Сторінка
5

Підготовка руки дитини до письма

Обов’язковим структурним елементом уроку є підсумок зробленого.

Підсумовуючи уроки, варто наголошувати і на виробленні в дітей логіки мислення – з чого починали роботу, на виконання яких завдань витрачено більше часу, як виконано їх всіма, або окремими дітьми.

Домашніх завдань з письма діти не одержують. Для заохочення дітей в старанності, умінні охайно тримати зошити, правильно і красиво виконувати будь-яке завдання, варто поводить виставки дитячих зошитів з різноманітними конкурсами.

1. Каліграфія

Навчаючи дітей каліграфії, вчитель мусить постійно прагнути того, щоб дати їм необхідні знання і навички правильного і розбірливого, красивого і грамотного письма, бо від цього великою мірою залежать подальші успіхи в навчанні.

Величезне значення в процесі навчання має саме система початкової освіти. Найважливішу роль у цьому має відіграти активна і висококваліфікована праця вчителів. Слід розв’язати перед усім питання про грамотність учнів, а правильне і красиве письмо і є однією з важливих передумов розвитку навичок правопису. Під час навчання першокласників грамоти і правопису вчитель стикається з багатьма нерозв’язаними питаннями, що пов’язані головним чином з неоднаковим розумовим розвитком і підготовкою дітей. За таких умов і виникає необхідність врахування цієї різниці в розвитку мислення дітей, пам’яті, уваги, умінні слухати й бачити, писати.

Курс каліграфії посідає важливе місце в навчальному плані підготовки вчителів початкових класів. Він має дати майбутнім класоводам знання, необхідні для навчання школярів каліграфічного письма.

Каліграфія – це мистецтво розбірливо, чисто і красиво писати. На позначення цього терміна колись вживалися й інші назви: краснопис, чистописання.

Методика каліграфії, як наука вивчається за такими етапами:

- Навчання дітей письма елементів написання букв;

- Написання малих і великих букв алфавіту;

- Поєднання букв у склади, буквосполучення та слова, вироблення навичок написання їх;

- Удосконалення графічних навичок письма шляхом проведення каліграфічних хвилинок на уроках фонетики, граматики та правопису.

Учитель початкових класів повинен мати ґрунтовні знання з усіх предметів навчального плану, в тому числі із каліграфії, оскільки цього вимагає специфіка його роботи.

Методика каліграфії як навчальний предмет розкриває різноманітні методи, прийоми і способи в навчанні каліграфії, закономірність розвитку техніки письма в молодшому і старшому віці, її знання дає змогу запобігти помилкам при написанні буквенних елементів, букв, слів, речень. Методика містить також різноманітні поради щодо виправлення неохайного, неправильного почерку.

Каліграфія, як і методика її викладання, - невідємна і складова частина цього предмета. Вона тісно пов’язана з психологією дитини молодшого віку, особливостями її уваги, мислення, пам’яті тощо. Безпосередній зв'язок цей навчальний предмет має з графікою, педагогікою, фізіологією, сучасним мовознавством і передовою шкільною практикою. Тому вивчення будь-якого практичного питання слід пов’язувати з відповідними правилами, що їх визначає методика.

Каліграфія має також зв'язок з усіма іншими предметами, що викладаються на факультетах підготовки вчителів початкових класів, адже під час виконання будь-якого письмового завдання чи певної вправи майбутній педагог мусить писати каліграфічно, тобто і грамотно, і охайно, і гарно. Лише за таких умов можна успішно опанувати каліграфію та методику її навчання в педагогічних вузах і училищах.

2. Методи навчання каліграфічного письма.

Навчання каліграфічного письма в початковій школі проводиться за такими методами: лінійним, тактовим, аналітико-синтетичний, або генетичним, копіювальним.

2.1 Лінійний метод.

Лінійний метод було винайдено на початку ХІХ століття, з часу запровадження в школах розлінованих зошитів. Цей метод полягає в навчанні дітей каліграфічного письма по лініях графічної сітки надрукованої в зошитах. Розліновка полегшує учням засвоєння правильного написання літер потрібного нахилу, правильного поєднання елементів і дотримання певних проміжків між елементами та літерами. За допомогою графічної сітки вчитель може легко пояснити дітям, як правильно писати будь-яку букву чи слово, воно також сприяє розвитку окоміру дитини і плавності письма.

Лінійний метод протягом його історичного розвитку був пов'язаний з п’ятьма графічними сітками.

Графічна сітка або розліновка №1 мала ширину рядка 8 мм, середню рядкову лінію та густі похили (див. додаток 1). Однак така розліновка в процесі письма обмежувала рухи руки дитини густою сіткою ліній, мало розвивала окомір, тому вона не використовується сучасною школою.

Графічна сітка №2 (див. додаток 2) це робочий рядок завширшки 5 мм, середньої рядкової лінії немає, але з густими похилами контрольними лініями. Така в розліновка давала змогу дитині на око знаходити середину висоти робочого рядка, тобто букви, і, таким чином, більше привчала до орієнтації школяра в робочому рядку.

Графічною сіткою №3 в початковій школі почали користуватися наприкінці 70-х років, використовують її і сьогодні в перших класах. Ця сітка має робочі рядки (на них пишуться основні букви) і широкі (допоміжні). З широкого рядка починають писати великі літери чи продовжують написання окремих малих (див. додаток 3). Робочий рядок (4 мм) утворюють верхня і нижня рядкові лінії, а крім того є допоміжна лінія – надрядкова чи підрядкова, яка розташована на відстані 12 мм від робочого рядка. Проміжок між контрольними лініями становить 25 мм.

Зошити з графічною сіткою №3 рекомендовані для навчання письма першокласників 6-річного віку.

Графічна сітка №4 (див. додаток 4) має робочий рядок завширшки 3 мм, утворений верхньою та нижньою лінією; допоміжних і контрольних похилих ліній немає.

Зошит з такою сіткою дає можливість учням самостійно орієнтуватися в просторі і відповідно потребує більшої уваги і точності при письмі. Подовжені лінії в таких зошитах школярі будуть писати до середини широкого рядка.

Графічна сітка №5 (див. додаток 5) – це зошит в одну лінію, лінії нанесені на відстані 9 мм одна від одної. Малі букви в цьому зошиті першокласники пишуть заввишки 3 мм (майже з середини рядка), а великі – заввишки 6 мм (дві третини загальної висоти).

Лінійний метод, якщо ним користуватися довгий час, має свої недоліки. Якщо учні вже навчилися повільно писати малі і великі літери, набули навичок похилого письма, тоді сітка зошита певною мірою гальмує процес письма, надмірно обмежуючи своїми рамками рух пальців. Густота сітки, крім цього, стомлює зір учня. С 1971-1972 навчального року в школах України затверджено зошити лише з двома графічними сітками для навчання дітей – семиліток каліграфічного письма, а з 1984 р – для учнів 6-літнього віку введено три розліновки зошитів.

У зошиті з розліновкою №3 школярі пишуть у першому класі та у першому півріччі другого класу. У зошиті з 5 сіткою починають писати з другого і продовжують у третьому, четвертому і в наступних класах.