Сторінка
3

Роль вчителя іноземної мови в здійсненні навчально–виховного процесу в середній навчальних закладах

13. Педагогічний оптимізм віра в учня та його здібності.

14. Здатність не губитися в екстремальних ситуаціях – уміння оперативно приймати оптимальні педагогічні рішення і діяти відповідно до них.

Як видно, перераховані якості особистості є обов’язковими в діяльності педагога, відсутність кожної з них унеможливлює педагогічну діяльність. Тому ці якості об’єднані в домінантну групу.

Можна також виділити якості особистості педагога, що не мають вирішального впливу на ефективність діяльності, однак сприяють її успішності.

Також виділяють якості особистості педагога, що знижують ефективність педагогічної діяльності.До негативних якостей належать: неврівноваженість, мстивість, зарозумілість, неорганізованість, упередженість. Дані якості об’єднані в групу негативних якостей.

Крім того, виділяють професійно - педагогічні якості особистості вчителя.

Так, А.М. Маркова до професійних якостей відносить: педагогічну ерудицію, педагогічне ціле покладання, педагогічне мислення, яке включає практичне і діагностичне мислення, педагогічну імпровізацію, педагогічну спостережливість, педагогічний оптимізм, педагогічну спритність, педагогічне передбачення.

Знання необхідних якостей особистості сучасного вчителя, їхньої ролі в педагогічній діяльності стимулює до удосконалення цих якостей у процесі своєї діяльності. Треба визначити, що на кожному етапі педагогічної діяльності є свої особливості.

Перші 5 років в школі - це час адаптації випускника Вузу до умов роботи школи. Молодий фахівець на початку педагогічної діяльності, як правило, достатньо знає, але мало вміє. У нього ще не сформовані професійно значущі якості. На цьому етапі молодий педагог зосереджений на собі, на своїх можливостях. До його достоїнств можна віднести те, що він відкритий сприйняттю нового в собі й в оточенні, однак він ще недостатньо самовизначився у професійному плані. Важливо, що період адаптації не супроводжується розчаруванням в обраній професії і конфліктами, спровокованими бажанням самоствердитися.

6-10 років роботи педагога супроводжуються активним становленням професійної діяльності і формуванням професійної позиції. Педагог удосконалює арсенал методів і прийомів навчання. Скорочується кількість конфліктів, пов’язаних з потребою педагога самоствердитися в очах колег та учнів. Підвищується професійна значущість учителя.

Для педагога зі стажем 11-15 років характерна „педагогічна криза”. Дана криза пояснюється тим, що існує протиріччя між бажанням щось змінити і власними можливостями педагога. У цей період учителі, як правило, виявляють велику цікавість до учнів, уміють побудувати спілкування з ними. У своєму спілкуванні, на відміну від молодих учителів, практично не застосовують погрози і покарання.

Наступний етап роботи в школі (16-20 років) зв’язаний із кризою „середини життя”. У цей період підбиваються попередні підсумки.

Найбільш продуктивний період спостерігається у вчителів зі стажем 21-25 років. Такі педагоги мають найбільш високу оцінку рівня сформованості професійно значущих якостей. Часто в цьому віці вчителі мають досить самостійних власних дітей, тому цілком можуть зосередитися на своїй професії.

Для педагогів зі стажем більше 25 років характерно хворобливе сприйняття контролю за своєю діяльністю. У цьому віці можливе виникнення психологічної хвороби „синдром згоряння”, що характеризується трьома особливостями:

1. По перше, біологічним старінням;

2. По-друге, професійним старінням (проявляється, наприклад, несприятливістю до всього нового);

3. По третє, психоемоційним напруженням.

Незалежно від стажу педагогічної роботи проблема задоволеністю своєю роботою є завжди актуальною.

Закордонними психологами розроблені тести, що дозволяють визначити, наскільки ви задоволені своєю роботою

Модель вчителя-новатора

Одне з найголовніших завдань освіти – зробити людину творчою особистістю. Пріоритет особистості має стати основою філософії та ідеологією навчання, виховання, центральною ціннісною орієнтацією як вчителя, так і обдарованого учня.

Розглянемо основні риси успішного вчителя новатора іноземної мови:

1. Натхненний (надихає учнів на успішну діяльність, учні відчувають його захоплення своєю роботою та предметом.)

2. Професійно-підготовлений (добре знає свій предмет, щоденно планує й готує свої уроки.)

3. Підтримує учнів( розвиває та підтримує творчість і допитливість учнів, дружній та доброзичливий, підтримує і заохочує, усміхнений, уважний і люблячий).

4. Послідовний, принциповий і вимогливий у викладанні та в оцінюванні (доброзичливо принциповий, цілеспрямований і послідовний, толерантний та терплячий).

5. Забезпечує ефективне навчання та виховання (дає зрозумілі пояснення, навчає цікаво й весело, не принижує особисту гідність учня).

6. Завжди дає відповідь на несподівані запитання, а якщо не знає відповіді, визнає це, зауваживши, що знає, як і де знайти її.

7. Визнає і практикує різноманіття у викладанні( урізноманітнює навчальний процес, використовує і запроваджує новітні навчальні методи).

8. Гнучкий позитивно ставиться до змін.

9. Проводить уроки не лише сидячи.

10. Залишає негативний емоційний вантаж поза дверима класу.

Навіть, Ян Амос Коменський дивувався з того, наскільки у сучасних йому школах вивчення іноземної мови було важливим.

Оскільки Україна поступово інтегрується у загальноосвітній простір, і це вимагає знання як мінімум 2-3 іноземних мов.

Ефективність навчання іноземної мови у значній мірі залежить від чіткої та гнучкої організації навчального процесу на уроці, від уміння вчителя враховувати реальне засвоєння матеріалу кожним учнем та його індивідуальні особливості. Методика сучасного уроку іноземної мови тісно пов’язана з інтерактивними методами.

Креативність та артистизм вчителя іноземної мови

Якість людської мови як засобу комунікації визначається двома параметрами: швидкістю мовленнєвої реакції та широта кругозору. Ось чому креативні методи, засновані на артистичному, творчому підході до навчання іноземній мові, сьогодні найбільш. бажані. Викладач повинен ставити головний акцент на завдання, які розвивають творчий початок особистості, підвищують мотивацію вивчення мови та покращує мову як основний механізм комунікації. На Заході ці методи відомі дуже давно та широко практикуються. У нас, без сумніву, певні педагоги їх також використовують, хоча і не являються обов’язковими.

В сьогоднішніх умовах креатині методи повинні стати головними, оскільки вони формують творчу, мовленнєву особистість, яка спроможна швидко реагувати та адаптуватись до будь - якого мовленнєвого середовища та певним соціальним умовам. Використання цих методів дає дуже хороші результати при навчанні іноземній мові.

В основі креативних методів лежать вправи, які розвивають швидкість реакції та розширюють кругозір. Ці вправи нероздільно пов’язані з поняттям „семантичного поля”. Після проходження тієї чи іншої теми, скажімо „ меблі” чи „ресторан”, викладач може у швидкому темпі називати предмети, які відносяться чи не відносяться до даного семантичного поля. Учні повинні миттєво відреагувати. Завдання спочатку виконуються на російській мові, потім на іноземній.