Сторінка
4

Методична розробка системи уроків з розділу "Електротехнічні роботи"

На уроці відкривається багато неочікуваного, інколи більш цікавого і змістовного, ніж це передбачено вчителем.

Ініціатива учня часто є сильнішою за вплив вчителя і дужче кличе всіх інших до розумової активності.

Слідуючи за учнем, вчитель допомагає йому виростати в особистість, адже в кожного, хто попереду і за ким ідуть інші, поряд з творчим формується особисте.

Учні, як правило, не бажають сперечатися з вчителем, зовсім інша річ – їх товариш. їх сперечання породжує полеміку, яка є найголовнішим атрибутом рухомого уроку. Урок має бути рухомим. Урок – на один раз! Будується він в залежності від ситуації, на гнучкій основі реального і можливого в кожному окремому класі. Між собою спілкуються не "сторони" і "об’єкти" з обов’язковою між ними "дистанцією", а люди, які обговорюють певну проблему в міру своїх знань і здібностей. Кожний з них тоді володіє уроком в цілому, а не окремими його частинами. Ця "естафета" переходить із рук до рук, від вчителя до учня і навпаки. Це – урок духовної рівноправності, урок на якому виховується демократичний характер і де учень не ілюструє наперед підготовлену вчителем схему, а разом з ним, іноді всупереч йому сам досягає істини.

Урок – це основна форма підвищення кваліфікації і самонавчання для вчителя, адже саме на уроці, а не курсах і семінарах приходить до вчителя багатократно вивірене подвійним (його і учнівським) досвідом найнеобхідніше – практичні знання.

Вибір методів навчання залежить від: загальних цілей освіти, виховання та розвитку учнів і провідних установок сучасної дидактики; особливостей предмету, що вивчається; особливостей методів викладання конкретних навчальних дисциплін, що визначаються специфікою вимог до відбору загально-дидактичних методів; мети задач і змісту матеріалу конкретного уроку; часу, що відведений на вивчення того чи іншого матеріалу; вікових особливостей учнів; рівня підготовленості учнів (освіта, вихованість, розвиток); можливостей та особливостей вчителя, рівня теоретичної та практичної підготовленості, його особистих якостей. Вчитель повинен не тільки ставити ціль або задачу і показувати шлях до її досягнення, а намагатись запропонувати різні підходи і заохочувати дитину робити власний вибір, шукати свою стежку до мети.

Дидактичний зв'язок знань та вмінь з трудового навчання з їх знаннями та вміннями з іншими навчальними предметами

Трудове навчання має тісний зв'язок з шкільними предметами, які передбаченні навчальним планом школи. На уроках праці учні мають можливість застосовувати на практиці знання й уміння, набуті під час вивчення інших предметів. Крім цього, під час трудової діяльності перед учнями виникають проблеми, вирішення яких вимагає ґрунтовних знань з шкільних предметів. Це спонукає учнів глибше вивчати математику, основи здоров'я, образотворчого мистецтва, трудового навчання: технічна та художня праця, історії. Загальноосвітні предмети сприяють успішному навчанню праці, збуджують в учнів інтерес до трудової діяльності, у процесі якої розширюються, поглиблюються й конкретизуються знання з цих дисциплін. Міжпредметні зв'язки – це дидактичний засіб, який передбачає комплексний підхід до формування й засвоєння змісту освіти, що дає можливість здійснювати зв'язки між предметами для поглибленого, всебічного розгляду, найважливіших понять, явищ, вони є результатом узагальнюючих дій, розвивають системне мислення.

Міжпредметні зв'язки на рівні видів навчальної діяльності встановлюються між загальними прийомами навчальної роботи, загальними способами рішення одноманітних навчальних задач (розрахунково-вимірювальних, графічних, конструктивно-технічних, творчих), загальними способами розумової, речової, образотворчої, художньої та інших видів діяльності, які здійснюються учнями. Так, наприклад, креслення викрійок учні виконують в 5 класі, а предмет креслення починають вивчати тільки у 7 класі. Тому вчителю трудового навчання необхідно слідкувати за дотримуванням єдиних вимог під час виконання креслень, не допускати формування в учнів неправильних понять та вмінь, які на уроках креслення довелося б виправляти. На уроках трудового навчання в навчальних майстернях, як і на інших уроках, треба привчати учнів до раціоналізації навчальної діяльності. Міжпредметні зв'язки повинні виключити дублювання матеріалу, якщо навіть він вивчався давно. Учні спроможні за завданням учителя самостійно повторити раніше вивчений матеріал з іншою предмета (за повторення слід виставляти оцінки), а на уроці трудового навчання має відбуватися не повторення, а поглиблення знань. Це особливо стосується теоретичного матеріалу.

Таким чином, зв'язки трудового навчання з іншими шкільними предметами являються необхідною умовою глибокого і всебічного засвоєння теми, що вивчається.

Зв'язки трудового навчання можуть бути здійснені наступним шляхом:

Зв'язки міжпредметні:

використання знань, умінь отриманих учнями в процесі трудового навчання за попередні роки;

використання відомостей про працю і виробництво;

використання матеріалу про досягнення сучасної науки і техніки, який ще не увійшов у зміст навчання;

зв'язок з позакласним заняттям з технічної творчості учнів.

Зв'язки з іншими навчальними предметами:

використання математичного апарату;

зв'язок з іншими предметами.

Отже, суть міжпредметних зв'язків можна розглядати як дидактичний еквівалент не тільки міжнаукових зв'язків, але й зв'язків науки з іншими формами суспільної свідомості і видами людської діяльності. Тому, спробуємо показати методичну реалізацію їх на основі наступних зв'язків з математикою, основами здоров'я, довкіллям, образотворчим мистецтвом та трудовим навчанням: технічна і художня праця у початкових класах.

Розвиток художньо-естетичної творчості

На розвиток художньо-естетичної творчості та творчого мислення учнів впливає безліч чинників, такі як зміст уроку, майстерність вчителя, методи і прийоми навчання, уміла організація уроку. Однією з перспективних можливостей трудового навчання є розвиток творчої особистості в системі методів проектних технологій. Розглядаючи вимоги до підбору об'єктів проектування, ми вважаємо, що уроки трудового навчання мають бути побудовані на засадах організації проектної діяльності школярів. Проектно-технологічні знання базуються на технологічних поняттях, оскільки вони сприяють розумінню сутності творчого проекту. За їх допомогою розкриваються вимоги до виконання проекту, створюються умови для успішного вивчення властивостей матеріалів, які повинні використовуватися при розробці проектів; розкривається призначення інструментів та розробка їх конструкції.

Проектно-технологічні знання учнів повинні носити системний, цілісний характер і повинні здобуватися в процесі вивчення різних шкільних дисциплін, які викладаються в конкретному класі. На базі цих повинні розроблятися проекти та інша технологічна документація, що необхідна для виготовлення проекту.

Основні якості особистості, які формуються в процесі проектно-технологічної діяльності такі: техніко-конструкторський світогляд і технічне мислення, свідоме та відповідальне ставлення до навчання і праці, прагнення до самоосвіти, розвиток фантазії і уяви, сформоване відчуття краси, самостійність, працьовитість, естетичний та художній смак, культура праці та ін. Робота над проектом сприяє особистісно-орієнтовному навчанню школярів в процесі конкретної праці учнів з урахуванням їх інтересів. За визначенням О.М. Пєхоти: „Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені треба і де я можу ці знання застосувати. Створюються умови інтенсивного розвитку творчої пізнавальної активності учнів в процесі розробки проектів.