нам видається обґрунтованою та важливою думка про важливість виділення шляхів розумового розвитку дітей в процесі оволодіння ними трудовою діяльністю ще в молодшому шкільному віці. До таких шляхів відносяться оволодіння знаннями, які пов'язані з трудовою діяльністю; розвиток логічного мислення; формування інтелектуальних умінь та навичок, уміння планувати свою роботу, підбирати відповідні засоби для її здійснення, правильно знаходити шляхи та способи виконання трудового завдання.

Доцільною є, на наш погляд, рекомендація науковців-педагогів звертати особливу увагу на трудові досягнення окремої людини та ті дії, які забезпечують їй ці досягнення (мова йде "про робоче місце, основні робочі дії, про спеціальні предмети та знаряддя праці, результати праці).

Знання про працю колективу допомагають розкрити соціальні зв'язки людей. Вони включають знання про працю людей різних спеціальностей одного профілю (в будівництві наприклад це муляри, монтажники, кранівники, столяри); про загальний для всіх об'єкт праці (це може бути стадіон, будинок культури, промислове підприємство, школа тощо) та розподіл обов'язків в процесі роботи (наприклад, конвеєр об'єднує зусилля всіх робітників).

Спільне чи почергове використання школярами деяких верстатів, інструментів, пристосувань, загальний режим, колективна організація праці – все це сприяло відпрацюванню узгоджених дій, взаємодопомоги, розуміння трудових взаємовідносин між людьми, учасниками трудового процесу.

Нами було зафіксовано і те, що праця, організована в колективних формах, але з розподілом трудових функцій між різними виконавцями, допомагає встановленню між учнями відносин взаємної залежності, відповідальності та контролю. Таким чином, правильно організована праця дозволяє відноситись до учнів не тільки як до виконавців замовлення, але й як до організаторів виробничого процесу, вона дозволяє і допомагає навчати їх основам економічної грамоти, виховує повагу до результатів своєї і чужої праці.

Отже, виховні функції уроку трудового навчання визначаються його цільовою спрямованістю, змістом навчального матеріалу, способами стимулювання учнів до творчої діяльності, а зміцнення навчально-матеріальної бази трудового навчання створює передумови до забезпечення творчого процесу діяльності вчителя і учнів.

Календарно-тематичне проведення уроків з теми

У кожному класі навчальний матеріал згруповано в теми і вказано кількість годин на їх вивчення. Після вивчення шкільної програми вчитель вибирає вироби, які будуть об'єктами роботи для учнів. Вибір виробів є досить відповідальним етапом у підготовці вчителя до занять, бо вони повинні бути посильними для дітей та суспільно – корисними за своїм призначенням. Підібравши вироби, можна переходити до складання календарно – тематичного плану. Календарно тематичний план складають для того, щоб передбачити, кількість необхідних матеріалів, інструментів та обладнання майстерні. Також знаючи зміст кожного заняття, поставити перед ними завдання для повторення теоретичного матеріалу.

Мотивований вибір об'єктів роботи учнів

При проведенні кожного уроку з трудового навчання завжди обирається об'єкт праці учнів оскільки уроки з трудового навчання містять 25% теорії та 75% практики Учні оволодівають певними знаннями та застосовують їх на практиці.

Зважаючи на те, що вибір об'єкта технологічної діяльності робиться залежно від потреб людини, вчителю слід звернути увагу учнів на такі показники якості виробу як: функціональність (можливість використання); естетичність; економічну доцільність; ергономічність (зручність, привабливість); технологічність (легкість виготовлення).