Сторінка
6
Про збільшення обсягу занять. Зазначені раніше зміни у поглядах і відносинах учнів - підлітків, у характері їхніх пізнавальних процесів не сприяють стійкому накопиченню лексико - граматичних знань з мови, що вивчається. Більше того, відбувається неминуче за цих умов забування знань, набутих у попередні роки. Це утруднює оволодіння новим навчальним матеріалом, знижує можливості участі у навчальній комунікативній діяльності, викликає негативні думки про власні здібності. Такий стан учня прискорює процес забування навчальної інформації. Утворює замкнене коло.
Протистояти цьому можуть лише систематичне включення у навчальну роботу в класі і вдома раніше засвоєного лексико - граматичного матеріалу, його повторення, накопичення ( протягом усіх років навчання) словника в зошитах школярів, наявність у них лаконічного підручника практичної граматики. В учня будь - якого повинен бути весь словниковий запас і весь граматичний матеріал, що вивчалися в протилежних класах. Інакше учні відповідного класу в кращому разі володітимуть лише лексико - граматичним матеріалом поточного року навчання. При цьому говорити про систематичне повторення, мимовільне запам’ятовування, закріплення раніше вивченого не доводиться. Це не може не справити негативного впливу на накопичення іншомовних знань, на рух вперед у володінні іноземною мовою.
Важливо розуміти вікові особливості майбутньої поведінки, взаємин підлітків і в ході розв’язання комунікативних навчальних завдань, обговорення текстів. Наведення відповідних прикладів підводити їх до усвідомлення джерел, суті та особливостей поведінки і вчинків, здійснюваних у юнацькому віці, до висновків про необхідність завчасної підготовки до них.
Використання розглянутих засобів психолого – педагогічного впливу дасть змогу учителям іноземних мов більш успішно нейтралізувати негативні прояви відносин і поведінки школярів – підлітків, зробити значний внесок у розв’язання навчально – виховних завдань школи.
Робота вчителя зі слабко встигаючими учнями
У сучасному суспільстві все більшого значення набуває вміння вчитися, яке формується ще в дитинстві. Важливим показником цього вміння є шкільна успішність, яка в певної кількості учнів не досягає мінімального рівня. Практика показує, що слабка успішність – багатогранне явище, яке має складну структуру та походження.
Основа для розвитку слабкої успішності може закладатися в перші навчальні тижні, тому більшість дослідників великого значення надають питанням шкільної готовності, а також адаптації першокласників до нових умов систематичного навчання в колективі однолітків.
Шкільні програми розраховані на середню дитину, але в класі зазвичай зустрічаються діти з різною підготовкою до навчальної діяльності, з різними можливостями та здібностями до навчання.
Слабко встигаючі учні, як правило, пасивні на заняттях, не прагнуть отримати знання, уникають труднощів, відволікаються у ті моменти, коли йде пошук, потрібна напруга думки.
Вчителі не завжди враховують особливості розуміння у таких дітей, характер їхнього мислення, рівень підготовленості, працездатності, загальний розвиток, інтереси, потреби, тимчасовий психічний стан. Кожний учитель у процесі своєї педагогічної діяльності зустрічає немало учнів, які зазнають труднощів під час засвоєння навчального матеріалу. Без виявлення причин цих труднощів, які мають у значному ряді випадків психологічний характер, неможлива ефективна робота з їх подолання і нарешті, підвищення шкільної успішності.
Психологічні причини, які викликають відставання у школярів у навчанні, різноманітні та знаходяться у складному взаємозв’язку із зовнішніми проявами шкільних труднощів.
Робота вчителя зі слабко встигаючими учнями зазвичай зводиться до організації наступних заходів: проведення індивідуальних та додаткових занять, які забирають багато часу у вчителя та здійснюють додаткове навантаження на учнів; здійснення тиску на учня, що породжує в нього почуття неповноцінності, невіра у свої сили, неврівноваженість, а згодом і вороже ставлення до школи. Але ці дії не дозволяють значною мірою здійснювати ефективну роботу з учнями щодо запобігання слабкої успішності.
Але відсутність достатньо розроблених та зручних для практичного використання вчителем засобів психологічного аналізу конкретних випадків шкільної неуспішності роблять його роботу з подолання труднощів у навчанні дітей малоефективною, оскільки в більшості випадків учитель користується традиційним способом роботи зі слабко встигаючими учнями: проводить з ними додаткові заняття, які полягають в основному в повторенні та додатковому роз’ясненні навчального матеріалу.
Але, як показує досвід багатьох вчителів, ці заняття, до яких негативно ставляться учні та які потребують великої витрати часу і сил як учителя, так і учнів, далеко не завжди дають бажаний результат.
У кращому випадку вони можуть призвести лише до тимчасових позитивних зрушень у навчанні та не ліквідують дійсні причини труднощів школярів.
Цілком очевидно, що ефективна допомога учням може бути надана лише на шляхах психологічного підходу до аналізу та ліквідації труднощів, які виникли в них у процесі навчання.
Розробка різноманітних способів виділення психологічних причин труднощів у навчанні може сприяти принциповій зміні змісту роботи вчителя зі школярами, які відстають у навчанні.
Таким чином, можна виділити основні способи виявленні відставання учнів та відповідні прийоми роботи вчителя, які суттєво допоможуть у роботі з дітьми.
Активізація навчальної діяльності учнів на уроці
Пошук ефективних шляхів навчання, розвиток пізнавальних інтересів і виховання у кожного школяра свідомого ставлення до оволодіння знаннями з англійської мови залишаються сьогодні дуже актуальними.
Зупинимось на питаннях організації навчального процесу з вивчення іноземної мови.
Практика показала, що цьому значною мірою сприяє атмосфера колективного спілкування, організованого на основі комунікативних ситуацій.
Комунікативність - це мовленнєва направленість навчального процесу, яка включає в себе принципи: індивідуалізації, функціональності, ситуативності та інші.
Успіх у вивченні іноземної мови багато в чому залежить від першого уроку іноземної мови в житті дитини і початкового етапу навчання взагалі. Для дітей молодшого та середнього віку характерною є постійна жага до нового, цікавого, загадкового. Вони швидко втомлюються, якщо їм нецікаво, якщо урок введеться неемоційно.
Перевагу на уроках необхідно надавати проблемним завданням, мовним іграм, проектам, мозковим штурмам, урокам - бесідам та урокам – екскурсіям.
Під час підготовки до уроку необхідно підбирати такий матеріал, який би зацікавив учнів, щоб він зміг заохотити їх висловлювати свою думку, спираючись на власний досвід. Від того, наскільки яскраво, нешаблонно почнеться урок, наскільки невимушено вчитель зможе ввести учнів до атмосфери іншомовного спілкування, залежить успіх комунікативної діяльності учнів на уроці.